Справа № 766/8759/23
н/п 2/766/8149/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Іванцової Н.К.,
за участю секретаря Березняк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Херсонська Державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку. Зазначив, що шестимісячний строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї. Це воєнний стан в країні, окупація міста Херсон, побоювання за своє життя. У зв'язку з викладеним, позивач просить визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку. Надав до суду заяви про розгляд справи його відсутність, позовні вимоги підтримавв повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність. Не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність. У вирішенні справи покладається на розсуд суду.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , його матір'ю є - ОСОБА_3 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 20.10.2003 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським відділом державної РАЦС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №1653.
Згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру(спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - інформація відсутня.
Відповідно до листа державного нотаріуса Першої Херсонської Державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гудими О.Б. №1236/01-30 від 03.10.2023 року, повідомлено що ОСОБА_1 пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
ОСОБА_1 до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері.
Відповідно до статей 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об'єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об'єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об'єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини посилалась на те, що в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, з березня 2022 року м. Херсон перебувало під окупацією та наразі перебуває під постійним обстрілами.
Суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Згідно положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія м.Херсон була окупована з 01 березня 2022 по 11 листопада 2022.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
За вказаних вище обставин та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності поважних причин пропуску останнім строку для прийняття спадщини за законом після смерті матері.
Аналізуючи викладене та оцінюючи наявні у справі докази, приймаючи до уваги встановлені судом факти і відповідні ним правовідносини, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання позивачу строку тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 200, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Херсонська Державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю три місяці (з дня набрання законної сили даним судовим рішенням) для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.К.Іванцова