Справа № 504/2427/23
Номер провадження 1-кп/504/623/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023 року смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав Одеського району Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суха Балка Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, інваліда 3 групи, військовослужбовця військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді сержанта резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого
ст.407 ч.5 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 . Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/22 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/22 від 14.03.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 року №2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 року №2263-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 року №2500-ІХ воєнний стан в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 року №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.
В подальшому, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 №2915-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
В останній раз, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 №3057-IX, затверджено Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 року по теперішній час діє воєнний стан.
22.11.2019р. громадянином ОСОБА_6 укладено контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу строком на 1 (один) рік. Строк даного контракту продовжувався щороку.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2019 № 244 ОСОБА_6 прийнято на військову службу за контрактом, зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено на посаду старший стрілець 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону.
В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2022 № 298 ОСОБА_6 призначено на посаду сержанта резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 22.11.2019, тобто з моменту зарахування ОСОБА_6
до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Відповідно до вимог ст. ст. ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, молодший сержант ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, молодший сержант ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
Так, згідно виписки №894/2429 молодший сержант ОСОБА_6 перебував у КНП «Доманівська БЛ» з діагнозом цукровий діабет ІІ тип інсулінозалежний середнього ступеню важкості в стадії декомпенсації з 11.10.2022 по 21.11.2022, з якого останній мав прибути 22.11.2022 о 08 год. 00 хв.
В подальшому, у період з 22.11.2022 по 23.12.2022 молодший сержант ОСОБА_6 перебував у КНП «Доманівська БЛ» з діагнозом цукровий діабет ІІ тип інсулінозалежний середнього ступеню важкості в стадії декомпенсації. Таким чином останній мав прибути до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , 24.12.2022 о 08 год. 00 хв.
У відповідності до ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з лікувального закладу.
Однак молодший сержант ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 24.12.2022р. о 08 год. 00 хв. не з'явився вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , 24.12.2022р. о 08 год. 00 хв.
Незаконно перебуваючи поза місцем служби, молодший сержант ОСОБА_6 проводив час вільно, на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Надалі, 22.05.2023 о 11 год. 00 хв., молодший сержант ОСОБА_6 добровільно та з власної ініціативи прибув до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, що знаходиться за адресою: вул. Мечникова, 59А, м. Одеса, Одеська область, із щирим каяттям та повідомив про вчинений ним злочин.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому пояснив, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи військову службу на посаді сержанта резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 24.12.2022р. о 08 год. 00 хв., в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу, без поважних причин, до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 11 год. 00 хв. 22.05.2023р., проводячи час на власний розсуд не пов'язуючи його з обов'язками військової служби. Надалі, 22.05.2023р. він з власної ініціативи прибув до відділу ДБР та повідомив про себе. У вчиненому злочині розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження, щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Зі вступною промовою учасники процесу виступити відмовилися.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст.407 ч.5 КК України, за ознаками нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого, в тому числі матеріали наданої досудової доповіді, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує особу ОСОБА_6 , те, що він раніше не судимий, неодноразово народжений грамотами командира в/ч, підвищує свій професійний рівень, про що свідчить копії відповідного свідоцтва, нагороджений відзнаками Президента України «За участь в антитерористичній операції», позитивно характеризується за місцем служби, є інвалідом 3 групи, на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, має незадовільний стан здоров'я (наявність хронічного захворювання на цукровий діабет ІІ ст., інсулінозалежність), що підтверджується копіями медичних документів, долучених до матеріалів справи, скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії тяжких відповідно до ст.12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині), з'явлення із зізнанням.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
В судових дебатах прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 просив обрати обвинуваченому реальну міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судових дебатах просив призначити йому покарання у виді штрафу.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, ряду обставин що пом'якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, що детально описано вище, суд дійшов висновку, що при обранні ОСОБА_6 міри покарання у виді позбавлення волі, можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Суд враховує, що Законом України № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», який набрав чинності 27.01.2023 року внесено зміни до ч. 1 ст. 75 КК України, а саме перелік кримінальних правопорушень за якими виключається можливість застосування положень ст.75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням), доповнено кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтями 403, 405, 407, 408, 429КК України, вчиненими в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці
Однак, відповідно до ч.2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Так, інкримінований ОСОБА_6 злочин за ч.5 ст.407 КК України вчинено ним 24.12.2022 року (дата початку ухилення від військової служби), тобто до набрання чинності Законом України № 2839 IX.
Зміни внесені до ч.1 ст.75 КК України відповідно до Закону України № 2839-IX, погіршують становище особи обвинуваченого, оскільки унеможливлюють застосування положень ст.75 КК України при призначенні покарань за кримінальні правопорушення передбачені ст. 407 КК України, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, а отже не мають зворотної дії в часі.
Відповідно, при вирішенні питання про можливість призначення покарання за вказаний злочин, підлягають застосуванню положення ст.75 КК України в редакції чинній станом на дату вчинення злочину, тобто станом на 24.12.2022р., які не виключали можливість застосування судом положень ст.75 КК України при призначенні покарання за кримінальні правопорушення передбачені ст. 407 КК України, в тому числі в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що призначення покарання з випробуванням, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст.349, 371-373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 3 (трьох) років іспитового строку ОСОБА_6 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_6 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини НОМЕР_1 , а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1