Справа № 127/10882/23
Провадження №11-кп/801/927/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2023 про відмову в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання за строком давності на підставі ст. 80 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , засудженого ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання за строком давності на підставі ст. 80 КК України.
Заява (клопотання) мотивована тим, що ОСОБА_6 вважає, що вирок відносно нього Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2005 не був звернутий до виконання та не виконувався більше 15 років, що є підставою для його звільнення від відбування покарання на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України.
25.07.2023 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області було відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_6 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2005 року за ст. 349, ч. 2 ст. 27, ст. 392, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 393, 70, 71 КК України до довічного позбавлення волі, який виконується, а тому застосування ст. 80 КК України не можливе.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить скасувати оскаржену ухвалу, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та постановити нову ухвалу, якою задовільнити заяву засудженого ОСОБА_6 про звільнення його від покарання у виді довічного позбавлення волі за вказаним вироком на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд не перевірив відсутність розпорядження Шевченківського районного суду м. Києва про виконання вироку цього суду від 10.10.2005 стосовно ОСОБА_6 , а тому за його відсутності засуджений має бути звільнений від покарання у виді довічного позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить визнати ухвалу неправомірною, застосувати до нього норми ст. 80 КК України, ст. 152 КВК України і звільнити його з ув'язнення на підставі закінчення строків давності виконання вироку, який набув законної сили, так як на протязі більш ніж 17 років вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2005 юридично не виконується, оскільки судом його не було звернено до виконання, у передбачений законом спосіб.
Якщо суд не найде підстав для звільнення на підставі ст. 80 КК України, обов'язок суду замінити довічне позбавлення волі на певний строк, як це передбачено п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційних скарг з мотивів, наведених в них та просили про постановлення нової ухвали, задовільнивши заяву про звільнення ОСОБА_6 від подальшого покарання у виді довічного позбавлення волі, через закінчення строків давності виконання вироку, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, вказуючи на обґрунтованість рішення суду, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг засудженого та його захисника з наступних підстав.
ОСОБА_6 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2005 року за ст. 349, ч. 2 ст. 27, ст. 392, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 393, 70, 71 КК України до довічного позбавлення волі.
Цим же вироком, строк покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з 06.03.2004, а запобіжний захід ОСОБА_6 залишено у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
В послідуючому ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.03.2006 вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2005 залишено без змін, а вирок набрав законної сили 06.03.2006.
Разом з тим, для забезпечення виконання вироку суд направляє органу, на який покладено обов'язок привести вирок до виконання, копію вироку з відповідним розпорядженням.
Розпорядження не має юридично закріпленої в КПК форми, як наприклад щодо вироку чи ухвали де зазначені їх зміст, де було б зазначено, які саме відомості мають містити і лише з метою зазначення необхідної інформації було складено бланк примірника такого розпорядження, копію якого і надав засуджений.
Копію вироку щодо ОСОБА_6 було надіслано до установи де він перебував, а також надіслано в подальшому повідомлення, що 06.03.2006 вирок набув законної сили, що також було підставою для звернення вироку до виконання.
Тобто, відсутність в установі самого бланку розпорядження не можна вважати обставиною, що свідчить про невиконання вироку.
Із змісту ст. 87 КВК вибачається, що покарання у виді позбавлення волі засуджені починають відбувати після отримання повідомлення про набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили.
За таких обставин вирок суду був виконаний у належні строки і підстав для застосування п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України апеляційний суд не вбачає.
Таким чином ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2023 є законною і обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування і задоволення апеляційних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 405, 407, 419, 537, 539 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2023 щодо відмови у задоволенні ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання за ст. 80 КК України - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4