Справа № 520/10019/16-к
Провадження № 1-кп/947/153/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12016160480001568 від 24.04.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Одеси, громадянин України, українець, не одружений, підтримував фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_9 , разом з якою виховувує двох її неповнолітніх дітей 2003 і 2013 р.н., с середньою освітою, працює за наймом, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
ВСТАНОВИВ:
У ОСОБА_8 23.04.2016, приблизно о 23.00 год., виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я. В подальшому ОСОБА_8 вступив в попередню змову з ОСОБА_13 , щодо якого ухвалений обвинувальний вирок Київським районним судом м.Одеси від 29.05.2023 у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, який набрав законної сили і виконується, визначивши об'єктом свого злочинного посягання майно потерпілого ОСОБА_14 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_13 , щодо якого ухвалений обвинувальний вирок, знаходячись біля будинку №4 по вул.Щукіна в м.Одесі, застосували насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, що виразилось у нанесенні ударів ногами, руками та дерев'яною битою по тулубу та голові потерпілого ОСОБА_14 , чим спричинили останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи №1093 від 25.05.2016, легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розклад здоров'я, у вигляді забійної рани тімя'но-потилочної області зліва, лобно-тімяної області зліва, синця повік правого ока, нижньої повіки лівого ока, кровили під кон'юнктиву лівого ока, кровили слизової оболонки верхньої губи, синці живота, садна долонної поверхні правої кисті, тильної поверхні лівої кисті (близько 20), долонної поверхні лівої кисті, синець лівого стегна, садна області обох колінних суглобів. Після чого ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_13 , щодо якого ухвалений обвинувальний вирок, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_14 , а саме грошовими коштами в сумі 4200 грн. З викраденим майном ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_13 , щодо якого ухвалений обвинувальний вирок, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 матеріальний збиток на суму 4200 грн.
Наведені навмисні дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.2 ст.187 КК України за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та показав, що він, 23.04.2016, приблизно о 23.00 год., разом зі своїм братом ОСОБА_13 вирішили когось пограбувати та забрати майно, яке в подальшому витратити на власні потреби. Вони побачили чоловіка, як потім йому стало відомо, це був потерпілий ОСОБА_14 , який проходив біля буд. АДРЕСА_2 , якого вирішили побити та забрати його майно. Вони підійшли до потерпілого та вдвох почали наносити йому удари руками та дерев'яною битою по тулубу та голові. Після того, як потерпілий впав, вони витягли з його кишені гроші та втекли. Коли вони порахували, то грошей було 4200 грн., які вони вдвох поділили між собою та витратили на власні потреби. В завершення обвинувачений ОСОБА_8 показав, що він не оспорює встановлені слідством приналежність та суму викрадених грошей, характер та тяжких заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень. Він дуже шкодує за вчинене, з часом він усвідомив ганебність свого вчинку, він зробив правильні висновки, подібного не вчиняв і вчиняти не буде, просив суворо його не карати.
Судом згідно ч.3 ст.349 КПК України на підставі відсутності заперечень з боку учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження інших доказів, що є у справі, відносно фактичних обставин нападу ОСОБА_8 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, які правильно розуміються учасниками судового провадження та ніким не оспорюються.
Вперше обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016160480001568 від 24.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, надійшов до Київського районного суду м.Одеси 22.08.2016 (т.1 а.п.1). У справі ухвалювався обвинувальний вирок від 07.09.2017 (т.1 а.п.163-169). Кримінальне провадження було предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Вирок було скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22.11.2018 і направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складу суду зі стадії підготовчого провадження (т.2 а.п.74-76).
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні вдруге надійшов до Київського районного суду м. Одеси 06.12.2018 (т.2 а.п.77)
В провадження судді ОСОБА_1 кримінальне провадження надійшло 07.12.2018 для розгляду зі стадії підготовчого судового провадження (т.2 а.п.149).
Обвинувальний акт було призначено до судового розгляду 10.01.2020 (т.3 а.п.5). Тривалість стадії підготовчого провадження обумовлена в переважній більшості через відсутність потерпілого по місцю проживання та неможливості сповістити його про підготовче судове засідання. Потерпілий ОСОБА_14 прибув до суду лише 10.01.2020.
З початком стадії судового розгляду потерпілий ОСОБА_14 жодного разу на виклики до суду не прибував протягом трьох років, хоча періодично сповіщався судом про день, час і місце судових засідань. Тривалість судового розгляду обумовлена, крім іншого, також поширенням в державі епідемії коронавірусу, а в подальшому - збройної агресії РФ проти України, що перешкоджало неприбуттю сторін у судові засідання з поважних причин.
Разом з тим, ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.07.2022 матеріали щодо ОСОБА_13 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, були виділити в окреме провадження через ухилення ОСОБА_13 від суду. ОСОБА_13 був затриманий і доставлений до суду 05.09.2022.
Вироком Київського районного суду м.Одеси від 29.05.2023 ОСОБА_13 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією належного йому майна. Вирок набрав законної сили та виконується.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує обставинами, які пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, щире каяття у скоєному, повне визнання вини, наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, зайняття суспільно-корисною працею за наймом. Суд також враховує, що ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності з 2016 року по теперішній час за вчинення інших кримінальних правопорушень не притягувався, що свідчить про його фактичне виправлення і зроблені правильні висновки, а також позитивну характеристику по місцю проживання.
Разом з тим обвинувачений ОСОБА_8 підлягає кримінальній відповідальності у виді позбавлення волі. Саме такий вид покарання буде достатнім і справедливим для досягнення цілей, зазначених у ст.1 КК України, ст.2 КПК України.
При цьому, суд вважає можливим за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, призначити ОСОБА_8 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.187 КК України, тобто застосувати до вказаної статті положення ст.69 КК України.
Потерпілим ОСОБА_14 в рамках кримінального провадження заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на його користь матеріальної шкоди в сумі 4200 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., а також понесені ним витрати на правничу допомогу в невизначеному розмірі.
Судом неодноразово здійснювався виклик потерпілого ОСОБА_14 в судові засідання. Разом з тим, потерпілий, будучи належним чином сповіщений про час та місце проведення судових засідань, в суд не прибував, причини неявки не повідомляв, клопотань не заявляв.
Відповідно до п.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Тому, цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 в частині вимог, що стосуються ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні, підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат включаються, між іншим, і витрати на правову допомогу.
Згідно ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, несе обвинувачений.
Відповідно до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Разом з тим, потерпілим не підтверджені понесені ним витрати на правову допомогу. Більш того, ця сума не визначена в позовній заяві.
Тому в задоволенні позовних вимог, у т.ч. про стягнення витрат на правову допомогу, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.323, 324 КПК України, ст.257 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, на підставі якої призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_15 відраховувати з часу його затримання, а саме з 24.04.2016.
В строк відбування покарання ОСОБА_8 на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, постанова від 29.08.2018 у справі №663/537/17, провадження №13-31кс18, зарахувати час попереднього його ув'язнення в період: з 24.04.2016 по 02.05.2019 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_8 таким, що відбув призначене основне покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 4200 грн., моральної шкоди в сумі 100000 грн., а також понесених потерпілим витрат на правничу допомогу без визначення розміру цієї допомоги - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_14 його право подати аналогічний цивільний позов в цивільно-правовому порядку.
Заходи забезпечення кримінального провадження на час ухвалення вироку закінчили свою дію.
Питання щодо речових доказів і арештованого майна вироком суду не вирішено, оскільки прокурором не були судові надані відповідні процесуальні рішення. Разом з тим, питання щодо речових доказів і арештованого майна можливо вирішити за окремим клопотанням на стадії виконання судового рішення.
На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день проголошення його резолютивної частини. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1