Справа № 674/2016/23
Провадження № 2/674/716/23
УХВАЛА
іменем України
11 грудня 2023 року м.Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Посунько Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2023 року до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дунаєвецького ВДВС у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) про скасування арешту нерухомого майна.
Позивач посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що з 07 червня 2012 року на виконанні державного виконавця Дунаєвецького РВ ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області знаходилось виконавче провадження № 32849838 по виконанню виконавчого листа № 2/2206/129/12, виданого 23 травня 2012 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 32577,72 грн. В ході виконавчого провадження № 32849838 державний виконавець наклав арешт на все нерухоме майно, яке належить боржнику (позивачу) ОСОБА_1 . В подальшому, 05 грудня 2023 року виконавче провадження № 32849838 було закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність майна у боржника).
09 грудня 2013 року державним виконавцем Дунаєвецького РВ ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області відкрито виконавче провадження № 41137679 з повторного виконання виконавчого листа № 2/2206/129/12 від 23 травня 2012 року. В подальшому, 25 грудня 2014 року виконавче провадження № 41137679 було закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (відсутність майна у боржника).
Проте, державний виконавець Дунаєвецького ВДВС у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (м.Київ), закінчивши виконавче провадження, не зняв арешт, накладений на все нерухоме майно боржника (позивача) ОСОБА_1 .
На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд: 1) скасувати арешт (вилучити запис) з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесений Хмельницькою філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, реєстраційний номер у спеціальному розділі 12589368 від 07 червня 2012 року, відносно накладення арешту на все майно ОСОБА_1 , що було внесено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 32849838 від 06 червня 2012 року; 2) скасувати арешт (вилучити запис) з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесений державним реєстратором Дунаєвецького районного управління юстиції Хмельницької області, реєстраційний номер у спеціальному розділі 3752072 від 09 грудня 2013 року, відносно накладення арешту на все майно ОСОБА_1 , що було внесено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 грудня 2013 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження в даній цивільній справі суддя встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Згідно ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, згідно ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) та в постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року в цивільній справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Суддя встановив, що позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні та не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження в даній цивільній справі, оскільки арешт накладено на майно позивача ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, тому останній не може виступати позивачем в даній цивільній справі, така справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.186 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування арешту нерухомого майна,
на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Посунько Г.А.