Справа №522/10912/21
Провадження №6/522/361/23
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м.Одеса
Приморський районний суд м.Одеси:
в складі: головуючої судді - Домусчі Л. В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про поворот виконання рішення суду по цивільній справі №522/10912/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Ухвалою суду від 22.12.2022 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 03.12.2021 року по даній справі - залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12.06.2023 року заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовлено.
До суду 17.08.2023 року надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Гусельщикової М.А. про поворот виконання рішення суду від 03.12.2021 року по зазначеній справі, а саме просили у порядку повороту виконання рішення суду стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 21 193,00 грн., які було сплачено ОСОБА_1 в порядку примусового виконання
В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто неустойку (пеню) за період з 01.09.2019 року по 01.02.2021 року за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19 030,00 грн. та судовиі витрати (витрати на правничу допомогу адвоката) у розмірі 2 000,00 грн. Приморським районним судом м.Одесина підставі рішення суду від 03.12.2021 року було видано виконавчі листи, які в подальшому були передані на примусове виконання до Другого Приморського ВДВС, та державним виконавцем було відкрито ВП №69078443. На виконання рішення суду від 03.12.2021 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок Другого ВДВС грошові кошти у розмірі 21 193,00 грн., згідно квитанції №13 від 20.04.2023 року. Постановою Одеського апеляційного суду від 12.06.2023 року заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовлено. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 фактично виконано рішення суду від 03.12.2012 року, вважає, що за правилами повороту виконання рішення суду підлягають стягненню з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 21 193,00 грн.
Ухвалою суду від 28.08.2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гусельщикової М.А. про поворот виконання рішення суду прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2023 року.
14.09.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Баган К.Ю. на електронну адресу суду надала заперечення на заяву про поворот виконання рішення суду, в яких просила заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
В обґрунтування заперечень зазначено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року позов ОСОБА_2 про стягнення неустоки (пені) за прострочення сплати аліментів - задоволено. 14.03.2023 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м.Одеси, а на підставі ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» мав процесуальну можливість зупини виконання рішення суду, натомість 28.04.2023 року добровільно виконав рішення суду, сплативши на корить дитини пеню за прострочення сплати аліментів відповідно до рішення суду. Постановою Одеського апеляційного суду від 12.06.2023 року заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовлено. Вважає, що заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до с.2 ст.445 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Також зазначила, що на пеню на аліменти, які сплатив відповідач, поширюється норма ч.1 ст.1215 УК України, яка обмежує повернення.
У судовому засіданні 14.09.2023 року була присутня представник ОСОБА_2 - адвокат Баган К.Ю., зазначила, що нею подано заперечення на заяву про поворот виконання рішення, просила прийняти зазначені заперечення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гусельщикова М.А. заперечувала проти прийняття заперечень, зазначивши, що вони не були направлені на їх адресу.
Протокольною ухвалою суду надано час адвокату Баган К.Ю. для направлення відповідно ЦПК України іншій стороні заперечення на заяву про поворот виконання рішення суду, розгляд справи відкладено на 12.10.2023 року.
У судове засідання призначене на 12.10.2023 року ОСОБА_2 не з'явилася, представник позивачки - адвокат Баган К.Ю. на електронну адресу суду надала клопотання про відкладення.
У судовому засіданні була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Гусельщикова М.А., проти клопотання адвоката Баган К.Ю. про відкладення не заперечувала.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання адвоката Баган К.Ю., розгляд справи відкладено на 20.11.2023 року.
У судовому засіданні 20.11.2023 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Гусельщикова М.А., просила заяву про поворот виконання рішення суду задовольнити, зазначивши, що заочним рішенням суду від 03.12.2021 року з відповідача було стягнуто заборгованість за пенею у розмірі 19 030,00 грн., постановою Одеського апеляційного суду від 12.06.2023 року рішення Приморського районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено. Але ОСОБА_1 рішення суду виконав, сплативши ці кошти, у зв'язку з чим просила повернути сплачені кошти у розмірі 19 030,00 грн.. Далі зазначила, що дійсно ч.2 ст.445 ЦПК України визначені особливості повороту, але за зазначеним рішенням було стягнуто ні аліменти, а пеня, платежі не є періодичними, тому не підпадає під таку категорію справ. Також просила стягнути витрати за виконавче провадження у розмірі 2 163,00 грн.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Баган К.Ю. заперечувала проти заяви про поворот виконання рішення суду, зазначивши, що на підставі ч.2 ст.445 ЦПК України поворот рішення не допускається, крім того ч.1 ст.1215 ЦК України обмежує повернення, тобто аліменти. Також зазначила, що на період воєнного стану пеня не підлягає стягненню, державний виконавець нічого з нього не стягував, він сам її сплатив. ОСОБА_1 з 2019 року не виконував рішення про стягнення аліментів, тому позивачка змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. На теперішній час відповідач сплачує аліменти щомісячно у розмірі 1 416,00 грн., вважає, що на зазначені кошти не можливо жити, це суперечить інтересам дитини, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволені даної заяви.
Адвокат Гусельщикова М.А. також пояснила, що ОСОБА_4 не знав про відкриття виконавчого провадження, і це враховано апеляційним судом, крім того, дитина жила разом з ним до 7 років. Крім того, ст.1215 ЦК України не може бути застосована в даному випадку, ця сума не була добровільним виконанням, оскільки було накладено арешт на всі рахунки відповідача.
На питання головуючого по справі зазначила, що позивачка отримала 20 970,00 грн. (18 980,00 та 1 990,00 грн.). Просила суд надати час для отримання матеріалів виконавчого провадження з ВДВС.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання адвоката Гусельщикової М.А, по справі оголошено перерву до 27.11.2023 року з метою надання доказів сплачених сум.
27.11.2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Баган К.Ю. надала суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що 14.03.2023 року відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м.Одеси, а на підставі ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» мав процесуальну можливість зупини виконання рішення суду, натомість 28.04.2023 року добровільно виконав рішення суду, сплативши на корить дитини пеню за прострочення сплати аліментів відповідно до рішення суду. 28.04.2023 року грошові кошти надійшли на рахунок позивачки за ВП №69078883 у розмірі 1 990,00 грн., та за ВП №69078443 - 18 980,00 грн. Також було надано чеки та квитанції на загальну суму 20 151,00 грн., на підтвердження витрат коштів саме на дитину.
У зв'язку з оголошенням у м.Одесі та Одеській області повітряної тривоги, розгляд справи призначений на 27.11.2023 року було відкладено на 04.12.2023 року.
У судовому засіданні 04.12.2023 року була присутня представник ОСОБА_1 - адвокат Гусельщикова М.А., надала суду інформацію по виконавчому провадженню ВП №69078443 та пояснила, що за зазначеним ВП було стягнуто 21 193,00 грн., з яких 19 030,00 гр. - пеня, та саме цю суму вона просила повернути заявнику за заявою про поворот виконання рішення, 1 903,00 грн. - це виконавчий збір, 260,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Баган К.Ю. у судовому засіданні підтвердила, що 28.04.2023 року на рахунок позивачки надійшли кошти у розмірі 18 980,00 грн., 50,00 грн. - комісія банку, тобто не заперечувала отримання коштів у розмірі 19 030,00 грн. Також зазначила, що нею надані квитанції на суму 20 151,00 грн. - витрати на дитину, у зв'язку з чим просила застосувати ст.1215 ЦК України. Далі вказувала, що 14.03.2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку 17.03.2023 року було залишено без руху, 11.04.2023 року відповідачу було поновлено строк на апеляційне оскарження, та в нього була можливість зупинити тоді ВП та не платити.
Адвокат Гусельщикова М.А. зазначила, що це не відноситься до предмету спору, ОСОБА_1 необхідно було зняти арешт, тому був змушений сплатити кошти за виконавчим листом.
По справі оголошено перерву до 07.12.2023 року.
У судовому засіданні 07.12.2023 року була присутня представник ОСОБА_2 - адвокат Баган К.Ю., просила залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, зазначивши, що усі докази надані, додаткових пояснень не має.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гусельщикова М.А. у судове засідання не з'явилася, на електронну адресу суду надала заяву, в якій вимоги заяви про поворот виконання рішення суду підтримала, просила задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 19 030,00 грн., справу просила розглядати за відсутністю сторони заявника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.9 ст.444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за період з 01.09.2019 року по 01.02.2021 року за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19 030,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч тридцять) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування судових витрат (витрат на правничу допомогу адвоката) у розмірі 2 000,00 грн.
04.04.2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про видачу виконавчих листів та 12.04.2022 року Приморським районним судом м.Одеси було видано два виконавчих листа.
Ухвалою суду від 22.12.2022 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 03.12.2021 року по даній справі - залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12.06.2023 року заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовлено.
17.08.2023 року представник ОСОБА_5 - адвокат Гусельщикова М.А. звернулась до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.
В заяві зазначила, що на виконання рішення суду від 03.12.2021 року ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у загальному розмірі 21 193,00, а тому вважає, що за правилами повороту виконання рішення суду з ОСОБА_2 на його користь підлягають стягненню грошові кошти у загальному розмірі 21 193,00 грн., з яких: 19 030,00 грн. - пеня за прострочення сплати аліментів, 1 903,00 грн. - сума виконавчого збору, 260,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Баган К.Ю. заперечувала проти вищевказаної заяви, зазначаючи, що відповідно до ч.2 ст.445 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 рішення Приморського районного суду м.Одеси від 03.12.2021 року в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - виконав, сплативши ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 19 030, 00 грн. що підтверджується квитанцією №13 від 20.04.2023 року та відомостями з інформації про виконавче провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.
Судом встановлено, що суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову від 12.06.2023 року, питання повороту виконання рішення суду не вирішував.
Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала (п.3.2 Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2011 від 02 листопада 2011 року).
Тобто, повороту підлягає рішення суду, якщо на його виконання відбулись передача майна, грошових коштів або вчинено певні дії і ці обставини вимагають повернення заінтересованих осіб у стан «до виконання рішення суду».
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_2 - адвоката Баган К.Ю. про те, що у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається, оскільки за рішенням суду від 03.12.2021 року судом було стягнено неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, а не аліменти.
Законодавець чітко розділяє категорії справ, а саме: про стягнення аліментів; зменшення розміру аліментів; оплата додаткових витрат на дитину; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексація аліментів; зміна способу стягнення аліментів тощо.
Щодо стягнення витрат за виконавчим провадженням у розмірі 2 163,00 грн., суд відмовляє, оскільки зазначені кошти є виконавчим збором та витратами на проведення виконавчих дій, та які не були стягнути судом за рішенням суду на користь позивачки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява представника ОСОБА_5 - адвоката Гусельщикової М.А. про поворот виконання рішення суду підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.258-260, 353, 444, 445ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про поворот виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в порядку повороту виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) грошові кошти у розмірі 19 030 (девятнадцять тисяч тридцять) гривень 00 копійок.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2023 року.
Суддя Л.В.Домусчі