Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1286/23
Провадження № 2/506/263/23
УХВАЛА
про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору
08.12.2023 року с.м.т. Окни
Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Подільської міськради Одеської області про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
04.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Подільської міськради Одеської області про позбавлення батьківських прав.
У позовній заяві позивачем викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судом судового рішення по справі.
В обгрунтування зазначеного клопотання позивач просила врахувати наявність у неї фінансових труднощів, поганий матеріальний стан, оскільки вона працює на посаді кур'єра у вагонному господарстві «Експлуатаційне вагонне депо «Подільськ» регіональної філії «Одеська залізниця АТ «Укрзалізниця» та має невеликі доходи, на підтвердження чого долучає копію довідки про доходи, а також врахувати, що предметом цього позову є захист сімейних прав.
Розглянувши зазначене клопотання, приходжу до наступного висновку.
Ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подається фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання позовної заяви складає 1073,60 грн.
Підстави для відстрочення сплати судового збору визначено ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач не долучила до матеріалів справи відомості стосовно свого річного доходу за попередній календарний рік (за 2022 рік), у зв'язку з чим суддя позбавлений можливості перевірити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено підставою для відстрочення сплати судового збору.
При цьому, як вбачається з долученої до позовної заяви копії довідки про доходи позивача за період з травня 2023 року по жовтень 2023 року, дохід відповідача склав 37507,18 грн., 5% з цієї суми складає 1875,35 грн., тобто більше, ніж сума судового збору - 1073,60 грн., яка підлягає сплаті при подачі до суду вказаного позову.
Таким чином, вказана довідка не підтверджує скрутний майновий стан позивача, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Саме лише посилання позивача на те, що предметом позову є захист сімейних прав не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору у розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, позивачем не зазначено, за захистом яких саме прав вона звертається, оскільки звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача, не вирішує питання прав та інтересів інших осіб, зокрема прав та обов'язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов'язків відповідача як батька дитини, яких останній може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у ст.166 СК України.
На інші підстави для відстрочення сплати судового збору, передбачені п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» позивач не посилалася та відповідних доказів на їх підтвердження до матеріалів справи не долучила.
Таким чином, приходжу до висновку, що підстави для відстрочення сплати позивачем судового збору відсутні, а тому в задоволенні вищевказаного клопотання позивачу слід відмовити.
Керуючись ст.ст.136, 260 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Подільської міськради Одеської області про позбавлення батьківських прав.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. Л. Чеботаренко