справа № 462/4776/13-ц
УХВАЛА
11 грудня 2023 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
встановив:
ОСОБА_1 05 грудня 2023 року звернувсь до суду зі скаргою на дії державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ (м.Львів), у якій просить: визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові про закінчення виконавчого провадження №41072465 від 23.12.2013 без виконання рішення суду та поновити пропущений строк на подання скарги.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Як убачається з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб Державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України і ГПКУ країни, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч.3 ст. 85 Закону N606-XIV. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК України і ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Оскільки розділом VIІ та ст. 448 ЦПК України не визначені конкретні вимоги до форми та змісту скарги, то слід застосовувати аналогію закону на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України.
Зазначена скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ч.1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Як встановлено судом, скарга ОСОБА_1 подана із пропущенням строку для звернення зі скаргою, про поновлення якого просить скаржник, однак така та додані до неї додатки не містять доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з такою скаргою, оскільки постанова про закриття виконавчого провадження винесена 23.12.2013, а з даною скаргою звернувсь до суду лише 08.12.2023, тобто з пропуском десятиденного строку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 183 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183,185, 260, 261 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк скаргу вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: