Справа № 950/3498/23
Провадження № 3/950/1652/23
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 , не працює) за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом Серії ВАД № 036492 від 17.11.2023, ОСОБА_1 16.11.2023 о 16 год. 30 хв. за місцем мешкання по АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого брата ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, виганяв з будинку та словесно погрожував фізичною розправою, чим своїми діями вчинив насильство, внаслідок чого могло бути завдано шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення заперечив, вказав, брату фізичною розправою він не погрожував, між ним виникла сварка на побутовому ґрунті.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 вищевказаної статті, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 280 КУпАП суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає особа адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
В даному випадку обов'язковий елемент правопорушення - шкода психічному здоров'ю потерпілого відсутня, оскільки ОСОБА_3 у своїх поясненнях зазначив, що між ними з братом виникла сварка на побутовому ґрунті, останній його ображав, тому він і викликав працівників поліції (а.с.5) .
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що потерпілий звернувся за захистом до працівників поліції, оскільки неправомірні дії ОСОБА_1 викликали у нього побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність шкоди психічному здоров'ю потерпілого у зв'язку із чим склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутній. За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Вадим КОСОЛАП