ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
05 грудня 2023 р. Справа № 10/80-10
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні матеріали у справі
за заявою: Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Відродження" Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Русь Газ" (вул. 40-річчя, Жовтня, 1, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740)
про визнання банкрутом
за участю :
арбітражний керуючий (ліквідатор) Бойко О.В.
від ТОВ "Райффайзен Лізинг": Хуторянець О.В.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ".
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
Так, ухвалою суду від 23.10.23 року, зокрема, продовжено строк ліквідаційної процедури ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бойка О.В. у справі № 10/80-10 до 05.12.2023 року. Призначено справу № 10/80-10, в тому рахунку клопотання арбітражного керуючого Бойка О.В. №02-10/195 від 15.09.2023 року в частині вимог: про прийняття до відома звіту за період ліквідаційної процедури у справі № 10/80-10, станом на 15.09.2023 року; та про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року у справі № 10/80-10 - до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2023 року.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий Бойко О.В. та представник ТОВ "Райффайзен Лізинг". Інші учасники провадження повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили.
Разом з цим, судом встановлено, що 05.12.2023 року до суду від арбітражного керуючого Бойка О.В. надійшло клопотання № 02-10/197 від 04.12.2023 року, в якому ліквідатор просить суд : прийняти до відома та долучити до матеріалів справи проміжний звіт ліквідатора за період виконання повноважень у справі № 10/80-10, станом на 04.12.2023 року; продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Бойка О.В. у справі № 10/80-10 на один місяць.
До цього клопотання додано наступні документи : поточний звіт ліквідатора у справі №10/80-10 станом на 04.12.2023 року; копія протоколу зборів комітету кредиторів у справі № 10/80-10 від 27.11.2023 року.
Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні, ліквідатором боржника надано суду пояснення по суті вказаних вище документів та повідомлено, що нарахування винагороди здійснювалось з огляду на мінімальну заробітну плату.
Представник кредитора вказав, що свою позицію зазначав раніше та вважає, що винагорода має здійснюватись за фактично виконану роботу.
Суд, розглянувши клопотання арбітражного керуючого Бойка О.В. № 02-10/195 від 15.09.2023 року в частині вимог про затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року у цій справі та відповідний звіт, заслухавши учасників судового процесу і дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом клопотання № 02-10/195 від 15.09.2023 року та вказаного вище звіту станом на 15.09.2023 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2018 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бойка О.В..
На час призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бойка О.В., залишок коштів на ліквідаційному рахунку становив 0,00 грн.
По результатам проведеної роботи встановлено, що на звітну дату, у ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ, відсутні майнові активи для розрахунку з кредиторами, зазначене підтверджується відповідними та належними доказами.
Відповідно до інформації з офіційного веб-порталу Мінфіну https://index.minfin.com.ua/ labour/salary/min/ :
- на 2020 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року - 4 723 грн., 01.09.2020 року по 31.12.2020 року - 5 000 грн;
- на 2021 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01.01.2021 р. по 30.11.2021 р. - 6 000 грн., з 01.12.2021р. по 31.12.2021 р. - 6 500 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 30 КУзПБ, за звітний період (з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р.), нарахована однак залишається не задоволеною, основна грошова винагорода арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі № 10/80-10 у сумі 239 500,00 грн.
Витрати ліквідатора за звітний період (з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р.) у справі №10/80-10 становлять - 12 024,99 грн, в т.ч. оцінка заставного майна AT "Імексбанк" - 9120,00 грн, витрати на відрядження, послуги нотаріуса, поштові витрати, витрати на відрядження.
Основна грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/80-10, станом на звітну дату, не задовольнялись.
Обрахунок розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі № 10/80-10 за вказаний період та у заявленому розмірі приведено у таблиці, яка викладена у звіті.
Також, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.11.2020 року затверджено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Бойка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат станом на 16.11.2020 року по справі № 10/80-10 за період з 29.02.2020 року по 16.11.2020 року.
Відтак, за звітний період (з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р.) заборгованість з виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому Бойку О.В. у справі № 10/80-10 становить 239 500,00 грн.
На підставі викладеного, ліквідатор боржника у клопотанні, серед іншого, просить суд затвердити звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р. у справі № 10/80-10.
Окрім цього, згідно наявного у справі протоколу зборів комітету кредиторів у справі №10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" від 15.09.2023 року, зокрема, вирішено перенести питання погодження звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 на наступне засідання комітету кредиторів.
Відповідно до наданого суду протоколу зборів комітету кредиторів у справі №10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" від 27.11.2023 року, серед іншого, проголосовано проти прийняття до відома та погодження, відповідно до ст. 30 КУзПБ, поданого на розгляд комітету кредиторів звіту ліквідатора ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р..
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями КУзПБ визначено, що ліквідатор здійснює відповідні повноваження у справі про банкрутство на платній основі.
Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як встановлено судом, за звітний період виконання повноважень ліквідатора боржника у цій справі (з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р.) арбітражному керуючому Бойку О.В. нараховано основну грошову винагороду в сумі 239 500,00 грн, про що складений відповідний звіт по нарахованій грошовій винагороді у справі № 10/80-10 станом на 15.09.2023 року, в якому викладено розрахунок основної грошової винагороди.
Так, за листопад 2020 р. нараховано 7 000,00 грн (5000 * 3 = 15 000 : 30 = 500,00 * 14); за грудень 2020 року нараховано 15 000,00 грн; за січень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за лютий 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за березень 2021 року нараховано 18000,00 грн; за квітень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за травень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за червень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за липень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за серпень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за вересень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за жовтень 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за листопад 2021 року нараховано 18 000,00 грн; за грудень 2021 року нараховано 19 500,00 грн. Всього 239 500,00 грн - основної грошової винагороди ліквідатора станом на 31.12.2021 року.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5 000 гривень.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату : у місячному розмірі: з 1 січня - 6 000 гривень, з 1 грудня - 6 500 гривень.
Отже, суд, перевіривши наведений у звіті арбітражного керуючого Бойка О.В. станом на 15.09.2023 року розрахунок основної грошової винагороди, дійшов висновку, що нарахована основна грошова винагорода арбітражному керуючому в загальному розмірі 239500,00 грн за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника у справі №10/80-10 (з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р.) є арифметично вірною, відповідає наведеним вище приписам законодавства та обставинам справи.
Водночас, судом встановлено, що ліквідатор боржника звітував на зборах комітету кредиторів боржника про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р., що підтверджується наявними у справі протоколами зборів комітету кредиторів у справі №10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" від 15.09.2023 року та від 27.11.2023 року.
Так, згідно протоколу зборів комітету кредиторів у справі № 10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" від 27.11.2023 року, серед іншого, проголосовано проти прийняття до відома та погодження, відповідно до ст. 30 КУзПБ, поданого на розгляд комітету кредиторів звіту ліквідатора ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р..
Отже, вказаний вище звіт арбітражного керуючого Бойка О.В. не було схвалено комітетом кредиторів боржника згідно вимог ч. 6 ст. 30 КУзПБ.
Однак, арбітражний керуючий Бойко О.В. у поданому клопотанні № 02-10/195 від 15.09.2023 року просить суд : затвердити звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р. у справі № 10/80-10.
Слід зазначити, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.
Суд звертає увагу на те, що оплатність послуг арбітражного керуючого не реалізується автоматично лише в силу зазначеної норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором банкрута.
Право вимоги виплати основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого фактично після здійснення та виконання ним відповідних повноважень та обов'язків, які були покладені на нього ухвалою суду та Кодексом України з процедур банкрутства.
В подальшому, арбітражний керуючий повинен у відповідності до вимог ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звітувати про нараховану грошову винагороду за фактично виконану роботу, а кредитори - схвалити наданий арбітражним керуючим звіт про нарахування та виплату грошової винагороди.
Поряд з цим, Кодекс з процедур банкрутства не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди у разі його не схвалення комітетом кредиторів.
При цьому, сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора носить періодичний характер з фіксованим розміром, як то передбачено положеннями КУзПБ.
Суд, звертає увагу на те, що наявні матеріали справи свідчать про те, що арбітражний керуючий Бойко О.В. в період виконання ним повноважень ліквідатора боржника з 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р. надавав суду проміжні звіти про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури у цій справі, які ухвалами суду у справі № 10/80-10 приймалися до відома.
Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 року у справі 908/1946/15-г, кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Крім цього, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважив, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду (у цій справі ухвалою від 23.03.2018, пункт 3.5).
Як вбачається із матеріалів цієї справи, учасники справи № 10/80-10 не зверталися до суду із скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Бойка О.В., які б свідчили про неналежне виконання ним повноважень ліквідатора ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" в період із 17.11.2020 р. по 31.12.2021 р..
Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, зокрема, щодо конституційно закріпленого права на оплату праці та щодо недопустимості примушування до безоплатної праці в їх сукупності, беручи до уваги те, що ліквідатор боржника звітував на зборах комітету кредиторів банкрута про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого при виконанні повноважень ліквідатора (за результатами яких не прийнято рішення щодо схвалення такого звіту, про що було зазначено вище), суд в даному конкретному випадку, дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Бойка О.В. № 02-10/195 від 15.09.2023 року в частині затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року у справі № 10/80-10.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 9, 12, 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 42, 169, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Бойка О.В. № 02-10/195 від 15.09.2023 року в частині затвердження звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року у справі № 10/80-10.
2. Затвердити звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 17.11.2020 року по 31.12.2021 року у справі № 10/80-10.
3. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: арбітражному керуючому Бойку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АТ КБ "Приватбанк" - 14360570@mail.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницької області - vin.official@tax.gov.ua; ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм" - CORP.MAIL.N1@GMAIL.COM, представнику ТОВ "Райффайзен Лізинг" адвокату Хуторянцю О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ПП "АДІС" - adis_vn@ukr.net; ТОВ "Ісагіс" - isagis@ukr.net.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
1 - до справи;
2 - ПП "Пан-Агро" (вул. Балтівська, буд. 1, с. Новопетрівка Друга, Ширяївський район, Одеська область, 66864);
3 - ТОВ "Агротекс-хім" (вул. Цитадельна, 6/8, м. Київ, 01015);
4 - СТОВ "Дашівське рибоводне господарство" (вул. Леніна, 34, смт. Дашів, Іллінецький р-н, Вінницька обл., 22740);
5 - ТОВ "Київ Русь Газ" (вул. Ревуцького, 35, оф. 118, м. Київ, 01015).