ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2023м. ДніпроСправа № 904/539/23
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 205,47 грн., 3% річних у розмірі 200,85 грн., пені у розмірі 1 870,93 грн., штрафу у розмірі 294,38 грн., інфляційної складової у розмірі 1290,98 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 205,47 грн., 3% річних у розмірі 200,85 грн., пені у розмірі 1870,93 грн., штрафу у розмірі 294,38 грн., інфляційної складової у розмірі 1 290,98 грн.
Ухвалами від 03.02.2023 та від 06.02.2023 суд звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою суду від 22.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/539/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (в подальшому реорганізоване на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль") (надалі - продавець) та Фізичною особою-підприємцем Гайворонською Наталією Валеріївною (надалі - споживач, покупець) було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 1776 від 17.01.2017 (надалі - договір).
В подальшому, за твердженням позивача, 24.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено інформацію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням.
Пунктом 1.1 договору визначено, що за цим договором теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, у період з січня 2021 року по жовтень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6 050,47 грн., що підтверджується актами надання послуг № 395 від 31.01.2021, № 1545 від 28.02.2021, № 2758 від 31.03.2021, №3895 від 30.04.2021, № 5157 від 31.10.2021.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з оплати поставленої теплової енергії є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив поставлену позивачем теплову енергію у повному обсязі у встановлені строки. Всього відповідачем було сплачено вартість поставленої теплової енергії у розмірі 1 845 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Фізичної особи Гайворонської Наталії Валеріївни утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" у розмірі 4 205,47 грн.
За порушення виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 200,85 грн., пеню у розмірі 1 870,93 грн., штраф у розмірі 294,38 грн., інфляційну складову у розмірі 1 290,98 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії № 1776 від 17.01.2017 у розмірі 4 205,47 грн., 3% річних у розмірі 200,85 грн., пені у розмірі 1 870,93 грн., штрафу у розмірі 294,38 грн., інфляційної складової у розмірі 1 290,98 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (який обсяг теплової енергії був поставлений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи була оплачена поставлена теплова енергія, у якому обсязі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (в подальшому реорганізоване на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль") (надалі - продавець) та Фізичною особою-підприємцем Гайворонською Наталією Валеріївною (надалі - споживач, покупець) було укладено договір купівлі - продажу теплової енергії № 1776 від 17.01.2017 (надалі - договір).
В подальшому, 24.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено інформацію про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання Теплопостачальною організацією - продавцем теплової енергії (послуг з теплопостачання) споживачу - покупцю та діє до 31.12.2017, з урахуванням ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 10.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
Так, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення будь-якою із сторін договору про його припинення.
А отже, договір купівлі - продажу теплової енергії № 1776 від 17.01.2017 є чинним.
Пунктом 1.1 договору визначено, що за цим договором теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, у період з січня 2021 року по жовтень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6 050,47 грн., що підтверджується актами надання послуг № 395 від 31.01.2021, № 1545 від 28.02.2021, № 2758 від 31.03.2021, № 3895 від 30.04.2021, № 5157 від 31.10.2021.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з оплати теплової енергії поставленої:
- у січні 2021 року настав 22.02.2021;
- у лютому 2021 року настав 22.03.2021;
- у березні 2021 року настав 20.04.2021;
- у квітні 2021 року настав 20.05.2021;
- у жовтні 2021 року настав 22.11.2021.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив поставлену позивачем теплову енергію у повному обсязі у встановлені строки. Всього відповідачем було сплачено вартість поставленої теплової енергії у розмірі 1 845 грн.
За таких обставин, у Фізичної особи ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" у розмірі 4 205,47 грн.
А отже, позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 205,47 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до п. 7.3 договору, за порушення строків сплати споживачем за отриману теплову енергію, з нього стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 7.3. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 21.02.2021 по 06.12.2022 у розмірі 1 870,93 грн. та штраф у розмірі 7% від суми заборгованості 4 205,47 грн. у розмірі 294,38 грн.
Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Між тим, пункт 7.3. спірного договору містить положення саме щодо формування розміру пені - "у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення ", з якого не вбачається конкретного розміру пені, адже не більше подвійної облікової ставки НБУ це і 0,5 ставки НБУ, і 1,9 ставки НБУ. Таким чином, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені.
Тобто, у даному випадку, ані договором між сторонами, ані актом цивільного законодавства не визначено розмір пені, який має стягуватись за невиконання споживачем зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії.
Крім того, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.
Сімнадцятого березня дві тисячі двадцятого року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 530-1Х) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Тобто, постачання теплової енергії є житлово-комунальною послугою та регулюється нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За таких обставин, нарахування позивачем пені та штрафу у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) суперечить нормам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
А отже, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 870,93 грн. та штрафу у розмірі 294,38 грн. є не обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 200,85 грн. за загальний період з 21.02.2021 по 06.12.2022 та інфляційну складову у розмірі 1 290,98 грн. за загальний період з березня 2021 року по грудень 2022 року.
Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Зазначене мало наслідком неправильне визначення періодів прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Крім того, позивачем було допущено арифметичні помилки.
За розрахунком суду:
- 3% річних на суму боргу 18,17 грн. за період з 23.02.2021 по 06.12.2022 становлять 0,97 грн.;
- 3% річних на суму боргу 1 803,07 грн. за період з 23.03.2021 по 06.12.2022 становлять 92,48 грн.;
- 3% річних на суму боргу 1 482,53 грн. за період з 21.04.2021 по 06.12.2022 становлять 72,50 грн.;
- 3% річних на суму боргу 420,72 грн. за період з 21.05.2021 по 06.12.2022 становлять 19,54 грн.;
- 3% річних на суму боргу 480,98 грн. за період з 23.11.2021 по 06.12.2022 становлять 15,42 грн.
Всього: 200,91 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних слід задовольнити в заявленому розмірі - 200,85 грн.
Розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем було неправильно визначено середній індекс інфляції за заявлений період прострочення та допущено арифметичні помилки.
За розрахунком суду:
- інфляційна складова на суму боргу 18,17 грн. за період з березня 2021 по грудень 2022 становить 6,57 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 1 803,07 грн. за період з квітня 2021 по грудень 2022 становить 610,94 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 1 482,53 грн. за період з травня 2021 по грудень 2022 становить 488,17 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 420,72 грн. за період з червня 2021 по грудень 2022 становить 131,36 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 480,98 грн. за період з грудня 2021 по грудень 2022 становить 131,61 грн.
Всього: 1 368,65 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційної складової слід задовольнити в заявленому розмірі - 1 290,98 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 1776 від 17.01.2017 з додатками (том 1, а.с. 14 - 18), заявою від 17.01.2017 (том 1, а.с. 19), заявкою від 17.01.2017 (том 1, а.с. 20), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 25), актами надання послуг (том 1, а.с. 26 - 30), рішеннями Криворізької міської ради про початок та кінець опалювального сезону (том 1, а.с. 31 - 32), реєстром актів (том 1, а.с. 33), актами подачі та припинення подачі теплоносія (том 1, а.с. 34 - 36), платіжним дорученням № 2PL696262 від 25.03.2021 (том 1, а.с. 41).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 4 205,47 грн., 3% річних у розмірі 200,85 грн., інфляційної складової у розмірі 1 290,98 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 870,93 грн. та штрафу у розмірі 294,38 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; ідентифікаційний код: 00130850) суму основної заборгованості у розмірі 4 205,47 грн., 3% річних у розмірі 200,85 грн., , інфляційну складову у розмірі 1 290,98 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 944,84 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 870,93 грн. та штрафу у розмірі 294,38 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2023.
Суддя М.О. Ніколенко