Номер провадження: 11-сс/813/1928/23
Справа № 522/22284/23 1-кс/522/7283/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчий ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , та захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в рамках кримінального провадження № 12023162510001520, внесеного до ЄРДР 15.11.2023 року,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під відносно ОСОБА_8 .
Застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на строк досудового розслідування, а саме до 16 січня 2024 року включно.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що у клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор не погодився із оскаржуваною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконна та необґрунтована, виходячи з наступного:
- слідчим суддею не враховано те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинення тяжкого умисного злочину проти здоров'я особи;
- існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовані наступним: тяжкість вчиненого злочину; потенційними свідками можуть бути сусіди, з якими підозрюваний мешкає в межах одного двору; підозрюваний з місця вчинення злочину зник; за місцем проживання було виявлено одяг підозрюваного, на якому містяться сліди злочину; місця проживання підозрюваного знаходиться по сусідству з місцем вчинення злочину; підозрюваний є військовослужбовцем, який має доступ до зброї;
- слідчий суддя залишив поза увагою, дані, які характеризують підозрюваного, а саме, з протоколів допиту свідків убачається, що ОСОБА_8 характеризується як агресивна людина, яка вчиняє бійки із сусідами; зареєстрованого місяця проживання в м. Одеса немає, винаймає квартиру без підтверджуючих документів.
На підставі викладеного прокурор просить, оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати та постанови нову, якою задовольнити клопотання слідчого у повному обсязі та застосовати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.12.2023 року.
На вказану ухвалу захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою та постановленою з порушенням вимог КПК України, зокрема, захисник стверджує, що слідчий суддя встановивши відсутність обґрунтованої підозри та відсутність будь-якого ризику, безпідставно застосував до підозрюваного запобіжний захід.
Посилаючись на викладене, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою закрити провадження по справі
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Прокурор у судовому засіданні повному обсязі підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення з наведених в ній підстав, просив задовольнити її у повному обсязі. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Захисники та підозрюваний у судовому засіданні у повному обсязі підтримали апеляційну скаргу сторони захисту з наведених в ній підстав та просили задовольнити. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, вислухавши доводи і заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг прокурора та захисника.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів судової справи встановлено, що у провадженні ВП№ 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162510001520 від15.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 5 т. 1).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8 у нічний час доби, з 10.11.2023 р. на 11.11.2023 р., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у своєї знайомої сусідки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно почали розпивати спиртні напої, на фоні чого, з невизначених причин, у них виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_8 раптово виник умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_11 .
Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_8 діючи умисно, протиправно, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх протиправних наслідків, бажаючи умисного позбавлення життя ОСОБА_11 , у ході конфлікту взяв ОСОБА_11 рукою за шию та почав тягти на кухню вказаної квартири, де повалив її на підлогу штовхнувши її, від вказаного поштовху ОСОБА_11 впала та ударилась головою , після чого підвівшись, знову продовжила конфлікт з ОСОБА_8 , який переслідуючи свою злочинну мету, не відступаючи від виконання свого злочинного умислу направленого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_11 , надалі діючи умисно, протиправно, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх протиправних наслідків, ОСОБА_8 умисно здійснив іще один сильний поштовх, від якого ОСОБА_11 впала та вдарилась в стіну головою. Надалі ОСОБА_12 протягом всієї ночі продовжив виконання свого злочинного умислу, бажаючи настання протиправних наслідків, направлених на умисне позбавлення життя ОСОБА_11 , почав наносити безліч ударів в область голови та тулубу, чим самим спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді перелому всіх ребер, перелому хрящу щитоподібної залози, різаної рани лобу, рваної рани лівого вуха, численних гематом тіла. Після вчинення кримінального правопорушення з місця вчинення злочину зник (а.с.1-4).
17 листопада 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне противоправне заподіяння смерті іншій особі (а.с.74-80).
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, дійшов висновку про необхідність відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту (а.с. 136-138 т. 1).
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду, при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_8 , ці вимоги закону були дотримані не у повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підлягає скасуванню.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
На переконання апеляційного суду, зазначені у клопотанні обставини підозри, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом огляду місця події від 14.11.2023 року відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з явними ознаками насильницької смерті ( а.с.12-19 т.1); протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.11.2023 року, відповідно до якого свідок пояснив, що 10.11.2023 року, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , та був очевидцем конфлікту між ОСОБА_8 та потерпілою ОСОБА_11 , під час якого ОСОБА_8 штовхав потерпілу (а.с. 33-37 т.1); протоколом слідчого експерименту від 15.11.2023 року за участі свідка ОСОБА_13 , під час якого останній відтворив події, які відбувались за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.42-46 т.1); протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 15.11.2023 року, яка повідомила, що з 17 години 10.11.2023 року проводила час разом з ОСОБА_8 та вживали алкогольні напої. Приблизно до 22 години, вони прибули за місцем мешкання свідка та продовжили вживання алкогольних напоїв. Після чого, ОСОБА_8 почав поводити себе досить агресивно та у подальшому залишив квартиру свідка (а.с.48-52 т.1); протокол огляду від 15.11.2023 року, а саме огляду кофти зеленого кольору та джинсів синього кольору, які добровільно видані ОСОБА_8 , які мають нашарування речовини бурого кольору (а.с.66-73 т.1); протоколом огляду від 15.11.2023 року з якого убачається, що змив з джинсових штанів, які добровільно видані ОСОБА_8 , співпадають з ДНК- профілем потерпілої ОСОБА_11 (а.с.58-65 т.1); та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, які узгоджуються з наведеними рішеннями ЄСПЛ, апеляційний суд, не вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, доведеність його вини, належність та допустимість наданих стороною обвинувачення доказів, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, тобто про його причетність до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та знищити, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, обумовлені наступним:
- ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з позбавленням права, тому, перебуваючи на волі останній, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ЄСПЛ в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Колегія суддів звертає увагу, що підозрюваний неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, проживає у м. Одеса без реєстрації та договору оренди житла, що свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, які можуть утримати останнього за місцем свого проживання.
- враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у значній мірі підтверджується показаннями свідка, анкетні данні яких відомі підозрюваному, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що у результаті обізнаності ОСОБА_8 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, зокрема, які є сусідами останнього та мешканцями будинку, де вчинено злочин, підозрюваний може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- оцінюючи фактичні обставини справи, зокрема характер інкримінованого кримінального правопорушення проти найцінніших людських благ - життя та здоров'я особи, які становлять одну із найпоширеніших та визнаються одними з найнебезпечніших груп злочинних дій, які руйнують і спотворюють найцінніші блага, апеляційний суд констатує про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
В свою чергу, п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в рамках кримінального провадження № 12023162510001520, внесеного до ЄРДР 15.11.2023 року,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», терміном до 16.01.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали становить до 16 січня 2024 року.
Підозрюваного ОСОБА_8 затримати у залі апеляційного суду та доставити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3