ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2023 р. Справа№ 911/2670/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Керечанин В.В., представник - Лук'яненко А.О.
від відповідача за первісним позовом: представник Бойко П.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича
на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 24.05.2023)
у справі №911/2670/22 (суддя - Черногуз А.Ф.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика»
про стягнення коштів за надану послугу з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика»
до Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича
про стягнення 141002,30 грн
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:
1.1. короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява вхідний № 789 від 16.12.2022 Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» про стягнення коштів за надану послугу з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні за договором №260822_UA, зокрема про стягнення 807 600 грн боргу за перевезення вантажу та 10000 грн за понаднормовий пробіг автомобіля перевізника за усною вказівкою експедитора, отриманої останнім від замовника.
Також, 30.01.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» до Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича (з урахуванням уточненої позовної заяви) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 141002,3 грн та зобов'язання передати товар для розвантаження, який перебуває у тягач: НОМЕР_1 , причіп: НОМЕР_2 та документи CMR на НОМЕР_1 , причіп: НОМЕР_2 та CMR на НОМЕР_3 , причіп: НОМЕР_4 .
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі № 911/2670/22 первісний позов задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» на користь Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича 173700,85 грн боргу за перевезення вантажу автомобільним транспортом та 2605,51 грн судового збору.
В решті вимог первісної позовної заяви відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково.
Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» товар для розвантаження.
Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» матеріальну шкоду у розмірі 128451,96 грн та 5129,10 грн судового збору
В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
Проведено зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між однорідними вимогами, а саме:
присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» на користь Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича 45248,89 грн основної заборгованості.
присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» 2523,59 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач за первісним позовом частково довів наявність заборгованості, водночас не довів наявності у нього підстав не передавати замовнику товар, який було прийнято до перевезення.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Керечанин Віктор Вікторович звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22 повністю; первісний позов задовольнити повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовити частково, а саме - залишити в силі вимогу що стосується відшкодування шкоди за розбите скло - в решті вимоги відмовити. Долучити в якості доказів Viber листування між представниками сторін та здійснити дослідження Viber листування безпосередньо з телефонів представників сторін. Вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2670/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/2670/22.
06.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.07.2023 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2670/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22 у справі №911/2670/22 залишено без руху.
01.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Після виходу головуючої судді з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2670/22 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.10.2023.
18.10.2023 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судове засідання 25.10.2023 з'явились представники сторін, які надали пояснення по суті спору.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції прийнявши як доказ роздруківку переписки сторін визнав встановленими лише обставини щодо визнання бою позивачем за первісним позовом, однак помилково не врахував визнання відповідачем за первісним позовом наявності боргу в сумі 18 395 Доларів США, а крім того не врахував наявності у позивача права не здійснювати доставку вантажу до виконання зобов'язання замовником.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом заперечив проти доводів позивача за первісним позовом, зазначаючи, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні.
2.4. інші процесуальні дії у справі
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення відмову у задоволенні позову.
Представник відповідача за первісним позовзом заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.
Мотивувальна частина.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
Між сторонами було укладено договір № 260822_UA про організацію перевезень автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» (замовник) доручає, а Фізична особа-підприємець Керечанин Віктор Вікторович (експедитор) надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні згідно заявок замовника.
Відповідно до п. 2.2 договору Заявка є невід'ємною частиною даного договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення.
Пунктом 5.1 визначено, що розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі у національній валюті шляхом переведення коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок експедитора на умовах вказаних в заявці за умови надання: заявки, оформленої експедитором; акту виконаних робіт; рахунку; CMR копії.
Також, згідно п. 5.2 договору, у разі відсутності оригіналів документів, передбачених п. 5.1, замовник має право притримати оплату послуг без застосування штрафних санкцій.
Згідно з п. 6.2 договору сторони погодили, що у випадку покладення однією із сторін виконання зобов'язання за цим договором на третю особу, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання такою третьою особою несе сторона за цим договором.
Договором визначено, що у випадку нестачі/втрати/пошкодження/псування вантажу, факт виявлення яких підтверджується актом встановленої форми, замовник має право притримати провізну плату в межах вартості невистачаючого/втраченого/пошкодженого/зіпсованого вантажу до моменту відшкодування перевізником експедитору, а експедитором замовнику збитків у повному розмірі (п.6.2 договору).
Судом встановлено, що підписаними сторонами заявками №1 та №2 від 26.08.2022 сторонами погоджено наступні умови перевезення.
За заявкою №1 перевезення 86 м3 (до 22 т брутто) скла на пірамідах мало здійснюватись за маршрутом Узбекистан (м. Кувасай) - Україна (м. Біла Церква), пункт митного оформлення - Україна, м. Біла Церква.
Перевезення за заявкою №1 мало здійснюватись двома автомобілями: Volvo з номером тягача НОМЕР_1 , номером причепу НОМЕР_2 та Volvo з номером тягача НОМЕР_3 , номером причепу НОМЕР_4 .
Дата завантаження за заявкою №1 визначена 27.06.2022, що на думку суду є технічною опискою, оскільки дата завантаження передує даті самої заявки.
Чіткого строку доставки заявка №1 не містить, оскільки в ній зазначено, що строк доставки визначається згідно вказівок замовника та ситуації на кордонах транзитних держав.
За заявкою №2 перевезення 86 м3 (до 22 т брутто) скла на пірамідах мало здійснюватись за маршрутом Узбекистан (м. Кувасай) - Україна (м. Біла Церква), пункт митного оформлення - Україна, м. Біла Церква.
Перевезення за заявкою №2 мало здійснюватись двома автомобілями: Volvo з номером тягача НОМЕР_5 , номером причепу НОМЕР_6 та Volvo з номером тягача НОМЕР_7 , номером причепу НОМЕР_8 .
Дата завантаження за заявкою №2 визначена 31.08.2022.
Чіткого строку доставки заявка №2 так само не містить, оскільки в ній зазначено, що строк доставки визначається згідно вказівок замовника та ситуації на кордонах транзитних держав.
В заявках також визначено, що допустимий відсоток браку (руйнування) становить не більше 3% від партії товару. У разі втрати товару, пошкодженні, повної або часткової непридатності більше 3% від партії товару - експедитор має відшкодувати вартість нанесеної матеріальної шкоди.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Відповідно до умов заявки загальна вартість перевезення за заявкою №1 становить 8750 доларів США за комерційним курсом на дату завантаження у Ташкенті, з яких 1500 доларів США сплачується готівкою по факту завантаження та замитнення у Ташкенті; 2250 доларів США сплачується готівкою по факту прибуття на термінал отримувача, а 5000 доларів США сплачується у безготівковій формі протягом виконання перевезення. Водночас, відповідно до умов заявки загальна вартість перевезення за заявкою №2 становить 8750 доларів США за комерційним курсом на дату завантаження, з яких 1500 доларів США сплачується готівкою по факту завантаження та замитнення; 2250 доларів США сплачується готівкою по факту прибуття на термінал отримувача, а 5000 доларів США сплачується у безготівковій формі протягом виконання перевезення. Дана обставина також підтверджена позивачем за первісним позовом у додаткових поясненнях поданих через «Електронний суд» 21.04.2023.
З наявних в матеріалах справи CMR №332385, 332398, 332369 та 332363 вбачається, що залучений експедитором (ФОП Керечанин Віктор Вікторович) перевізник ФОП Коровський М.В. здійснював перевезення визначеного заявками №1 та №2 товару замовника за визначеним маршрутом.
Так судом встановлено, що перевезення за заявкою №2 було здійснено двома автомобілями: Volvo з номером тягача НОМЕР_5 , номером причепу НОМЕР_6 та Volvo з номером тягача НОМЕР_7 , номером причепу НОМЕР_8 за CMR № 332385 та CMR №332398. Перевезення було прийнято замовником без зауважень, про що свідчить відтиск печатки та підпис замовника у графі 24 CMR.
Водночас, судом з'ясовано, що перевезення за заявкою №1 здійснювалось з оформленням CMR №332369 та № 332363 двома автомобілями. Volvo з номером тягача НОМЕР_1 , номером причепу НОМЕР_2 (CMR № 332363) та Volvo з номером тягача НОМЕР_3 , номером причепу НОМЕР_4 (CMR №332369).
Судом встановлено, що перевезення за CMR №332369 прийнято замовником із зауваженнями. Так, з CMR №332369 вбачається, що у графі 24 зазначено підпис та печатка замовника, а також викладено зауваження. Так, зазначено, що скло належної якості (ціле) 1379 м2, а пошкоджене скло (розбите) - 701,06 м2.
Що стосується CMR № 332363, то копія останньої надана позивачем за первісним позовом не містить жодної інформації про передачу скла, що перевозилось, замовнику перевезення. Так, згідно відомостей даної CMR, автомобіль номер НОМЕР_1 з номером причепу НОМЕР_2 було завантажено 30.08.2022 року та виїхав з території країни завантаження 17.09.2022. Відомостей про прибуття в місце розвантаження вказана копія CMR № 332363 не містить.
Позивачем за зустрічним позовом стверджується про те, що CMR №332369 та № 332363 та супровідні документи йому відповідачем передано не було та товар за CMR № 332363 на розвантаження не надано. Вказані обставини відповідачем за зустрічним позовом належними доказами спростовані не були.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що учасниками перевезення застосовувались різні за підставами виникнення правові механізми призупинення виконання зобов'язань за договором перевезення. Так, вбачається, що перевізник не отримавши гарантії оплати вартості перевезення у сумі 35000 доларів повідомив про своє право в порядку ст. 13 Конвенції не доставляти вантаж замовнику допоки не отримає гарантій платежу від замовника.
У свою чергу замовник управнений п. 6.2 договору на притримання провізної плати в межах вартості невистачаючого/втраченого/пошкодженого/зіпсованого вантажу до моменту відшкодування перевізником експедитору, а експедитором замовнику збитків у повному розмірі.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.
Суд констатує, що загальна вартість перевезення за окремою заявкою, згідно їх змісту, становить 8750 доларів США, і це визнано самим позивачем за первісним позовом у своїх поясненнях поданих через «Електронний суд» 21.04.2023. Відтак, загальна вартість перевезення за заявкою №1 та заявкою №2 складає 17500 доларів США.
Водночас, позивач за первісним позовом рахує не 2 заявки по 8750 доларів США, а 4 заявки по 9 500 доларів США, однак вказана ціна не відповідає умовам укладеного між сторонами договору, який регулюює спірні правовідносини, а здійснення перевезень 4 транспортними засобами з причепами не свідчить про виконання 4 заявок, позаяк матеріали справи містять тільки 2 заявки, за кожною з яких здійснено перевезення двома транспортними засобами з причепами.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у своїх поясненнях поданих через «Електронний суд» 21.04.2023 позивач за первісним позовом особисто підтвердив та визнав отримання від ТОВ «Укрспецлогістика» в Узбекистані авансу у розмірі 1500 доларів США за кожен автомобіль (1500*4 = 6000 доларів США). Крім того, Фізична особа-підприємець Керечанин Віктор Вікторович підтвердив, що за три автомобілі після вивантаження в Україні він отримав 2250 доларів США за кожне авто, тобто 2250*3 = 6750 доларів США.
Відтак, суд констатує, та визнає доведеним факт оплати ТОВ «Укрспецлогістика» за перевезення за заявкою №1 та заявкою №2 готівкових коштів в сумі 12750 доларів США.
З огляду на викладене, сума, яка залишилась неоплаченою за двома заявками становить 4750 доларів США (17500-12750=4750)
Перевіривши наявність права на притримання виконання зобов'язання перевізником в контексті ненадання гарантії платежу тієї суми, яку він вимагав, суд першої інстанції правомірно вказав, що оскільки судом встановлено, що згідно умов заявки №1 та заявки №2 загальна вартість перевезення за заявкою №1 та заявкою №2 складає лише 17500 доларів США, то вимагати у замовника гарантії платежу на суму, що є більшою за загальну вартість послуги з перевезення не було правових підстав.
У зв'язку з цим суд констатує безпідставність та відсутність права в порядку ст. 13 Конвенції не доставляти вантаж замовнику, а саме на притримання виконання зобов'язання перевізником(експедитором) з підстав не отримання гарантії оплати вартості перевезення у сумі 35000 доларів від замовника, позаяк така гарантія апріорі не могла бути надана позаяк встановлена судом загальна вартість перевезення складає лише 17500 доларів США, більша частина яких, станом на дату, якою датована вимога про гарантію була сплачена замовником готівкою. Відтак, вбачається, що обов'язок щодо виконання перевезення не виконано в повному обсязі в частині заявки №1 позаяк, доказів зворотнього позивач за первісним позовом не надав, зокрема в частині доказів передачі замовнику товару, що перевозився за CMR № 332363 автомобілем номер НОМЕР_1 з номером причепу НОМЕР_2 та супровідних документів щодо перевезення здійсненого автомобілем Volvo з номером тягача НОМЕР_3 , номером причепу НОМЕР_4 (CMR №332369). У зв'язку з наведеним суд вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» товар для розвантаження, який перебуває у тягач: НОМЕР_1 , причіп: НОМЕР_2 та документи CMR на НОМЕР_1 , причіп: НОМЕР_2 та CMR на НОМЕР_3 , причіп: НОМЕР_4 .
Враховуючи те, що всі платежі, які в силу умов заявок мали були сплачені готівково, були сплачені замовником перевезення (навіть в більшому розмірі ніж то було визначено заявками), то залишок суми платежу за перевезення становить 4750 доларів США, з огляду на умови заявок та мав бути сплачений у безготівковій формі за комерційним курсом на дату завантаження, а відтак підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича. Враховуючи, що курс валюти сторони прив'язали до певного не визначеного комерційного курсу, який судом не може бути ідентифікований в силу відсутності будь-яких ідентифікуючих ознак ні в договорі ні в заявках, суд вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин офіційний курс НБУ. Так, враховуючи, що як на дати завантаження вказані в CMR так і всього періоду спірних правовідносин офіційний курс НБУ щодо долара США не змінювався та становив 36,5686 грн. суд констатує, що до стягнення за первісним позовом за послуги з перевезення з ТОВ «Укрспецлогістика» на користь Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича підлягає 173700 грн.
В решті вимог первісного позову суд правомірно відмовив, позаяк будь-яких належних та достовірних доказів наявності в тому числі і понаднормового пробігу автомобілів та пов'язаність цього понаднормового пробігу з діями замовника перевезення позивачем за первісним позовом не надано.
Водночас, враховуючи, що замовник управнений п.6.2 договору на притримання провізної плати в межах вартості невистачаючого/втраченого/пошкодженого/зіпсованого вантажу до моменту відшкодування перевізником експедитору, а експедитором замовнику збитків у повному розмірі, суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що останній в контексті даного положення договору має право на притримання оплати послуг перевезення лише в сумі, що дорівнює сумі, яка відповідає вартості втраченого/зіпсованого перевізником товару, водночас різницю він мав, з огляду на умови заявки, перерахувати в безготівковій формі позивачу за первісним позовом.
Позивач за первісним позовом у своїх поясненнях поданих через «Електронний суд» 21.04.2023 особисто визнав факт пошкодження 701 м2 скла за ціною 5.5 доларів США за 1 м2 (що відповідає відомостям про ціну купівлі скла замовником перевезення у відправника). Водночас, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми, що підлягає відшкодуванню позивачем за первісним позовом за пошкоджений при перевезенні товар жодна з сторін не врахувала умови погоджені ними в заявці, згідно яких, за оцінкою суду, відшкодуванню підлягають лише недопустимі втрати при перевезенні, а саме ті, які перевищують 3% вантажу, у зв'язку з чим суд не зараховує до обсягу пошкодженого вантажу, що підлягає до відшкодування 3% допустимих втрат.
З цих підстав, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відшкодуванню на користь позивача за зустрічним позовом підлягає вартість 638,66 м2 (701м2 - 3% від обсягу перевезення допустимих втрат) пошкодженого при перевезенні скла, що в доларовому еквіваленті становить 3512,63 доларів США (638,66 *5,5 =3512,63)
Враховуючи, що курс валюти сторони прив'язали до певного невизначеного комерційного курсу, який судом не може бути ідентифікований в силу відсутності будь-яких ідентифікуючих ознак ні в договорі ні в заявках, суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин офіційний курс НБУ.
Так, враховуючи, що як на дати завантаження вказані в CMR так і всього періоду спірних правовідносин офіційний курс НБУ щодо долара США не змінювався та становив 36,5686 грн суд констатує, що до стягнення за зустрічним позовом, як за вартість пошкодженого при перевезенні скла з Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на користь ТОВ «Укрспецлогістика» підлягає 128451,96 грн. В решті майнових вимог зустрічного позову суд відмовляє.
Крім того, з огляду на наявність зустрічних однорідних вимог за первісним та зустрічним позовом, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про наявність підстав для зарахування зустрічних грошових вимог за первісним та зустрічним позовами, у зв'язку з чим, позивач за зустрічним позовом, в силу наявності права на притримання оплати вартості перевезення в межах вартості пошкодженого товару, що підлягає відшкодуванню (3512,63 доларів США) зобов'язаний сплатити позивачу за первісним позовом різницю, що не покривається вартістю пошкодженого вантажу та є вартістю послуг з перевезення вантажу, а саме - 1237,37 доларів США.
Враховуючи, що курс валюти сторони прив'язали до певного не визначеного комерційного курсу, який судом не може бути ідентифікований в силу відсутності будь-яких ідентифікуючих ознак ні в договорі, ні в заявках, суд вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин офіційний курс НБУ.
Так, враховуючи, що як на дати завантаження вказані в CMR так і всього періоду спірних правовідносин офіційний курс НБУ щодо долара США не змінювався та становив 36,5686 грн суд констатує, що до стягнення за послуги з перевезення з ТОВ «Укрспецлогістика» на користь Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича підлягає 45248,89 грн.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач за первісним позовом належними та допустимими доказами довів наявність порушеного права на здійснення оплати наданих послуг, однак в обсязі меншому ніж заявлено у первісному позові, в свою чергу позивач за зустрічним позовом довів наявність порушеного права на забезпечення доставки вантажу та права на відшкодування вартості товару втраченого/пошкодженого перевізником за вирахуванням розміру узгоджених допустимих втрат.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивачі як за первісним так і за зустрічним позовами частково довели обґрунтованість заявлених вимог, а тому як первісний позов так і зустрічний позов підлягають частковому задоволенню.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Стаття 306. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
1. Перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
2. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. […]
Стаття 307. Договір перевезення вантажу
1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. […]
Стаття 314. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу
1. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. […]
Суд звертає увагу учасників справи на положення Цивільного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин:
Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди
1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. […]
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
[…] 4) відшкодування збитків […].
Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання
1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. […]
Стаття 909. Договір перевезення вантажу
1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. …
Стаття 924. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти
1. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Стаття 929. Договір транспортного експедирування
1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). […]
Стаття 932. Виконання договору транспортного експедирування
1. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
2. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. […]
Стаття 934. Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування
1. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу. […]
Суд звертає увагу сторін на положення Закону України «Про міжнародні договори України»:
Стаття 19. Дія міжнародних договорів України на території України
1. Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
2. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Слід також зупинитися на положеннях Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) (далі - Конвенція):
Стаття 1
1. Ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
2. Для цілей цієї Конвенції «транспортний засіб» означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року. […]
Стаття 17
1. Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
2. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.
3. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.
4. За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин:
a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній;
b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню;
c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача;
d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників;
e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць;
f) з перевезенням худоби.
Стаття 18
1. Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.
2. Якщо перевізник встановить, що через обставини, які склалися, утрата вантажу чи його ушкодження могли бути наслідком одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього. Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження фактично не були пов'язані, повністю або частково, з одним з цих ризиків.
3. Ця презумпція не застосовується у випадку, передбаченому підпунктом a) пункту 4 статті 17, якщо нестача перевищує припустиму норму або при втраті будь-якого вантажного місця.
4. Якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, холоду, змін температури чи вологості повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.
5. Перевізник не може посилатися на підпункт f) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи, які він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві.
Також слід звернути увагу на Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
Відповідальність експедитора і клієнта
[…] Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів дослідила доводи апелянта, що суд першої інстанції прийнявши як доказ роздруківку переписки сторін визнав встановленими лише обставини щодо визнання бою позивачем за первісним позовом, однак помилково не врахував визнання відповідачем за первісним позовом наявності боргу в сумі 18 395 Доларів США, та зазначає, що визнання відповідачем вказаної суми, наявне в переписці, не свідчить, що така заборгованість визнається саме за спірним договором, крім того, розрахунок вартості наданих послуг позивача за первісним позовом 38 000 Доларів США (9500 Доларів США *4) не відповідає ні вартості перевезення за 1 заявкою (8750 Доларів США) визначеної в Договорі н підставі якого заявлено позов, ні кількості заявок які підлягали оплаті та є предметом спору (2). А з огляду на наявність письмового Договору, всі зміни до нього мали вноситись у письмовій формі, і доказів наявності змін до Договору матеріали справи не містять, а тому у суду відсутні підстави регулювати спірні правовідносини інакше, ніж визначено сторонами в договорі.
Щодо наявності у позивача права не здійснювати доставку вантажу до виконання зобов'язання замовником, колегія суддів зазначає, що оскільки вимога про сплату загальної вартості наданих послуг на суму 38 000 Доларів США не відповідає умовам Договору, то на підставі такої вимоги право не здійснювати доставку у відповідача за зустрічним позовом не виникло.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Керечанина Віктора Вікторовича на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/2670/22 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 07.12.2023.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова