Ухвала від 08.12.2023 по справі 336/12849/23

"08" грудня 2023 р.

Справа №336/12849/23

Провадження №2/336/4150/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 грудня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу дошкільної освіти Оріхівської міської ради, третя особа: Оріхівська міська військова адміністрації, про скасування наказу та виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивачки - адвокат Насонова М.С., яка діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №1098 від 04.10.2023, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №772 від 10.12.2009 шляхом поштового направлення звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просить: «1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі. 2. Скасувати наказ. 3. Нарахувати та виплатити заробітну плату. 4. Стягнути з відповідача моральну шкоду. 5. Судові витрати стягнути з відповідача. »

Позовну заяву нічим не обґрунтовано. До позову долучила тільки копію Доручення та свідоцтва. Зокрема, в обґрунтування позову вказано «Мене незаконно звільнили 31.08.203, тому я потребую свого захисту в суді». Іншого в позовній заяві не зазначено.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подану заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до ст.175 ЦПК України:

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Положеннями ч.ч.5-6 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

До заяви про визнання акту чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного документу або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акту чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Жодна з вище перелічених вимог Закону представником позивачки виконана не була.

Так, відсутнє будь-яке обґрунтування позову крім посилання щодо незаконного звільнення позивачки та потреби у судовому захисті. Заявлена вимога про стягнення моральної шкоди не виражена у грошовому вимірянні, що є порушенням ч.1, п.п.4-5 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Так, моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Оскільки позивачем обрано спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення моральної шкоди, позивачу слід визначитися з її розміром, зазначивши його, в тому числі і в ціні позову.

Не дотримані й вимоги п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України щодо зазначення ідентифікаційного коду юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та 3-ї особи, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для позивача, відомості їх місцезнаходження (юридичних осіб).

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.83, ч.5 ст.177 ЦПК України, на заявника покладений обов'язок подати докази разом з поданням заяви. А якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач не долучає до позову жодного доказу, не надає копії оспорюваного наказу, клопотань про їх витребування не заявлено.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як випливає із змісту позовної заяви, позивачка може бути звільненою від сплати судового збору за позовні вимоги про скасування наказу, нарахування і виплати заробітної плати на роботі на підставі п.1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - лише у разі подання нею відповідного клопотання, що передбачено ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Разом з тим, адвокатом Насоновою М.С. крім вимог про скасування наказу, нарахування і виплати заробітної плати, заявлено й вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у ст. 23 Цивільного кодексу України.

При цьому пункт 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Також у роз'ясненнях, наданих Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.

Адвокатом не зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачці, з яких міркувань вона виходила та якими доказами це підтверджується.

У разі здійснення відповідачем грошової оцінки заподіяної моральної шкоди, за вказану вимогу необхідно сплатити судовий збір, оскільки моральна шкода, що визначена у грошовому еквіваленті є шкодою майнового характеру (позиція Верховного Суду у справі №761/11472/15-ц, постанова від 28.11.2018).

Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

З огляду на вказане, позивачкою повинно бути надано підтвердження сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди у сумі 2 684,00 гривні.

Судовий збір у сумі 268,40 гривень на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом ….

Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв'язку з несплатою судового збору належним чином.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання необхідних доказів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу дошкільної освіти Оріхівської міської ради, третя особа: Оріхівська міська військова адміністрації, про скасування наказу та виплати заробітної плат - залишити без руху.

Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Звєздова

Попередній документ
115536240
Наступний документ
115536242
Інформація про рішення:
№ рішення: 115536241
№ справи: 336/12849/23
Дата рішення: 08.12.2023
Дата публікації: 13.12.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (08.12.2023)
Дата надходження: 07.12.2023
Предмет позову: скасування наказу та виплаті заробітної плати