"08" грудня 2023 р. Справа № 336/12722/23
Провадження 2/336/4114/2023
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
08 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Турчинський М.І., який діє на підставі Ордеру №01-12 від 2023-12-01, виданого на підставі Договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого Законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 2023-12-01 у судах, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №869 від 2011-05-30, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», просив стягнути з відповідачів на користь позивача: 1) солідарно «суму безпідставно отриманого у розмірі 12 389,45 грн.»; 2) «суму моральної компенсації у розмірі 1 000,00 грн.»; 3) «судові витрати покласти на відповідача».
Позов обґрунтовує тим, що позивач проживає у газифікованому помешканні, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 та відповідно для побутових власних потреб використовує природній газ за показами лічильника. За наслідками проведеної контрольного знімання засобу вимірювання (лічильника) для проведення поточної повірки, 08.05.2021 представниками відповідача було складено акт про порушення. У подальшому споживача було запрошено на засідання комісії, яка без врахування доводів та заперечень позивача (споживача) вирішила про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, у подальшому було нараховано суму боргу та направлено вимогу про сплату. Через несплату вартості необлікованого об'єму газу, АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернувся до Шевченківського районного пуду м. Запоріжжя з позовною заявою про стягнення боргу. У справі №336/3618/22 позовні вимоги задоволено та з ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідача 12 389,45 грн. вартості необлікованого об'єму газу. Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.08.2023 у зазначеній справі була задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , а рішення - скасовано. Судом прийнято нове рішення від 13.03.2023 про відмову у задоволенні позовних вимог. Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 в період проведення претензійно-позовної роботи та розгляду спору в судах повністю було сплачено зазначений борг через постійні претензії з боку відповідача ТОВ «Нафтогаз» та повідомлення (попередження) про припинення подачі газу, та відповідно до фінансових рахунків позивач здійснювалося сплата за спожитий газ та нараховану суму боргу за необліковане споживання (за актом порушення) на рахунки, вказані в особистому кабінеті. При зверненні до відповідачів щодо повідомлення про стан нарахування та повернення грошових коштів, звернення залишились без реагування. З огляду на зазначене, враховуючи що майнові права позивача не були відновлені добровільно з боку відповідача, позивач звертається до суду з вказаною позовною заявою. Зазначеними діями з боку недобросовісного постачальника природного газу шляхом незаконним використання монопольним становищем, позивачу як споживачеві було завдано моральних страждань, які оцінює у сумі 1 000,00 гривень, що призвело до додаткових зусиль організації життя та безпідставну сплату додаткових грошових коштів. Моральне відшкодування просить суд стягнути з відповідачів солідарно. Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі приписів ЗУ «Про захист прав споживачів», в частині щодо сплати судового збору морального відшкодування, - просить суд звільнити позивача від сплати, обґрунтовуючи це тим, що за попередній 2022 рік позивач не отримував доходів, на обліку в органах ПФУ та ЦЗ не перебуває та не отримує доходів.
До позову долучено сканкопії наступних документів: сформований у підсистемі «Електронний суд» Ордер від 01.12.2023, рішення суду від 13.06.2023 (справа №336/3618/22), яким з позивача стягнуто на корписть АТ «Запоріжгаз» грошові кошти у сумі 12 389,45 гривень та судовий збір у сумі 2 481,00 гривня; претензії від 20.09.2023 на адресу АТ «Запоріжгаз» з доказами поштового відправлення; відповіді АТ «Запоріжгаз» від 04.10.2023 на адвокатський запит від 03.10.20232; Довідки Відділу обслуговування громадян №7 (сервісного центру) УОГ ГУ ПФУ в Запорізькій області №573 від 08.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 не перебуває на обліку як отримувач пенсії; Довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 19.05.20223, відповідно до якої інформація про доходи ОСОБА_1 за 1 квартал 2023 року - відсутня; Довідки Запорізької філії Обласного центру зайнятості від 16.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 не зареєстрований як безробітній, допомогу по безробіттю не отримує, в інших центрах зайнятості України на обліку не перебуває; платіжних інструкцій за період з 11.07.2022 по 20.07.2023; адвокатського запиту на Газорозподільну с компанію «Нафтогаз» від 30.11.2023.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вищевказаного, позивачем не надано доказів того, що:
1) рішення суду від 13.03.2023 у справі № 336/3618/22, яким позовні вимоги АТ Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого об'єму природного газу, скасоване;
2) позивач звертався до відповідачів з вимогою в добровільному порядку сплатити безпідставно отримані грошові кошти, оскільки надані адвокатом запити не містять підтвердження направлення їх на адреси відповідачів, доказів отримання таких запитів уповноваженою особою відповідача, тощо.
Крім того, не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким би підтверджувалося місцезнаходження відповідачів та їх даних (повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, тощо).
На виконання п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, адвокатом ціною позову помилково зазначено дві суми, а саме: 12 389,45 гривень та 13 3879,45 гривень, що підлягає уточненню.
Позивачем не надано доказів того, що розмір переплати, яку він просить стягнути з відповідачів на користь позивача становить саме заявлену у позові суму, оскільки долучені до позову докази - платіжні інструкції на загальну суму 25 459,44 гривень не містять відмітку про те, що вказані грошові кошти було сплачено на виконання рішення суду, яким з ОСОБА_1 на корить АТ «Запоріжгаз» було стягнуто заборгованість у сумі 12 389,45 гривень.
Адвокат просить окрім вказаної суми стягнути ще й моральну шкоду 1 000,00 гривень, проте просить звільнити позивача від сплати судового збору. В обґрунтування стягнення моральної шкоди зазначає, що позивачу зазначеними діями з боку недобросовісного постачальника природного газу шляхом незаконним використання монопольним становищем, було завдано моральних страждань, які оцінює у сумі 1 000,00 гривень, що призвело до додаткових зусиль організації життя та безпідставну сплату додаткових грошових коштів.
Доказів вказаного суду надано не було.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (13 420,00 грн.).
Пунктом 1 ч.1 ст.176 ЦПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
В позовній заяві адвокат просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку грошові кошти у сумі 12 389,45 грн., відповідно до якого слід сплатити судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
Однак адвокатом до позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору у зв'язку з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд звертає увагу, що посилання адвоката на те, що позивач відповідно до вказаного Закону звільнений від сплати судового збору за подання основної вимоги про відшкодування безпідставно отриманих грошових коштів є помилковим, з огляду на наступне.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин не виявляється можливим, оскільки позивачем не оспорюються дії чи бездіяльність відповідачів, пов'язана з наданням послуг з постачання природного газу у домоволодіння позивача.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись.
Отже, при посиланні на звільнення від сплати судового збору, позовні вимоги потребують конкретизації у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення прав споживача на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтуванням позовних вимог, оскільки адвокат просить стягнути безпідставно отримані грошові кошти.
Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Так, звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач фактично просить стягнути безпідставно отримані грошові кошти у сумі 12 389,45гривень, а також моральну шкоду у сумі 1 000,00 гривень.
З огляду на вказане, позивачем повинно бути надано підтвердження сплати судового збору за вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів - у сумі 1 073,60 гривень та за вимогу про стягнення моральної шкоди - у сумі 2 684,00 гривні.
Судовий збір у сумі 268,40 гривень на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом ….
Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв'язку з несплатою судового збору належним чином.
Щодо звільнення позивача від сплати судового збору за моральну шкоду, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.
Звертаючись з вказаним позовом до суду, адвокат просив звільнити позивача від сплати судового збору, оскільки за попередній 2022 рік позивач не отримував доходів, на обліку в органах ПФУ та ЦЗ не перебував, не отримував доходів.
В обґрунтування вказаного до позову долучено сканкопії Довідки Відділу обслуговування громадян №7 (сервісного центру) УОГ ГУ ПФУ в Запорізькій області №573 від 08.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 не перебуває на обліку як отримувач пенсії; Довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 19.05.2023, відповідно до якої інформація про доходи ОСОБА_1 за 1 квартал 2023 року - відсутня; Довідки Запорізької філії Обласного центру зайнятості від 16.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 не зареєстрований як безробітній, допомогу по безробіттю не отримує, в інших центрах зайнятості України на обліку не перебуває.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказаною нормою права встановлений вичерпний перелік умов, за яких можливе звільнення від сплати судового збору.
Предметом цього позову є стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, що не є умовою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, підстави, зазначені у ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» про майновий стан позивача, які є підставою для звільнення його від сплати судового збору, адвокатом не доведені, оскільки надані ним документи стосувалися не майнового стану позивача, а підтверджували лише те, що він не є безробітним, пенсію не отримує та за 1 квартал 2023 року офіційного заробітку не мав.
Такими доказами можуть бути, зокрема, довідка про доходи позивача станом на день звернення з позовом до суду, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у позивача права власності на майно, довідки банківських установ про відсутність депозитів, відомості про відсутність права власності на рухоме майно, тощо.
Так, позивачем/адвокатом не надані докази, які підтверджують те, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає йому сплатити судовий збір.
В порушення вимог п.8,9,10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не зазначено у позові про: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у ст. 23 Цивільного кодексу України.
При цьому пункт 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Також у роз'ясненнях, наданих Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).
Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.
Позивачем не зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Частинами 5 та 6 ст.177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, у позові не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, оскільки не надано розрахунку таких втрат, доказів їх обґрунтованості.
Позов не містить підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім вищевказаного, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та підписана ЄЦП адвоката Турчинського М.І., повноваження якого на підписання заяви від імені позивача, документально не підтверджено.
Як доказ наявності повноважень представляти інтереси позивача у суді, адвокатом Турчинським М.І. надано витяг з Ордеру №01-12 від 2023-12-01, виданого на підставі Договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого Законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 2023-12-01 у судах, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №869 від 2011-05-30, сформований через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Сканкопій відповідних документів суду надано не було.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналіз наведених норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви від імені позивача, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання заяви.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання необхідних доказів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова