Справа № 461/7112/23
Провадження № 1-кс/461/6942/23
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу домашнього арешту
07.12.2023 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу домашнього арешту відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Татарків, Сокальського району, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого приватним підприємцем, вдівця, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 02.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001010, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
слідчий ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього наступних обов'язків:
1) не залишати цілодобово місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
2) прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.09.2023, приблизно о 03:20 год., водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «VOLKSWAGEN BEETLE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вул. Зелена у с. Поториця Червоноградського району Львівської області у напрямку до м. Сокаль, проїжджаючи ділянку вулиці поблизу будинку №100 із заокругленням праворуч, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. п. 1.5; Розділу 2 п. п. 2.3 б), д), 2.9.а); Розділу 12 п. 12.1, які виразилися в тому, що він керуючи автомобілем, своїми діями створив небезпеку для руху, що загрожувало життю та здоров'ю громадян, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, своїми односторонніми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а саме керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проїжджаючи ділянку дороги із заокругленням праворуч по ходу свого руху, не справився із керуванням, в результаті чого допустив виїзд на лівий по ходу свого руху газон і в подальшому в некерованому стані автомобіль контактував із перешкодою у вигляді дерева, після чого автомобіль перекинувся.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 , пасажир його автомобіля ОСОБА_9 від отриманих травм загинула на місці пригоди.
02.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, в результаті його дій ОСОБА_9 від отриманих травм загинула на місці пригоди.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, на даний час, підтверджується протоколом огляду місця події від 02.09.2023 зі схемою та фото-таблицею до нього, з якого вбачається, що виїзд транспортного засобу відбувся на автодорозі по вулиці Зеленій у с. Поториця, Червоноградського району, Львівської області; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; висновком судово-медичної експертизи №57/23 від 19.09.2023; висновком судово-токсикологічної експертизи №1997/2023-т від 11.09.2023; висновком судової автотехнічної експертизи СЕ 19/114-23/17412ІТ від 25.10.2023, відповідно до якого причиною ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_5 вимогам Розділу 12 п. 12.1 ПДР.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 :
1) підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років;
2) в результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні ним Правил дорожнього руху України настали тяжкі наслідки у вигляді загибелі від отриманих травм пасажира його автомобіля ОСОБА_9 ;
3) об'єктивна сторона злочину виразилась у грубому порушенні підозрюваним ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років, законодавча заборона на застосування вимог ст.75 КК України при призначенні покарання за інкримінований злочин, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ст. 177 КПК України, зокрема:
1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці із визначенням місця перебування за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечили.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 02.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001010, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
02.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується доказами, долученими до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.09.2023; протоколом затримання особи ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 02.09.2023; висновком судово-токсикологічної експертизи №1997/2023-т від 11.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 14.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.09.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.09.2023; висновком експерта №СЕ-19/114-23/17412-ІТ від 25.10.2023.
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкриміноване підозрюваному правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі, тобто домашній арешт, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування, про те, що з високим ступенем ймовірності існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.
Слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу, враховує дані про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 має постійне місця проживання, з вищою освітою, працює приватним підприємцем, вдівець, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має незадовільний стан здоров'я: закрита хребетно-спинномозкова травма, у зв'язку з чим зобов'язаний носити деклінатор (корсет), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
За приписами ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків передбачених даною нормою, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою ОСОБА_5 під час строку дії запобіжного заходу, та такий запобіжний захід дозволить запобігти ризикам позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.ст.2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, до 07.02.2024, але в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 11.12.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1