Справа № 504/948/23
Номер провадження 1-кп/504/543/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023 року смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ;
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , цивільного позивача ОСОБА_5 , представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Доброслав, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12022161200000296 від 23.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаїв, громадянина України, безробітного, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
23 жовтня 2022 року, приблизно о 15:45, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по асфальтобетонному сухому дорожньому покриттю вулиці Семенова, що в селі Фонтанка Одеського району Одеської області, рухаючись зі швидкістю 45-50 км/год зі сторони міста ІОжне у напрямку міста Одеса.
Під час руху у вказаному напрямку, поблизу перехрестя вулиць Семенова та Терешкової села Фонтанка, водій ОСОБА_9 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, своєчасно не відреагував на її зміну, чим порушив вимоги п. 1.5, п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), далі «Правила», що зобов'язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
повинен був виявити попереду пішохода, який перетинав проїзну частину та наближався до його смуги руху. Маючи реальну та об'єктивну можливість своєчасно виявити дану небезпеку для свого подальшого руху - пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка із-за задньої частини зустрічного автомобіля перетинала проїзну частину вказаної дороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наближаючись до його смуги руху, водій ОСОБА_7 , проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не вжив належних і своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого скоїв наїзд передньою частиною кузову керованого ним автомобіля марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_11 , чим порушив вимоги п.п. 12.3. вказаних Правил, якими передбачено:
п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів дія зменшення швидкості але до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Внаслідок таких дій ОСОБА_7 , що призвели до дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження, а саме: а) закрита черепно-мозкова травма: садна (3) лобової ділянки справа, забійна рана тім'яної ділянки справа, крововилив у м'які тканини лобової ділянки справа, крововилив у м'які тканини тім'яної ділянки справа, крововиливи під м'які мозкові оболонки на випуклій поверхні тім'яних і потиличних часток, нижній поверхні скроневих і потиличних часток, випуклій і нижній поверхнях півкуль мозочка; б) закрита травма живота і тазу: крововилив у м'які тканини нижньозовнішнього квадранта правої сідниці, косо-поздовжній перелом верхньої гілки правої лобкової кістки практично по всій довжині з крововиливом у навколишні м'які тканини, повний поздовжній перелом правої бічної маси крижі по всій довжині з крововиливом у навколишні м'які тканини, осколковий перелом нижнього краю правої сідничної кістки з крововиливом у навколишні м'які тканини, крововиливи в брижу тонкої кишки, розриви та розтрощення брижі тонкої кишки, крововилив у черевну порожнину (під час операції в черевній порожнині виявлено приблизно 1500 мл крові).
Смерть ОСОБА_10 перебуває в прямому причинному зв'язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, живота та газу у вигляді крововиливів під м'які оболонки головного мозку, переломів кісток тазу, розривів та розтрощень брижі тонкої кишки, крововиливу в черевну порожнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 з'явився шок. Смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 05 год. 45 хв. в КПП «ООКЛ» ООР.
Допущені водієм ОСОБА_7 порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_10 .
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_7 , вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та повідомив суд, що 23.10.2022 він керував своїм автомобілем «HYUNDAI MATRIX» номерний знак НОМЕР_1 по дорозі у с. Фонтанка в сторону м. Одеси з м. Южне, його дружина ОСОБА_12 сиділа на пасажирському сидінні у даному автомобілі. Обвинувачений рухався приблизно із швидкістю 45 км год., побачив ОСОБА_10 приблизно за 12-17 метрів від автомобіля, вона вискочила зі смуги зустрічного руху. На вказаній смузі руху, їхало два автомобіля, дуже щільно один за одним, тому померлу він спочатку не бачив. Коли побачив ОСОБА_10 , вона була приблизно на середині проїзної частини, а тому він відразу почав гальмувати та повернув праворуч, в сторону узбіччя, але померла не зупинилась, а навпаки прискорилась, і відбулось зіткнення. Зіткнення відбулось приблизно по середині проїзної частини, ближче до узбіччя.
На місці події, працівники поліції не роз'яснювали йому права, обвинувачений був учасником огляду місця події. На стадії досудового розслідування обвинувачений заявляв клопотання про проведення слідчого експерименту, однак такий проведений не був.
Щодо відео запису, на якому зафіксована подія ДТП, обвинувачений повідомив, що його було ознайомлено з матеріалами справи та надано такий відео запис на флеш носії. Відеозаписи з диску дослідженого в судовому засіданні і відео з флеш носія є ідентичними, але вказані відеозаписи, на думку обвинуваченого не відповідають дійсності, оскільки автомобілі, які рухались по зустрічній смузі, їхали не так як на відеозаписі.
Після ДТП, обвинувачений приходив до лікарні, до померлої та купував ліки, допомагав матеріально, в міру своїх можливостей, пропонував ОСОБА_4 допомогти матеріально на проведення похорон, однак той відмовився. Цивільні позови визнав частково, оскільки суми заявлені в позовах є дуже великими.
Незважаючи на позицію обвинуваченого, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, є доведеною стороною обвинувачення наступними письмовими матеріалами, що досліджені судом, а саме:
витягом з ЄРДР від 17.12.2022 відповідно якого 23.10.2022 о 20:01 год. зареєстроване кримінальне провадження під №12022161200000296 за ч. 2 ст. 286 КК України;
протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2022, проведеного у період часу з 16:20 по 17:43 год. місцем огляду є Одеська обл., Одеський район, с. Фонтанка, вул. Центральна, 45 на автодорозі Одеса-Южний. Оглядом встановлено місце ДТП, елементи вулиці, дороги; дані, щодо проїзної частини - покриття проїзної частини асфальтобетонне, сухе чисте, без нерівностей та пошкоджень. Оглядом встановлено локалізацію пошкоджень на транспортному засобі, а саме: автомобіль Hyundai Matrix р.н. НОМЕР_1 , має пошкодження капоту та лобового скла та вилучені з місця події уламки та автомобіль. До протоколу огляду місця події додано план схему ДТП, вказані документи підписані учасниками слідчої дії без застережень;
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001033 від 23.10.2022, відповідно якого ОСОБА_7 перебуває у тверезому стані;
лікарським свідоцтвом про смерть №376 від 27.10.2022 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
довідкою КНП ООКЛ ООР відповідно якої ОСОБА_13 знаходилась у відділенні інтенсивної терапії загального профілю 23.10.2022 по 26.10.2022;
висновком експерта №376 від 26.10.2022 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , відповідно якого у ОСОБА_10 були такі ушкодження: 1. а) закрита черепно-мозкова травма: садна (3) лобової ділянки справа, забійна рана тім'яної ділянки справа, крововилив у м'які тканини лобової ділянки справа, крововилив у м'які тканини тім'яної ділянки справа, крововиливи під м'які мозкові оболонки на випуклій поверхні тім'яних і потиличних часток, нижній поверхні скроневих і потиличних часток, випуклій і нижній поверхнях півкуль мозочка; б) закрита травма живота і тазу: крововилив у м'які тканини нижньозовнішнього квадранта правої сідниці, косо-поздовжній перелом верхньої гілки правої лобкової кістки практично по всій довжині з крововиливом у навколишні м'які тканини, повний поздовжній перелом правої бічної маси крижі по всій довжині з крововиливом у навколишні м'які тканини, осколковий перелом нижнього краю правої сідничної кістки з крововиливом у навколишні м'які тканини, крововиливи в брижу тонкої кишки, розриви та розтрощення брижі тонкої кишки, крововилив у черевну порожнину (під час операції в черевній порожнині виявлено приблизно 1500 мл крові). Зазначені ушкодження, з урахуванням їх масивності, поєднаності, локалізації та механізму утворення (ударна дія) могли бути заподіяні в результаті дії тупих, твердих предметів, якими могли бути деталі і поверхні рухомого транспортного засобу. Всі ушкодження у ОСОБА_10 , з урахуванням їх морфологічних особливостей (садна - покриті червонувато-коричневими, щільними коронками, розташованими вище рівня навколишньої шкіри, рана - з просоченими кров'ю краями), а також даних судово- гістологічної експертизи (ушкодження з вогнищевими слабкими реактивними змінами, загальне венозне повнокров'я внутрішніх органів з ознаками порушення реологічних властивостей крові і вогнищевим ознаками порушення кровообігу в судинах мікроциркуляторного русла в речовині головного мозку, в серці, в легенях; жирова емболія судин легенів середнього ступеню важкості), заподіяні прижиттєво, перед госпіталізацією ОСОБА_10 у КНП «ООКЛ» ООР 23.10.22 р. о 16:10. Всі вищевказані ушкодження оцінюються в комплексі, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1 (а) і п. 2.1.3 (г, л, н, о) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_10 перебуває в прямому причинному зв'язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, живота та тазу у вигляді крововиливів під м'які оболонки головного мозку, переломів кісток тазу, розривів та розтрощень брижі тонкої кишки, крововиливу в черевну порожнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 з'явився шок. Згідно представленої медичної карти стаціонарного хворого №19514, оформленою на ОСОБА_10 , госпіталізованої в КНП «ООКЛ» ООР, біологічна смерть констатована ІНФОРМАЦІЯ_3 о 05:45 год. що не суперечить судово-медичним даним;
висновком експерта №2247 від 15.11.2022 за результатами проведення судово-медичної експертизи гістологічних об'єктів від трупа ОСОБА_10 ;
висновком експерта №СЕ-19/116-22/19192-ІТ від 16.12.2022 за результатами проведення автотехнічної експертизи відповідно якої встановлено, що гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля «HYUNDAI MATRIX» номерний знак НОМЕР_1 , на момент виникнення події цієї пригоди, знаходилась в працездатному стані та дозволяли водію автомобіля контролювати, змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації що виникає на дорозі;
відповіддю на запит від 08.11.2022 про надання органу досудового розслідування носія інформації «DVD-R» диску для лазерних систем зчитування з серійним номером «07041814» із відеофайлами, що містяться на ньому;
протоколом огляду документу від 09.12.2022 а саме носія інформації «DVD-R» диску для лазерних систем зчитування з серійним номером «07041814» із відеофайлами, що містяться на ньому, а саме відеозаписів зі стаціонарної камери відеоспостереження розташованої на ділянці автодороги «Одеса-Южний», що по вулиці Семенова в селі Фонтанка Одеської області, де 23.10.2022 приблизно о 15:45 год. на яких зафіксована подія ДТП;
даними відеозаписів, з місця події, що досліджені судом;
висновком експерта від 21.12.2022 №КСЕ-19/116-22/20014 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної та фототехнічної експертизи, встановлено, - виходячи з наданого відео-файлу із назвою «NVR_CH15_MAIN_20221023154622_20221023154935» час який минув з моменту появи пішохода із-за зустрічного автомобіля (перебування на середині смуги для руху до м. Южне) до моменту наїзду, становить 2,8с; - місце наїзду на пішохода знаходиться на смузі руху в напрямку м. Одеса, в поперечному напрямку на відстані приблизно 1,7м від правого краю проїзної частини відносно цього ж напрямку руху; - для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «HYUNDAI MATRIX» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР; - для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «HYUNDAI MATRIX» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом екстреного гальмування, дотримуючись вимог п 12.3. ПДР; - для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації в діях ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, і його дії, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням цієї пригоди;
висновком експертів №23-39/40 від 24.01.2023 за результатми проведення комп'ютерно-технічної та автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля HYUNDAI MATRIX» номерний знак НОМЕР_1 на пішохода, відповідно якого встановлено, що на підставі проведеного аналізу наданих слідством файлів відеозапису час з моменту
появи пішохода із-за зустрічного автомобіля (перебування на середині смуги для руху в бік
м. Южне) до моменту наїзду на пішохода складає 2.8 секунди. На підставі проведеного аналізу наданих слідством файлів відеозапису місце наїзду на пішохода знаходиться в смузі руху автомобіля Hyundai Matrix р/н НОМЕР_2 , на відстані менш ніж 1.74 метра від правого краю проїзної частини відносно напрямку руху автомобіля. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля Hyundai Matrix р/н НОМЕР_2 з моменту виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, повинен був негайно вжити заходи до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто він повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, в діях водія автомобіля Hyundai Matrix р/н НОМЕР_2 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля Hyundai Matrix р/н НОМЕР_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом зниження швидкості аж до зупинки, що регламентовано вимогою п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля Hyundai Matrix р/н НОМЕР_2 які не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, та з технічної точки зору, вони знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
Даними показань свідка ОСОБА_12 , щодо події ДТП, яка повідомила суд, що 23.10.2022 приблизно о 15:00 год., вона їхала на автомобілі Хюндай зі своїм чоловіком ОСОБА_7 зі сторони м. Южне в сторону м. Одеси та сиділа на пасажирському сидінні, чоловік керував автомобілем, рухались зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. По зустрічній смузі, щільно їхали два авто. Із-за вказаних авто, на смугу по якій вони рухались вийшла жінка, чоловік почав гальмувати та повернув праворуч, однак вона прискорилась та відбулось зіткнення. Коли жінка вийшла на смугу, чоловік відразу почав гальмувати та повернув праворуч. Свідок побачила потерпілу, коли вона була на середині дороги.
Щодо доводів захисника обвинуваченого, щодо недопустимості протоколу огляду місця події, як доказу, суд зазначає про таке.
В тій частині, що схема місця ДТП не містить значення ширини проїзної частини, а це прямо впливає на висновки експертів, в аспекті трасологічних експертиз, суд зазначає, що ширина проїзної частини, вказана як в самому протоколі огляду місця події, в розділі 6, так і вказана у схемі місця ДТП від 23.10.2022 року, згідно якої чітко виміряно дві смуги руху в кожному напрямку 3,3 м. та 3,5 м. відповідно, а тому такі доводи є безпідставні.
Доводи в тій частині, що слідчим не вимріювалася загальна та конкретна видимість з робочого місця водія, судом до уваги приймаються, разом з тим, захисник не зазначає, яким чином не вказання вказаного параметру, зумовлює недопустимість чи неналежність доказу - протоколу огляду місця події, в цілому.
Доводи в тій частині, що слідчим не вказано в протоколі огляду параметр визначений розділом 16 "наявність слідів, що свідчать про переміщення об'єктів після ДТП до початку огляду", хоча на схемі ДТП відображено гальмівний шлях автомобіля, а на фото-додатках зображено палицю, з якою йшов пішохід, не зумовлює недопустимість протоколу огляду місця події, так як вказаний розділ стосується переміщення об'єктів в просторі вже після ДТП та до моменту огляду, чого слідчим встановлено не було.
Щодо доводів захисника, в частині визнання недопустимим доказу - палиці, котра була вилучена з місця події, то суд зазначає, що вказана палиця у якості доказу суду не надавалася для дослідження стороною обвинувачення, будь-які відомості, які б були отримані судом, із вищевказаного доказу і покладенні в основу вказаного вироку відсутні.
Доводи захисника, про те, що гальмівний шлях автомобіля «HYUNDAI MATRIX» не виміряний окремо, щодо кожної з контактуючих поверхонь - асфальту, ґрунтове покриття, що необхідно враховувати при визначенні швидкості руху транспортного засобу, суд враховує, проте зазначає, що такий параметр, як гальмівний шлях не покладений в основу будь-яких інших доказів, що зібрані органом досудового розслідування, а швидкість руху ТЗ у даному провадженні не визначалась, з урахуванням відповідного гальмівного шляху та його довжини.
Доводи захисника про відсутність можливості визначити конкретне розташування автомобіля «HYUNDAI MATRIX» на проїзній частині після ДТП, суд відхиляє, з огляду на об'єктивну наповненість схеми місця ДТП інформацією, яка надає чітке розуміння, щодо точного місця розташування автомобіля «HYUNDAI MATRIX» на проїзній частині, а тому є непереконливими.
Відсутність у додатку до протоколу огляду місця події - ілюстративній таблиці підписів особи, що склала такий додаток, не зумовлює недопустимість протоколу огляду в цілому та схеми місця ДТП, оскільки, як протокол огляду, так і схема ДТП, належним чином підписані особами, що брали участь у цій слідчій дії.
Щодо доводів захисника про неможливість перевірки повірки засобу вимірювання, що був застосований під час огляду місця події - рулетки, суд зазначає, що проведення слідчих дії не є діяльністю, що входить до сфери законодавчо регульованої метрології, згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність". Окрім того, в цій частині жоден з учасників огляду місця події не вказував про будь-які зауваження, щодо застосованого засобу вимірювання. Таким чином, відсутність в протоколі огляду місця події, даних про повірку рулетки не є істотним порушенням КПК України та не свідчить про недопустимість такого доказу.
Щодо доводів захисника про те, що невідомим залишилось, чи є отримані слідчим відеозаписи, які містяться на диску, наданому слідчим "невідомо ким", копіями чи оригіналами, первинними, безперервними і .вказані відеозаписи повинні були бути отримані у порядку тимчасового доступу до речей і документів, суд зазначає про таке.
В судовому засіданні, обвинувачений зазначив, що відеозаписи, які досліджені судом відповідають тим відеозаписам, які надав йому слідчий, на виконання вимог ст. 290 КПК України, а також в цілому відповідають обставинам події, що мали місце у момент ДТП. Разом з тим, має місце певна невідповідність відеозаписів дійсним обставинам, оскільки автомобілі, які рухалися на зустріч автомобілю Hyundai Matrix, яким він керував, і після проїзду, яких, на проїжджу частину дороги вийшла потерпіла, рухалися "якось не так". Обвинувачений, не зміг пояснити, в чому конкретно полягає така невідповідність.
Незважаючи на наведене, з досліджених судом відеозаписів вбачається, що на них відсутні будь-які ознаки, що могли б свідчить про їх монтаж (неприродні: паузи, прискорення, сповільнення, переривання, відсутність певної частини відеозапису, неприродні накладання зображення, інші ознаки технічного монтажу відеозаписів).
Більше того, на цифровому носії - диску, який долучений до матеріалів справи, наявні два відеофайли, які отримані з двох різних камер відеоспостереження і які повністю відповідають один одному, щодо обставин події.
Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до запиту № 61.5-4944 від 08.11.2022 року, що адресований голові Крижанівської сільської ради, який отриманий головним спеціалістом сектору з УЗ ОСОБА_14 , у зв'язку із проведенням досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, слідчий ОСОБА_15 , просить надати записи з камер відеоспостереження, що розташовані на автодорозі "Одеса-Южне", за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Фонтанка, вул. Центральна в період часу з 15.30 год. по 16.00 год. за 22.10.2022 року.
Відповідно до відповіді на запит від 08.11.2022 року посадовою особою сільради, що отримала запит № 61.5-4944 від 08.11.2022 року, було надано записи з камери відеоспостереження, що розташовані на автодорозі "Одеса-Южне", за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Фонтанка, вул. Центральна в період часу з 15.30 год. по 16.00 год. за 22.10.2022 року, які знаходились на CDR диску № 07041814.
Відповідно до постанови слідчого від 09.12.2022 року про долучення документу до кримінального провадження CDR диск № 07041814, який містить відеозаписи долучено до матеріалів провадження, і саме цей цифровий носій містить у собі два відео записи:
1.NVR_ch14_main_20221023154454_20221023155419.mp4;
2.NVR_ch15_main_20221023154622_20221023154935.mp4.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
Водночас за ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Отже, відеозаписи події ДТП, що досліджувалися у даному провадженні, що були об'єктом дослідження комп'ютерно технічної експертизи, вважаються оригіналами електронного документа, а з урахуванням того, що вказані відеозаписи були отримані стороною обвинувачення у встановленому законом порядку, тобто не мають сумнівного походження, не містять у собі охоронювану законом таємницю, щоб вимагало отримання його в порядку тимчасового доступу до речей та документів, суд приходить до висновку про допустимість означених доказів, як і похідних доказів, що засновані на даних цих відеозаписів.
При цьому, саме по собі не визнання цифрового носія, що оглядався судом речовим доказом, жодним чином не впливає на допустимість даного доказу у кримінальному провадженні. Крім того, згідно постанови слідчого від 09.12.2022 року такий цифровий носій долучено до матеріалів кримінального провадження, як документ.
Що стосується, доводів сторони захисту про залучення слідчим до кримінального провадження невідомого спеціаліста із КУ "Центр інтегрованої системи та відеоаналітики міста Одеси" (Центр "077"), то вказані обставини не призвели до отримання слідством будь-яких доказів, які дослідив суд та які покладені в основу цього вироку.
Щодо доводів захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження наявна постанова слідчого про надання експерту додаткових вихідних даних, згідно якої слідчий невідомо, на яких підставах, визначив, що наїзд пішохода відбувся на початку гальмування транспортного засобу, хоча клопотання експерта з цього приводу відсутнє, суд зазначає, що додаткові вихідні дані, щодо моменту та місця наїзду на пішохода, про які вказав слідчий у постанові від 16.12.2022 року, не покладені в основу висновку експертів від 21.12.2022 року. Окрім того, даний висновок експертів від 21.12.2022 року повністю узгоджується з висновком експертів № 23-39/40 комп'ютерно-технічної та автотехнічної експертизи від 24.01.2023 року.
Доводи захисника про неврахування слідчим при призначенні експертиз даних про те, що транспортний засіб, котрим керував обвинувачений був завантажений важким обладнанням, а на пасажирському місці сиділа дружина ОСОБА_7 , суд відхиляє, оскільки окрім того, що захисником зазначено про вказаний довід, останнім не вказано, яким чином вказані вихідні дані впливають на правильність висновків експертів, які досліджувалися в ході розгляду справи. При цьому, додаткове навантаження керованого водієм ОСОБА_7 транспортного засобу, яке слідчим не враховано, навпаки збільшує гальмівний шлях такого автомобіля і покладає на водія транспортного засобу додаткові обов'язки, щодо врахування завантаженості транспортного засобу при виборі швидкісного режиму руху транспортного засобу. Це означає, що у розглядуваній ситуації, за наявності даних, щодо додаткової завантаженості транспортного засобу, водій ОСОБА_7 мав застосувати гальмування набагато раніше, для того, щоб уникнути наїзду на пішохода. У вказаному випадку, водій ОСОБА_7 , належним виконання п. 12.3 ПДР, в частині необхідності негайного зменшення швидкості руху, при цьому, що його транспортний засіб, згідно вихідних даних, що надані слідчим був не завантажений, міг уникнути зіткнення з пішоходом.
Зважаючи на вищевказане, на переконання суду, неврахування слідчим та експертами даних, щодо додаткового завантаження транспортного засобу, не впливає на висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення.
Доводи захисника про те, що габаритні розміри автомобіля Hyundai взяті експертом самостійно з мережі інтернет, не розцінюється судом, як самостійне збирання экспертом доказової інформації, оскільки експерт під час виконання відповідного висновку може користуватися довідковою літературою. При цьому, сторона захисту не надала суду жодного допустимого доказу невідповідності параметру, щодо габаритного розміру автомобіля Hyundai дійсним обставинам справи.
З цих самих підстав, суд відхиляє довід захисника про те, що експерт самостійно зібрав докази, щодо визначення швидкості руху пішохода. Така швидкість, експертом визначена на підставі табличних даних для жінки відповідної вікової групи.
Щодо доводів захисника, про те, що ОСОБА_7 міг рухатися із швидкістю не 50 км./год., а 45 км./год., то вказані доводи суд відхиляє, оскільки захисником не наведено, як указана обставина впливає на правильність висновків експертів, з огляду на те, що керування водієм транспортним засобом, з меншою швидкістю руху, надає водію більше часу для виконання вимог п. 12.3 ПДР.
Разом з наведеним, суд погоджується із доводами сторони захисту про недопустимість, як доказу у даному кримінальному провадженні протоколу огляду місця події від 26.10.2022 року, що складений слідчим СВ слідчого відділу (назва котрого у протоколі не зазначена) ОСОБА_16 , оскільки вказаний слідчий не входив до групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
За визначенням слідчого, яке наведено у ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий - це службова особа, зокрема, органу Національної поліції, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК.
В матеріалах провадження, відсутнє процесуальне рішення про включення слідчого ОСОБА_16 до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні.
Здійснення досудового розслідування неуповноваженим суб'єктом, а саме проведення таким суб'єктом слідчої дії, внаслідок якої органом досудового розслідування отримано дані, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, тягне за собою спотворення завдання кримінального провадження, що визначене у ст. 2 КПК України, оскільки не була застосована належна правова процедура. Проте, не завжди, недотримання належної правової процедури має наслідком істотне порушення прав та свобод людини, разом із тим, у даному випадку, особою, яка не має у провадженні жодних повноважень отримано доказ достовірність котрого не може бути перевірено в подальшому (слідчим проведено огляд трупа), що на переконання суду є істотним порушенням прав та свобод обвинуваченого у цій частині.
Подібного правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України суд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. Тобто, має бути доведено, що права та свободи особи були порушені.
Разом з тим, наведені захистом доводи фактично зводяться до неправильного тлумачення вимог закону.
В матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які свідчили про те, що під час допиту свідка ОСОБА_7 , який був залучений до цієї слідчої дії як свідок, були порушені його права чи свободи, або ж, що слідчий примушував його до визнання своєї винуватості у ДТП. Відомості про ДТП не були внесені стосовно певної особи. Жодних даних про те, що у слідчого на час проведення допиту ОСОБА_7 , були об'єктивні відомості, що останнього буде визнано підозрюваним у провадженні матеріали не містять. Тільки після проведення відповідних експертиз ОСОБА_7 було повідомлено про підозру. Суд також, враховує, що швидкість руху транспортного засобу ОСОБА_7 була підтверджена в ході судового розгляду провадження, під час допиту обвинуваченого в судовому засіданні.
Щодо доводів захисника про недопустимість, як доказу висновку експерта №376 від 26.10.2022 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , яка містить у собі посилання на медичну карту загиблої № НОМЕР_3 КНП «ООКЛ» ООР, до якої не отриманий тимчасовий доступ до речей та документів, в порядку ч. 5, 6 ст. 163 КПК України, і яка була відсутня у кримінальному провадженні, суд вказує про таке.
Як вбачається із висновку експерта №376 від 26.10.2022 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , експертом виконано судову медичну експертизу трупа ОСОБА_10 . Вказаний висновок виконаний, з урахуванням даних медичної карти загиблої № НОМЕР_3 КНП «ООКЛ» ООР, а також на підставі безпосереднього огляду трупа ОСОБА_10 .
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_10 , після дорожньо-транспортної пригоди була госпіталізована до Одеської обласної лікарні, де померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою слідчого від 26.10.2022 року у кримінальному провадженні призначена судово-медична експертиза. Для ознайомлення експерту надано матеріали кримінального провадження (за вимогою) та направлено труп ОСОБА_10 , з документами, що встановлюють її, як особу.
Відповідно до висновку експерта №376 від 26.10.2022, експертом ОСОБА_17 була проведена судово-медична експертиза трупа ОСОБА_10 , який надійшов до Суворовського відділення відділу судово-медичної експертизи трупів з лікувальної установи.
Згідно з наказу МОЗ України N 6 від 17 січня 1995 року "Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово-медичної експертизи", у випадках смерті у лікувально-профілактичних установах особи, яка померла внаслідок насильства або при підозрі на нього, керівник даної установи зобов'язаний надіслати разом з трупом до моргу оригінал історії хвороби та одяг померлого, якщо він не був вилучений органами дізнання або не був виданий родичам померлого. Відповідальність за своєчасне надання історії хвороби до моргу покладається на особу, яка призначила експертизу. (п. 1.10.) В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо (п. 1.27.).
Таким чином, в даному випадку медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_10 , була надана експерту для проведення експертизи трупа ОСОБА_10 , на підставі норм, що закріплені вищевказаними правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово-медичної експертизи.
При цьому, висновки експерта ґрунтуються насамперед на підставі безпосереднього детального дослідження трупа потерпілої ОСОБА_10 .
Таким чином, використання експертом медичної картки ОСОБА_10 не може розцінюватися як істотне порушення вимог КПК України, таке використання відбулося внаслідок дії імперативної норми, що закріплена у діючому порядку проведення експертизи трупів, не порушує будь-яких фундаментальних прав обвинуваченого, а тому не є підставою для визнання вищевказаного висновку експерта недопустимим доказом.
Жодних даних упередженості експерта, в частині того, що останній здійснив самостійне збирання доказової інформації матеріали провадження не містять.
З цих підстав, незважаючи на недопустимість певних доказів у провадженні, доводи сторони захисту, висновків суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 286 КК України не спростовують.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України є тяжким злочином, який характеризується необережною формою вини.
Наслідком вчиненого кримінального правопорушення є смерть ОСОБА_10 .
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України судом є часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, що віднесене до категорії тяжких. Вчинення кримінального правопорушення, спричинило заподіяння смерті ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання. Вину у вчиненому кримінальному правопорушенні ОСОБА_7 не визнав, заподіяну майнову шкоду намагався відшкодувати та відшкодував, у незначній частині, на обліках у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, не працює, перебуває у шлюбі.
Згідно даних досудової доповіді, ОСОБА_7 , орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
За таких обставин, враховуючи вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення, характер вчиненого, ступінь вини обвинуваченого у вчиненому, відношення обвинуваченого до вчиненого та заподіяних наслідків, характеризуючі його матеріали, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі небагато нижче середніх меж, визначених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, з огляду те, що останній допустив порушення правил дорожнього руху, що призвело до заподіяння тяжких наслідків, у виді смерті потерпілої. Обвинувачений не довів, що його трудова діяльність пов'язана із керуванням транспортним засобом і це є його основним джерелом доходу, тому наявна необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Суспільна небезпека від можливих наслідків порушення Правил дорожнього руху значно перевищує особисті інтереси обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Ухвалюючи рішення, щодо можливості застосування дії ст. 75 КК України, суд виходить з такого.
За ступенем тяжкості вчинене кримінальне правопорушення є тяжким, що вчинене за необережної форми вини, що призвело до загибелі людини, наявні непоправні наслідки. Потерпілий не наполягав на призначені суворого покарання. Прокурор, наполягав на призначенні обвинуваченому реальної міри покарання.
Відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
Незважаючи на це, ОСОБА_7 , порушивши правила дорожнього руху, належних висновків для себе не зробив, зайняв позицію, згідно якої намагався уникнути відповідальності за вчинене, стверджуючи про відсутність порушень ПДР, з його боку. З потерпілими на протязі досудового розслідування та судового розгляду не примирився, в незначній частині відшкодував завдані збитки. Вказане свідчить, що обвинувачений залишається бути небезпечним для суспільства. Обвинувачений наразив на небезпеку не лише своє життя і здоров'я та тих осіб, які перебували з ним в автомобілі, а й інших учасників дорожнього руху, а тому лише реальне відбування покарання, зможе забезпечити його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Навпаки, звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку за обставин з наслідками, які були встановлені судом у даному кримінальному провадженні, не вплине на формування думки інших осіб про неприпустимість порушення Правил дорожнього руху України та чітке розуміння того, що особа буде нести невідворотне та справедливе покарання за такі дії.
З урахуванням наведеного, відсутності обставин, що пом'якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, думок потерпілого та сторони обвинувачення, щодо визначення покарання, не має підстав для застосування дії ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого, з урахуванням всіх обставин справи, не можливе без ізоляції від суспільства.
ОСОБА_4 звернувся до суду із цивільним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_7 , на свою користь 119800 грн. моральної шкоди, а з ПАТ "СК "Євроінс Україна" 49 279,79 грн. у відшкодування майнової шкоди, а також 80400,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 , залучений до кримінального провадження у якості потерпілого, є "внучатим племінником" ОСОБА_10 , яка загинула внаслідок ДТП. Внаслідок ДТП, діями обвинуваченого, відповідальність котрого застрахована ПАТ "СК "Євроінс Україна", потерпілому завдано моральну та матеріальну шкоду. ОСОБА_10 , в результаті ДТП, що мала місце у с. Фонтанка Одеського району Одеської області, за участі водія автомобіля Хюндай Матрікс НОМЕР_1 , отримала тяжкі тілесні ушкодження, декілька днів потерпіла проходила лікування у відділенні інтенсивної терапії Одеської обласної лікарні, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Потерпілим понесено витрати на лікування ОСОБА_10 , витрати на поховання останньої. Також потерпілому завдано моральної шкоди. Так, з часу ДТП до виїзду потерпілого за кордон, його життя було перенасичене негативними емоціями і психічними переживаннями, у зв'язку із лікуванням та смертю двоюрідної бабусі. ОСОБА_4 взяв ношу участі у даному кримінальному провадженні у якості потерпілого.
Крім цього, ОСОБА_5 звернулася до суду із цивільним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_7 , на свою користь 119800 грн. моральної шкоди, а з ПАТ "СК "Євроінс Україна" 80400,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , є "внучатою племінницею" ОСОБА_10 , яка загинула внаслідок ДТП. Позивачка виросла та проживала поряд з померлою, у батьківському будинку, до виїзду до "Германії" і щороку приїздила до померлої. У померлої не було рідних дітей, а тому вона дарувала спочатку дочці своєї племінниці, якою є позивач, а потім внукові своєї рідної сестри, яким є ОСОБА_4 . Подія, що сталася є причиною душевних страждань позивачки.
Від обвинуваченого відзиву на позови не надійшло.
Від страховика ПАТ "СК "Євроінс Україна" надійшов відзив на позовну заяву цивільних позивачів, згідно якого позовні вимоги страховиком не визнаються. Страховик вказує, що цивільно правова відповідальність ОСОБА_7 не настала, оскільки відсутнє судове рішення про винуватість останнього у ДТП, цивільні позивачі не зверталися до страховика із заявами про виплату страхового відшкодування та повідомленнями про ДТП, цивільними позивачами не надано листок лікарських призначень, що унеможливлює встановлення обставини, чи були витрати на лікування ОСОБА_10 обґрунтованими. При цьому, оскільки позивачі є "внучатими племінниками" померлій ОСОБА_10 вони не мають права на відшкодування завданої моральної шкоди, виплата котрої передбачена ст. 27 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
При вирішенні цивільних позовів суд виходить з такого.
Як зазначено вище, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 286 КК України ОСОБА_7 , настала смерть ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Настання смерті ОСОБА_10 , внаслідок ДТП, перебуває у прямому причиновому звязку із діями водія транспортного засобу «HYUNDAI MATRIX» ОСОБА_7 , а належним дотримання ПДР, водій мав можливість уникнути наїзду на пішохода. Суд враховує, що сама потерпіла ОСОБА_10 , будучи пішоходом, тобто учасником дорожнього руху, грубо знехтувала ПДР України та переходила проїжджу частину у недозволеному місці.
Відповідно до полісу № 209148216 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність власника т/з «HYUNDAI MATRIX» ОСОБА_7 є застрахована ПрАТ "СК "Євроінс Україна", строк дії договору від 25.05.2022 року до 25.05.2023 року включно, страхувальник ОСОБА_7 , страхова сума: 260000,00 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю, 130000,00 грн. за шкоду заподіяну майну.
26.10.2023 року ОСОБА_7 повідомив страховика про настання страхового випадку, що підтверджується відповідною анкетою.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ЯЖ103503 ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком останньої є ОСОБА_18 , а матір'ю є ОСОБА_19 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 , ОСОБА_20 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком останньої є ОСОБА_21 , а матір'ю є ОСОБА_22 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_23 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком останнього є ОСОБА_24 , а матір'ю ОСОБА_25 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьком останнього є ОСОБА_23 , а матір'ю ОСОБА_26 .
Відповідно до копії рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.09.2003 року у справі № 2-1247/2003 ОСОБА_21 є батьком ОСОБА_5 .
Відповідно до товарних чеків: № ГХ-Чк-0029836 від 24.10.2022 року придбано лікарських засобів на суму 3754,59; № ГХ-Чк-0029976 від 25.10.2022 року придбано лікарських засобів на загальну суму 5175,44 грн.
Згідно копії документу "Приватбанк" від 23.10.2022 року, проведено фінансову операцію на суму 4349,76 грн. У верху даного документу вказано "КНП Одеська обласна станція переливання к".
Відповідно до договору - замовлення від 28.10.2022 року на організацію проведення поховання, що укладений між ОСОБА_4 та ПП "Гермес-Південь" вартість послуг з організації поховання ОСОБА_10 та надання суміжних послуг становить 30000,00 грн.
Відповідно до договору - замовлення від 28.10.2022 року на організацію проведення поховання, що укладений між ОСОБА_4 та ПП "Гермес-Південь" вартість послуг з організації поховання ОСОБА_10 копка могили, поховання, демонтаж становить 6000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ст.ст. 1194, 1195 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» далі Закон, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди в передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цивільного позову ОСОБА_4 в частині стягнення і ПрАТ "СК "Євроінс Україна" витрат на поховання ОСОБА_10 , у сумі 36000,00 гривень.
Разом з тим, суд вважає слушними доводи ПрАТ "СК "Євроінс Україна", що цивільним позивачем не підтверджені витрати на лікування ОСОБА_10 , оскільки до матеріалів провадження потерпілим не долучено доказів необхідності придбання лікарських засобів, що перелічені у товарних чеках: № ГХ-Чк-0029836 від 24.10.2022 року, згідно якого придбано лікарських засобів на суму 3754,59 грн. та № ГХ-Чк-0029976 від 25.10.2022 року, згідно якого придбано лікарських засобів на загальну суму 5175,44 грн. Дійсно до матеріалів провадження, не долучено будь-яких медичних документів, які б вказували на необхідність та неминучість купівлі медикаментів на вищевказані суми, зокрема довідок закладів охорони здоров'я, листків лікарських призначень, тощо. Самі по собі, чеки на придбання ліків, без вищевказаних медичних показань для їх застосування, а також за наявності заперечення учасників провадження вказаних витрат, не є достатніми доказами понесення витрат на лікування потерпілої.
Щодо позовних вимог про стягнення із цивільних відповідачів на користь цивільних позивачів моральної шкоди, пов'язаної із смертю потерпілої, то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Разом з тим, цивільні позивачі не належать до кола осіб, які мають право на отримання моральної шкоди внаслідок смерті гр. ОСОБА_10 .
Крім того, вказуючи, в цивільному позові про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є «внучатими племінниками» померлої ОСОБА_10 , останні до цивільного позову не долучили належних доказів на підтвердження цих обставин, зокрема не долучено будь-яких доказів спорідненості батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з батьками померлої ОСОБА_10 .
З цих підстав цивільні позови ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів стороною обвинувачення, зокрема 1699,02 гривень за проведення судової автотехнічної експертизи; 3020,48 гривень за проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи; 9559,20 гривень за проведення судової компютернотехнічної та автотехнічної експертизи, за правилами ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК Українипроцесуальні витрати складаються, серед іншого, із витрат на правову допомогу.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження (ч. 2 ст. 120 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 58 КПК потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представник потерпілого ОСОБА_6 надав суду копію договору від 25.10.2022 року, згідно якого визначено вартість послуг, що надаються представником і така становить 20500 грн. При цьому, 8000 гривень підлягає оплаті адвокату в день підписання договору, а 12500,00 грн. після ознайомлення з матеріалами провадження. Інших доказів понесення витрат на правову допомогу суду не надано.
Суд зазначає, що представником потерпілого не надано суду жодного доказу, щодо фактичного виконання умов договору від 25.10.2022 року, опису виконаних робіт, а також будь-якого доказу оплати такої правової допомоги. При цьому, предметом договору від 25.10.2022 року є представництво інтересів потерпілого на стадії досудового розслідування. Суду не надано, даних, щодо обсягу діяльності адвоката ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Вказані обставини, перешкоджають встановлення обставин реальності надання правової допомоги у заявленій сумі 20500,00 грн. на стадії досудового розслідування. На стадію судового провадження, вищевказаний договір не укладений, доповнень до такого суду не надано.
З цих підстав, підстав для стягнення із обвинуваченого вищевказаних витрат суд не вбачає.
В судовому засіданні, прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запрпонованого прокурором запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не надали суду додаткових доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, для необхідності обрання такого запобіжного заходу. Обвинувачений, в ході судового провадження виявляв належну процесуальну поведінку, від суду не ухилявся, раніше не судимий, має соціальні зв'язки, хоча й не тісні.
З метою запобігання зазначеним у ст. 177 КПК України ризикам суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому до набрання вироком законної сили за побіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Арешт автомобіля марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що накладений ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 24.10.2022 року у справі № 519/1103/22 слід скасувати.
Керуючись ст. ст.368,374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років та 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до фактичного виконання.
До набрання вироком законної сили, або до зміни чи скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
Зобов'язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Євроінс», місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102 , ЄДРПОУ 22868348 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання АДРЕСА_3 36000 (тридцять шість тисяч) грн. матеріальної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити повністю.
Арешт майна автомобіля марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_5 , що накладений ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 24.10.2022 року у справі № 519/1103/22 скасувати.
Речові докази: автомобіль марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_6 повернути володільцю ОСОБА_7 .
Процесуальні витрати на залучення експертів стороною обвинувачення у кримінальному провадженні у загальній сумі 14278 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 70 (сімдесят) копійок.
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку направити до органу Нацполіції в частині виконання вироку, щодо запобіжного заходу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1