Номер провадження: 22-ц/813/318/23
Справа № 492/1340/15-ц
Головуючий у першій інстанції Черевата В.І.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря - Триколіч І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 457,22 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору (а.с. 26 т. 3).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11078252001 (далі - Договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 98 460,00 доларів США на строк до 16 листопада 2027 року. Банк свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальнику кредит, в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 16 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 60157 - П, згідно з умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 11078252001 від 16.11.2006 року.
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого «УкрСиббанк» відступає «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях.
В обумовлені строки позичальник своїх зобов'язань по поверненню кредиту і сплаті відсотків не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом в розмірі 60 457,22 доларів США. По теперішній час відповідач свої зобов'язання не виконав, кредитну заборгованість не погасив, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11078252001 від 16 листопада 2006 року у розмірі 60 457 доларів США 22 центи, яка складається з:
- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 31 109 доларів США 98 центів;
- заборгованості за відсотками у розмірі 29 347 доларів США 24 центи.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь державного бюджету судові витрати у розмірі 1 921 гривня 00 копійок.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено факт отримання грошових коштів та розмір цієї заборгованості, а тому позовна заява задоволенню не підлягає у зв'язку із недоведеністю.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року залучено до участі у справі замість ПАТ «Дельта Банк» в якості процесуального правонаступника сторони позивача - ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 08 листопада 2023 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились, причини поважності неявки до суду не повідомили.
08 листопада 2023 року від адвоката Майбороди Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя Дришлюк А.І. перебував у відпустці з 20 по 23 листопада 2023 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 листопада 2023 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що 16 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11078252001 (далі - Договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 98 460,00 доларів США з розрахунку 11,3 % річних на строк до 16 листопада 2027 року (а.с. 7 - 20 т. 1).
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 16 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 60157, згідно з умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 11078252001 від 16.11.2006 року (а.с. 24 - 26 т. 1).
08 грудня 2011 року між АТ «Укрсиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «Укрсиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Укрсиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Укрсиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «Укрсиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 34 - 38 т. 1).
Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору, Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі, в термін не пізніше 16 лиистопада 2027 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5 10, 7.4, 9.2., 9.14 Договору. При цьому, якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або не робочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплачувати проценти згідно умов Договору на рахунок Банку.
Відповідно до п. 1.3.3 кредитного договору, нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно - правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.
Банк надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, забезпеченості, повернення та плати за користування.
Відповідно до п.11.1 Кредитного договору відповідно до ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього Договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 31 календарного дня з датии одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого «УкрСиббанк» відступає «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях (а.с. 50 - 87 т. 2).
Як вбачається з копії виписки з договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 11078252001, що також підтверджується копією акту прийому - передачі від 13.04.2012 року Документації за Договором купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року (а.с. 34 - 36, 79 - 81 т. 1, а.с. 40 - 41 т. 2).
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 646833 від 01.10.2009 року, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 34047020 (а.с. 37 - 38 т. 1).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором кредиту № 11078252001 від 20.02.2009 року, розрахунок заборгованості складений позивачем з дня прийняття на баланс - 19.12.2011 року (а.с. 28 - 29 т. 3).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. позивачем ПАТ «Дельта Банк» було вжито усіх можливих та доступних заходів для досудового врегулювання проблеми, однак, це не призвело до повного погашення боргу.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов'язання Позичальником за кредитним договором № 11078252001 від 16 листопада 2006 року, укладеним між ним та банком, в повному обсязі не виконано, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» та стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 60 457 доларів США 22 центи, з підстав, зазначених в рішенні.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розуміння допустимості доказів досягається крізь призму прав, що охороняються законом: допустимим є доказ, отриманий без порушення закону. Недопустимими, відповідно, є докази, отримані з порушенням закону. Недопустимими також є докази, одержані з неправдивих показань свідка, завідомо неправдивого висновку експерта, фальшивих документів або речових доказів, тобто з порушенням процесуального порядку формування засобів доказування. Допустимість доказів характеризується органічним зв'язком процесуальної форми засобів доказування та законністю отримання інформації про той чи інший факт, який має значення для справи. Тому одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, як одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.
В постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 4.4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (далі - Положення), яке було чинним на час пред'явлення позову, залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Пунктом 4.6 Положення передбачено, що меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів /паперових або електронних/, що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
На підтвердження наявності заборгованості у ОСОБА_2 та її поручителя ОСОБА_1 ПАТ «Дельта Банк» до позовної заяви подав наступні додатки (докази):
- копію договору про надання споживчого кредиту №11078252001 від 16.11.2006 (а.с. 7-13, т. 1);
- додаток №1 до Кредитного договору - Графік платежів (а.с. 14-18, т. 1);
- додаткова угода №1 від 13.02.2009 (а.с.19-20, т. 1);
- копія паспорту ОСОБА_1 (а.с. 21-22, т. 1);
- розрахунок заборгованості (а.с. 23, т. 1);
- договір поруки №60157 від 16.11.2006 (а.с. 24-25, т.1);
- додаткова угода №1 від 13.02.2009 (а.с. 26, т. 1);
- досудова вимога від 27.08.2015 для ОСОБА_1 (а.с. 27, т. 1);
- досудова вимога від 27.08.2015 для ОСОБА_2 (а.с. 28, т. 1).
Відповідач ОСОБА_1 та його представник заперечували факт наявності боргу та його розміру, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами (виписка з особового рахунку) наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.
Для перевірки вказаних обставин, судом апеляційної інстанції за клопотанням сторін у справі неодноразово у різних суб'єктів (АТ «УкрСиббанк», в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») витребовувались належні докази на підтвердження існування заявленої суми заборгованості та її розрахунку у вигляді виписки з поточного рахунку щодо кредитного договору №11078252001 від 16 листопада 2006 року.
22 липня 2021 року від ТОВ «ФК «ЄАПБ» на виконання ухвали суду надійшла копія кредитної справи за договором №110178252001 від 16.11.2006 (а.с. 184-212, т. 3). Копія кредитної справи складалась з: копії договору про надання споживчого кредиту №11078252001 від 16.11.2006; Графік платежів; договір поруки №60157 від 16.11.2006.
Тобто фактично надані документи, які були додані як докази до позовної заяви.
19 липня 2023 року до Одеського апеляційного суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ «Дельта Банк» з ринку надійшли документи, а саме: виписка по рахунку № НОМЕР_1 , сформована 10.07.2023; виписка по рахунку № НОМЕР_2 , сформована 10.07.2023.
Так, виписка по особовому рахунку за період з 03.03.2015 по 27.07.2020 містить інформацію про сплату відсотків по кредитному договору, яка відбулась за внутрішньобанківськими документами. Крім того, про автоматичне списання коштів у розмірі 1728,03 дол США (1730,54 дол США з комісією) без участі самої ОСОБА_2 свідчить і інша виписка, де в призначені платежу вказано, що це є списанням заборгованості у зв'язку із переуступкою прав вимоги (т.4, а.с. 103). Додатково апеляційний суд зазначає, що датою такої трансакції є 27.07.2020, тобто після 24 липня 2020 року, коли між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір №2295/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами.
Жодних підтверджень щодо наявності заборгованості та її розміру, які заявлені у позовній заяві, такі виписки не містять, а тому позовні вимоги, заявлені ПАТ «Дельта Банк» є такими, що недоведені належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок заборгованості, який наданий позивачем до позовної заяви, не є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позов ПАТ «Дельта Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЄАПБ») є недоведеним належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 5481 гривень.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а у задоволенні позову відмовлено, а отже, з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5481 гривень.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 05 грудня 2019 року скасувати.
Постановити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5481 гривень.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2023 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький