Справа № 743/1534/23
Провадження №2-н/743/150/23
УХВАЛА
11 грудня 2023 року смт. Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Кравчук М. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
27.09.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі до досягнення дитиною повноліття.
Справа передана судді-доповідачу 05.12.2023 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді № 352413 від 06.12.2023 р. з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про ОСОБА_2 відсутні.
В той же час, заявник зазначає та з поданих ним копій документів вбачається, що ОСОБА_2 є громадянкою Республіки Білорусь.
Згідно ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, в тому числі, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.
В той же час, заявником не зазначено повну адресу місця проживання боржника, що позбавляє можливості суд перевірити офіційну адресу проживання боржника на території України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Оскільки у заяві про видачу судового наказу заявником зазначено наступну адресу місця проживання боржника: «м. Бровари», у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, згідно якого суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 163 165, 166, 167, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя М. В. Кравчук