Справа № 523/19296/23
Провадження №2-о/523/593/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря Славинського А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Одеса, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Бахмутська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 21.03.2002р. державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори , реєстровий номер 2-1213, посилаючись на те, що у зазначеному свідоцтві її було вказано як « ОСОБА_2 », разом з тим у паспорті громадянки України вона записана як « ОСОБА_3 ». Вказана розбіжність унеможливлює заявницю у реалізації своїх прав, як власника нерухомого майна.
Від заявниці до суду надійшла заява в якій вона підтримав пред'явлену заяву, просить розглянути справу за її відсутності.
Від представника Бахмутської міської ради - Кудлай С.С. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності з посиланням не відсутність заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Паспортом громадянки України № НОМЕР_1 , виданого 16.07.2019р. органом №1420, була паспортизована - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Бахмут, Донецької області.
Зі наданої копії довідки від 23.09.2022р. № 5138-5002166771 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована, АДРЕСА_1 , була взята на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .
З представленої копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 21.03.2002р., реєстровий номер 2-1213, убачається, що державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Бова Т.В., було посвідчено, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - є дочка ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_3 . Спадкове майно на яке видане свідоцтво складається з: однієї другої частини жилого будинку з належною часткою надвірних споруд та будівель, який знаходиться у АДРЕСА_4 та розташованого на земельній ділянці розміром - 2038 кв.м. На означеній земельній ділянці містяться: один шлакоблочний, обкладений цеглою та вкритий шифером жилий будинок, жилою площею - 43,40 кв.м., означений у плані літерою - А-1-А-1, три сараї -Б, б,Г,Д, літня кухня -В,в, подвал-Е, огородження, водопровід, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою артемівською нотконторою 13.08.1993р. за реєстровим №1-2573 та зареєстрованого у Артемівському БТІ 13.08.1993р. під №19-2903.
Згідно відмітки з оборотної сторони вказаного свідоцтва, таке було зареєстровано в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.10.2008р.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації» номер витягу: 20640880 від 21.10.2008р., було проведено державну реєстрацію частини будинку АДРЕСА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину (2-1213) за ОСОБА_1 .
На замовлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт по буд. АДРЕСА_5 .
Отже, на теперішній час прізвище заявниці, ОСОБА_1 зазначене у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 21.03.2002р., не збігаються з її прізвищем зазначеним у паспорті громадянки України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про вставлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У відповідності із п.4 ч.1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 12 постанови вказаного вище Пленуму, було роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація , яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заявник довела той факт що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.03.2002р., в якому зазначено прізвище спадкоємця « ОСОБА_2 », належить ОСОБА_1 .
Таким чином, заява внесена до суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч.1 ст.315, 319 ЦПК України,
ВИРІШИВ
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 21.03.2002р., реєстровий номер 2-1213, посвідченого державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Бова Т.В., за яким спадкоємцем майна гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - є дочка ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_3 . Спадкове майно на яке видане свідоцтво складається з: однієї другої частини жилого будинку з належною часткою надвірних споруд та будівель, який знаходиться у АДРЕСА_4 та розташованого на земельній ділянці розміром - 2038 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 11 грудня 2023р.
Суддя