БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1467/23
Провадження № 2-о/730/50/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2023 р. м.Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Данько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , третя особа: Святошинський районний у м. Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИЛА:
7 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Борзнянського районного суду Чернігівської області із заявою у якій просить встановити факт родинних відносин між загиблим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його померлими батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.
Разом з тим, заявниця при обґрунтуванні заявлених вимог зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем загинув на війні. При подачі нею документів для оформлення одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_4 була виявлена розбіжність у документах на ім'я її чоловіка, оскільки у свідоцтві про народження її чоловіка його прізвище вказане « ОСОБА_5 », батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Однак, у подальшому її чоловіку були видані документи - військовий квиток, паспорт громадянина України свідоцтво про шлюб з прізвищем « ОСОБА_6 ». Таким чином, через відсутність підтвердження родинних відносин між загиблим чоловіком та його батьками, які теж померли, заявниця не може отримати право на розподіл частки грошової допомоги, яка б належала його батькам.
Згідно з поданою заявою, факт, який просить встановити заявник, має юридичне значення та породжує виникнення майнового права, але це майнове право виникає з публічно-правових відносин, а саме отримання відповідних виплат від держави.
Водночас, статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС визначає термін публічної служби, а саме, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
Пунктом 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Згідно п.7 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єктом владних повноважень є - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, спори фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень розглядаються в порядку адміністративного судочинства та не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України, у тому числі і військові частини.
Міноборони України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади зі забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За змістом п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», сім'ям загиблих осіб, зазначених у п. 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000,00 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною шостою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.
Таким чином, оскільки спір виник у зв'язку з проходженням ОСОБА_2 публічної (військової) служби, необхідність встановлення факту родинних відносин обумовлена здійсненнями виплат одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого військовослужбовця, що не пов'язане з будь-якими цивільними правами та обов'язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням, і такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами ОСОБА_1 з державою в особі відповідного органу, уповноваженого на прийняття рішення про відповідну виплату, тому спір в межах таких правовідносин має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22) та яку слід враховувати судам при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 4 ст. 263 ЦПК України)
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України,суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , третя особа: Святошинський районний у м.Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення з позовом до відповідного адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Данько