Номер провадження: 22-ц/813/5302/23
Справа № 497/2329/22
Головуючий у першій інстанції Висоцький С.О.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря Козлової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 18 січня 2023 року, постановленої під головуванням судді Висоцького С.О., про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
встановив:
22.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації (а.с.1-4).
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 18.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.31).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Болградського районного суду Одеської області від 18.10.2023 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.34-38).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 13.03.2023 року визначено склад суду: головуючий суддя Приходько Л.А., судді: Бездрабко В.О., Кутурланова О.В. (а.с.50).
У зв'язку із достроковим закінченням відрядження судді Херсонського апеляційного суду Приходько Л.А. на підставі рішення Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (із змінами відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року), на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., Бездрабко В.О., Кутурланова О.В. (а.с.75).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.06.2023 року судді Бездрабко В.О., Кутурланова О.В. замінені на суддів постійно діючого складу колегії: Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М. (а.с.77).
Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (а.с.78-79, 83).
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує заяву апелянта ОСОБА_1 про проведення судового засідання за його відстуності (а.с.81).
Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, розгляд даної справи здійснений 29.11.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення суду апеляційної інстанції складений 08.12.2023 року.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції за наявними доказами, які є в матеріалах справи, у відсутність учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Так, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що в провадженні Болградського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа з таким самим позовом цього самого позивача до цього самого відповідача з тим самим предметом позову та з однакових підстав.
Однак з таким твердженням не погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Болградського районного суду Одеської області з позовними вимогами до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, головуюча у справі була обрана суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова А.В. (справа №497/1902/22).
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 04.10.2022 року (справа № 497/1902/22), постановленою під головуванням судді Кравцової А.В., позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху (а.с.40-41).
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (справа №497/1902/22), ОСОБА_1 було надано виправлену позовну заяву, сформовано новий пакет документів відповідно до кількості учасників справи, та разом з виправленим позовом направлено до Болградського районного суду Одеської області.
Проте, канцелярією Болградського районного суду Одеської області даний виправлений позов ОСОБА_1 був повторно зареєстрований, але вже присвоєно новий номер справи №497/2329/22, та обрано головуючого суддю Висоцького С.О., який ухвалою від 15.12.2022 року відкрив провадження по даному виправленому позову, та призначив підготовче засідання на 18.01.2022 року на 14 год. 00 хв. (а.с.44-45).
Крім того, як зазначає ОСОБА_1 , після того, як йому стало відомо про дану обставину, він звернувся з письмовою заявою до судді Кравцової А.В., в провадженні якої перебував залишений без руху його позов, поданий 30.09.2022 року, про повернення позовної заяви у цій справі №497/1902/22, провадження по якій не було відкрито.
У зв'язку із вищевикладеним, ухвалою Болградського районного суду від 26.12.2022 року, постановленою суддею Кравцовою А.В. у справі №497/1902/22, заяву ОСОБА_1 про повернення позовної заяви було задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації було повернуто позивачу (а.с.42-43).
Водночас, незважаючи на те, що позовну заяву у справі №497/1902/22 повернуто позивачу 26.12.2022 року, ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 18.01.2023 року у справі №497/2329/22 (суддя Висоцький С.О.) позовну заяву ОСОБА_1 на підставі п.11 ч.1 ст.257 ЦПК України було залишено без розгляду (а.с.46-47).
В обґрунтування підстав залишення позову без розгляду, суд першої інстанції вказав, що «канцелярією суду надано довідку про те, що станом на 22 листопада 2022 року в провадженні судді Болградського районного суду Одеської області Кравцової А.В. перебувала цивільна справа № 497/1902/22 (провадження №2/497/573/22) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, який надійшов до суду 30 вересня 2022 року. Справа перебувала в провадженні до 26 грудня 2022 року й ухвалою суду повернута заявнику за його заявою».
Зазначені обставини свідчать про те, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали суду - 18.01.2023 року в Болградському районному суді не було жодної цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації
Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить із того, що законодавцем чітко визначено порядок дії суду під час відкриття провадження у справі, а саме такий порядок передбачено ст.187 ЦПК України, в якій вказано, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченою ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Таким чином, при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі №497/2329/22 від 15.12.2022 року суд повинен був встановити, чи не перебуває в провадженні даного суду аналогічна позовна заява, та відповідно до ст.185 ЦПК України встановивши таку обставину, повернути її ОСОБА_1 .
Однак, всупереч вказаному, ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 15.12.2022 року було відкрито провадження у справі №497/2329/22, а після того як ОСОБА_1 за його заявою було повернуто первісну позовну заяву у справі №497/1902/22, суд 18.01.2023 року постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.11 ч.1 ст.257 ЦПК України, чим фактично порушив право ОСОБА_1 на доступ до суду, передбачений міжнародним та національним законодавством.
Колегія суддів зазначає, що за змістом ст.ст. 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Спосіб захисту має бути ефективним.
З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасником процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Крім того, стосовно питання доступу до суду ЄСПЛ в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 «МІ 111 «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа ЄСПЛ «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі «Бруала Гомес де ла Торре проти Іспанії»).
ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення ЄСПЛ De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253-В).
Враховуючи, що суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, що призвело до недопуску позивача ОСОБА_1 до суду, то з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст.381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 18.01.2023 року про залишення без розгляду позовної заяви, скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.12.2023 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
М.М.Драгомерецький