Справа № 522/10519/23
Провадження № 2/522/4765/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
ВСТАНОВИВ:
Позивач у травні 2023 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровали шлюб 07.08.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, повторно виданого 27.11.2014 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції., актовий запис № 553.
У сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З народження діти постійно проживають з позивачем-батьком, який створив усі необхідні умови для життя та навчання. Позивач має постійний дохід, є фізичною особою-підприємцем. У зв'язку з тим, що відповідачка-мати дітей, не в змозі самостійно утримувати їх та надавати усе необхідне для їх життя, позивач просить визначити місце проживання дітей з їх батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Справа була розподілена на суддю Приморського районного суду м.Одеси Шестакову Я.В. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року.
Ухвалою суду від 12.06.2023 року роз'єднано позовні вимоги за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Ухвалою суду від 12.06.2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 22.09.2023 року підготовче засідання було закрито, справу було призначено до судового розгляду.
На підставі Розпорядження №4 керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси від 28.09.2023 року, на підставі доповідної записки помічника судді Шестакової Я.В. - Ференц А.І., згідно розпорядження керівника апарату суду від 06.10.2023 року №639/23, 06.10.2023 року було здійснено повторний авторозподіл справи та остання була розподілена на суддю Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В.
Матеріали справи були передані судді 09.10.2023 року.
Ухвалою суду від 10.10.2023 року цивільну справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням судового засідання на 21.11.2023 року.
У судове засідання призначене на 21.11.2023 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання буди належним чином повідомлені. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності. Розгляд справи відкладено на 29.11.2023 року.
У судове засідання призначене на 21.11.2023 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання буди належним чином повідомлені. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності. Також ОСОБА_2 надала до суду заяву, згідно якої зазначила, що розуміє, що дітям буде краще з батьком у звичному для них середовищі проживання і на даний час буде відповідати їх інтересам. Відповідачка наразі проживає у гуртожитку та не має можливості забезпечити спільне проживання дітей з собою, проводить з ними час та спілкується на вихідних.
Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 11.12.2023 року.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровали шлюб 07.08.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, повторно виданого 27.11.2014 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 553. (а.с. 46).
Сторони мають спільних дітей - неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , повторно видане 27.11.2014 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 968, та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 24.07.2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 1530 (а.с. 9-10).
Згідно інформації з Судової влади рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2023 року (справа № 522/11903/23-с. Шестакова Я.В. ) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.11).
З моменту народження та до моменту припинення шлюбних відносин доньки проживають з батьком-позивачем у квартирі АДРЕСА_2 , де є всі необхідні умови для життя та навчання дітей, також облаштовані для них окрему кімнати.
Батько дітей, ОСОБА_1 , відповідно до паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 60-62).
ОСОБА_2 .-мати дітей, зареєстрована та наразі проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджено відповідачкою у наданих нею заявах та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 02.06.2023 року № 97493. (а.с. 49).
Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № П1-103233-ф/л від 05.06.2023 року та довідки № П1-103247-ф/л від 05.06.2023 року неповнолітня ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .(а.с. 70-71)
Згідно позову, що також не спростовано сторонами, батько дітей матеріально забезпечує їх, створює усі необхідні умови для них. Позивач має постійний дохід, є фізичною особою-підприємцем.
Дане підтверджується наявними у матеріалах справи податковими деклараціями за 2022 рік, заключною випискою за період 01.01.2023 року по 04.06.2023 року. (а.с. 81-115).
Згідно наданих позивачем квитанцій вбачається, що позивач систематично сплачує грошові кошти за спожиті комунальні послуги, за утримання будинку за адресою: АДРЕСА_4 . (а.с. 116-179).
ОСОБА_2 у своїй заяві від 04.07.2023 року зазначила, що між нею та позивачем існує спір щодо місця проживання (реєстрації) спільних дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Причиною спору є непорозуміння щодо зміни реєстрації дітей, оскільки є певні вагання, що зміна реєстрації дітей може вплинути на її відношення з ними. Вона дійсно переймається з приводу такої дії. На даний час вона проживає у гуртожитку та не має можливості забезпечити спільне проживання дітей з нею. З дітьми вони проводять дозвілля та спілкується. При спілкуванні з доньками вони виявили бажання жити з обома батьками, що на цей час неможливо. При цьому відповідачка розуміє, що проживання у звичному для них середовищі відповідає інтересам доньок.
Відповідно до заяви (30.05.2023 року) неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона живе разом зі своєю сестрою -малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з батьком-позивачем ОСОБА_1 . З мамою проводять час на вихідних, у них гарні відносини. Мати цікавиться усім, що стосується дітей. Мати-відповідачка, ОСОБА_2 , проживає останні 1,5 роки окремо. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 живе з батьком, він більше контролює питання, пов'язані з її навчанням та дозвіллям. Будинок, у якому вона мешкає з сестрою та батьком, розташований біля школа в якій вона навчається. Усі витрати повністю сплачує батько, мати також допомагає при змозі. Позовні вимоги ОСОБА_1 (батька) підтримує у повному обсязі і просить залишити її проживати разом з батьком у зв'язку з тим, що вона тривалий час (близько 9 років) постійно проживає у АДРЕСА_4 , має окрему кімнату та всі необхідні умови для навчання та побуту.
Згідно заяви ОСОБА_6 , яка є власницею кв. АДРЕСА_2 , у даній квартирі тривалий час за її дозволу мешкає ОСОБА_1 з доньками. Його вона знає понад 20 років. (а.с. 74).
Даний факт підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2014 року № НОМЕР_3 . (а.с.76).
Відповідно до пояснень, наданих вчителем Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради - ОСОБА_7 , від 05.06.2023 року, малолітню ОСОБА_4 останнім часом забирає з навчального закладу батько- ОСОБА_1 . Всі питання, пов'язані з навчанням дитини вирішуються батьком. Мати інколи дзвонить та цікавиться навчанням доньки. Дитина розказує, що робить уроки разом з батьком або з сестрою. Батько ОСОБА_1 піклується про дитину, відвідує з нею позакласні заходи, приймає участь у її житті. (а.с. 80).
Суд вбачає, що ОСОБА_1 забезпечує дітей, надає їм усе необхідне їх життя, робить його яскравішим та щасливим.
Вищевказані факти не спростовані відповідачкою.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У силу частини першої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», її місця у взаємовідносинах між батьками. У цьому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 14 квітня 2021 року по справі № 716/591/19.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 16 років.
Таким чином суд не вбачає підстав для визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , оскільки дитина визначала самостійно з ким хоче проживати, і не вбачається спору між батьками з цього питання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суду наданий висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про можливість визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 05.09.2023 року № 01-11/1166/1вих., згідно якого орган опіки та піклування вирішив вважати можливим визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 .
Відповідно до мотивувальної частини висновку, згідно з довідкою, наданою Одеським ліцеєм № 117 Одеської міської ради, від 05.06.2023 року № 85, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 3-А класі.
Батько піклується про дитину, відвідує з нею позакласні заходи, приймає участь у її житті.
Батько дитини, ОСОБА_1 , відповідно до паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з медичною довідкою про проходження психіатричного огляду, наданою КНПІ «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради від 05.06.2023 року № 23, у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті огляду проявів психічних розладів не виявлено
Згідно з довідкою, наданою КНІІ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради від 05.06.2023 року № 000990 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки Центру на наркологічному обліку не значиться.
Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України N° BP-001068071, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території України станом на 02.06.2023 року незнятої чи непогашеної судимості не має.
20.06.2023 року спеціалістом Служби у справах дітей Одеської міської ради проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено акт, відповідно до якого дитина виявила бажання проживати з батьком, з яким склалися добрі стосунки. З матір'ю зустрічається та спілкується кожні вихідні дні у парку.
21.06.2023 року спеціалістом Служби у справах дітей Одеської міської ради проведено бесіду з матір'ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_2 , про що складено акт, відповідно до якого вона не проти визначення місця проживання дитини 3 батьком, з гр. ОСОБА_1 не проживають разом близько півтора року.
30.06.2023 року спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі проведено обстеження житлово-побутових умов проживання гр. ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_4 , про що складено акт, відповідно до якого встановлено, що квартира розміщена на 7-му поверсі 15-ти поверхового будинку, складається з 2-х кімнат, загальна площа становить 85,5 кв.м. Квартира з сучасним ремонтом, облаштована меблями. В наявності водо-, електропостачання. Опалення власна котельна будинку. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина має кімнату, в якій проживає разом з сестрою, власне ліжко, шафу для одягу, стіл для навчання. В наявності планшет, телефон, ноутбук.
Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради від 05.07.2023 року N° 04/01-2198, фахівцем із соціальної роботи відділу соціальної роботи ЦСС ОМР у Приморському районі 04.07.2023 року здійснено відвідування за адресою проживання батька, ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_4 , та складено акт оцінки потреб сім'ї особи.
Родина мешкає у двокімнатній орендованій квартирі. В наявності електро-, водо-, теплопостачання. Дитина постійно спілкується з матір'ю, їздить до матері на вихідні дні. Проте малолітня ОСОБА_4 виявила бажання проживати з батьком. Батько дитини, ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем та має постійний дохід.
Відповідно до заяви (30.05.2023 року) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги ОСОБА_1 (батька) підтримує у повному обсязі і просить залишити її проживати разом з батьком у зв'язку з тим, що вона тривалий час (близько 9 років) постійно проживає у АДРЕСА_4 , має окрему кімнату та всі необхідні умови для навчання та побуту.
Однак згідно вищевказаного висновку 26.06.2023 року Службою у справах дітей Одеської міської ради відмовлено ОСОБА_1 у розгляді його заяви в частині визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним на підставі п. 2 ст. 29 ЦК України.
Суд приймає до уваги, висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про можливість визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 19, 141, 160, 161, 171 СК України, Конвенцією про права дитини, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 76 - 81, 82, 83, 89, 133, 141, 212, 223, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_4 )до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ), третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дітей (код ЄДРПОУ 26303264, м. Одеса, вул. Канатна, 134), про визначення місця проживання дитини,- задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 11.12.2023 року.
Суддя: Домусчі Л.В.