ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/371/23 Справа № 201/5501/21 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
при секретарі - Шавкун Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2022 року
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про визнання права вимоги, визнання нерухомого майна іпотечним та відновлення запису про обтяження, скасування запису про обтяження, визнання особи іпотекодавцем,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2021 року ТОВ «ФК «Есаймент» звернулось до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 01 серпня 2005 року між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 , від імені якої, на підставі довіреності діє ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки № 53371-3, який зареєстрований в реєстрі за № 50 приватним нотаріусом Ярмолюк М.М. Відповідно до предмету договору іпотеки у забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором № 53371 від 01 серпня 2005 року передано домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 626 кв. м.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2007 року у справі № 2 -1706/07 позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Договір іпотеки № 53371-3 від 01 серпня 2005 року укладений між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 визнано недійсним. У задоволені зустрічного позову АКБ «Новий» відмовлено.
Рішенням Апеляційним судом Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року у справі № 22ц-5441/08, залишеного без змін ухвалою Верховного суду України від 05 травня 2009 року, апеляційну скаргу АКБ «Новий» задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2007 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 до АКБ «Новий», третя особа орган опіки та піклування Жовтневого району м. Дніпропетровська про визнання угоди недійсною, та задоволено зустрічний позов АКБ «Новий» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» на загальну суму 949265.08 грн., з яких 947535.08 грн. заборгованість по кредитному договору, а 1730 грн. - судові витрати.
17 квітня 2020 року ухвалою Жовтневого районного суду по справі № 201/3380/20 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» про заміну сторони виконавчого провадження.
Для виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року ТОВ ФК «Есаймент» отримало Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої дізналось про те, що предмет іпотеки 01 вересня 2008 року відчужено, без згоди іпотекодержателя на підставі договору купівлі - продажу ОСОБА_1 , та 14 липня 2009 року накладено заборону на нерухоме майно на підставі договору іпотеки за номером 4212 від 14 липня 2009 року, іпотекодержателем якого визначено ОСОБА_3 ..
Позивач зазначає, що відчуження нерухомого майна без згоди іпотекодержателя і передачу його в іпотеку іншій особі, в порушення умов п. 4.3 і п. 3.8 договору іпотеки № 53371-3 від 01 серпня 2005 року є протиправним та таким, яке робить неможливим виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року.
Таким чином вбачається, що новий власник майна, яке знаходиться в іпотеці у позивача, належить на праві власності згідно договору купівлі - продажу ОСОБА_1 , а отже дана особа разом з придбанням майна і прийняла на себе права і всі обов'язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Оскільки вказані обставини порушують їх права, а саме ТОВ ФК «Есаймент» позбавлено можливості реалізувати право вимоги за іпотечним договором, просили суд визнати за ТОВ ФК «Есаймент» право вимоги за кредитним договором № 53371 від 01 серпня 2005 року, який був укладений між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 , від імені якої, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом ДМНО Мамоновою Г.М. від 29 липня 2005 року за № 2287 діє гр. ОСОБА_4 ; визнати за ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 53371-3, який зареєстрований в реєстрі за № 50 Приватним нотаріусом Ярмолюк М.М. оформленого на підставі кредитного договору № 53371 від 01 серпня 2005 року, а саме домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 626 кв. м. та відновити запис про обтяження; зняти обтяження та внести запис про припинення обтяження за реєстраційним номером 8878594 накладеним на підставі договору іпотеки № 4212 від 14 липня 2009 року та виключити відомості з державного реєстру іпотек за № 8878475 на нерухоме майно, а саме домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та дозволити позивачу ТОВ ФК «Есаймент» на виконання рішення від 10 листопада 2008 року Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі № 22ц-5441/08 звернути стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1 (А-1-житловий будинок загальною площею 303 кв. м., житловою площею 165 кв. м.; Б - гараж; В - навіс; Д - вбиральня; Е - душ; Ж - навіс; 1-10,1 - огорожі, споруди, замощення), яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу, ВКР № 251923 реєстр 5823, від 31 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Зайченко І.А. шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» на загальну суму 949265.08 грн., з яких 947535.08 грн. заборгованість по кредитному договору, а 1730 грн.- судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2022 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Есаймент» задоволено.
Визнано за ТОВ «ФК «Есаймент» право вимоги за кредитним договором № 53371 від 01 серпня 2005 року, який був укладений між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 , від імені якої, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мамоновою Г.М. від 29 липня 2005 року за № 2287 діє ОСОБА_4 .
Визнано за ТОВ «ФК «Есаймент» право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 53371-3, який зареєстрований в реєстрі за № 50 приватним нотаріусом Ярмолюк М.М. оформленого на підставі кредитного договору № 53371 від 01 серпня 2005 року, а саме домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 626 кв.м. та відновити запис про обтяження.
Знято обтяження та внесено запис про припинення обтяження за реєстраційним номером 8878594 накладеним на підставі договору іпотеки № 4212 від 14 липня 2009 року та виключити відомості з державного реєстру іпотек за № 8878475 на нерухоме майно, а саме домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Дозволено ТОВ «ФК «Есаймент» на виконання рішення від 10 листопада 2008 року апеляційного суду Дніпропетровської області по справі № 22ц-5441/08 звернути стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1 (А-1-житловий будинок загальною площею 303 кв. м., житловою площею 165 кв. м.; Б - гараж; В - навіс; Д - вбиральня; Е - душ; Ж-навіс; 1-10,1 - огорожі, споруди, замощення), яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу, ВКР № 251923 реєстр 5823, від 31 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» на загальну суму 949265.08 грн., з яких 947535.08 грн. заборгованість по кредитному договору,1730 грн. - судові витрати.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Есаймент» сплачений при подачі позову судовий збір з кожного з цих відповідачів окремо по 3 026 грн. 66 коп., а всього 9080 грн.
Рішення суду мотивовано наявністю підстав для задоволення вимог та визнання за ТОВ ФК «Есаймент» право вимоги за кредитним договором, права вимоги та права іпотекодержателя за іпотечним договором, з одночасним зняттям обтяження та надання дозволу на виконання рішення від 10 листопада 2008 року апеляційного суду Дніпропетровської області по справі № 22ц-5441/08 звернути стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1 , оскільки враховуючи сутність іпотеки та зміст правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, ефективним відновленням прав кредитора, у зв'язку зі скасуванням незаконного рішення є застосування передбаченої угодою сторін процедури звернення стягнення на іпотечне майно, як однієї з умов надання (отримання) кредиту, але у даному випадку майно зареєстровано за іншою особою і передано в іпотеку з внесенням до реєстру обтяжень, протиправно без згоди кредитора, що унеможливлює провести звернення стягнення на майно боржника для задоволення вимог кредитора вже по наявному рішенню суду.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зроблені висновки суду свідчать про неповне з'ясування ним обставини у справі, які мають істотне значення для її вирішення по суті, внаслідок чого суд безпідставно не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 добросовісно набула права власності, оскільки на момент вчинення правочину у відповідних Державних реєстрах нерухоме майно було зареєстроване за відчуджувачем, та відсутні будь-які дані стосовно обтяжень нерухомого майна, тобто, правочин за яким набуто у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину та укладання такої угоди відбувалося у відповідності до діючого законодавства.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність, передбачених законом, підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2005 року між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 53371-3, який зареєстрований в реєстрі за № 50 приватним нотаріусом Ярмолюк М.М. відповідно до предмету даного договору іпотеки у забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором № 53371 від 01 серпня 2005 року передано домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 626 кв. м. (у фактичному користуванні) у наступному складі: А-1-житловий будинок загальною площею 303 кв. м., житловою площею 165 кв. м.; Б - гараж; В - навіс; Д - вбиральня; Е - душ; Ж - навіс; 1-10,1 - огорожі, споруди, замощення.
Встановлено також термін дії договору, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє: до виконання забезпечених договором іпотеки зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань по цьому договору в повному обсязі; до набуття іпотекодержителем права власності на предмет іпотеки , до розірвання договору за згодою сторін.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2007 року у справі № 2 -1706/07 позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Договір іпотеки № 53371-3 від 01 серпня 2005 року укладений між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 визнано недійсним. У задоволені зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року у справі № 22ц- 5441/08 апеляційну скаргу АКБ «Новий» задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2007 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 до АКБ «Новий» про визнання угоди недійсною. Задоволено позовні вимоги АКБ «Новий» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1 (А-1-житловий будинок загальною площею 303 кв. м., житловою площею 165 кв. м.; Б - гараж; В - навіс; Д - вбиральня; Е - душ; Ж - навіс; 1-10,1 - огорожі, споруди, замощення) шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку» на загальну суму 949265.08 грн., з яких 947535.08 грн. заборгованість по кредитному договору, а 1730 грн. - судові витрати.
05 травня 2009 року Верховний суд України своєю ухвалою касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилив, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року залишив без змін.
17 квітня 2020 року ухвалою Жовтневого районного суду по справі № 201/3380/20 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно з Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, позивач ТОВ «ФК «Есаймент» дізнався про те, що предмет іпотеки належить іншій особі ОСОБА_1 , проте, будучи іпотекотержателем майна, згоди на передачу майна іншій особі, не надавав.
Задовольняючи вимоги в частині визнання прав іпотекодержателя, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 після укладання договору іпотеки № 53371-3 від 01 серпня 2005 року, не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання, та 31 липня 2008 року уклала договір купівлі - продажу предмету іпотеки, тому пославшись на положення ст. 23 Закону України "Про іпотеку" дійшов висновку про те, що у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту права іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов'язків іпотекодавця, на особу до якої перейшло право власності на майно.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13.
Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «ФК «Есаймент» просило визнати право вимоги за кредитним договором, визнати право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки, зняти обтяження та внести запис про припинення обтяження з виключенням відомостей з державного реєстру іпотек на нерухоме майно, дозволити на виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року по справі № 22ц-5441/08 звернути стягнення на предмет іпотеки. Отже, спір фактично стосується наявності чи відсутності права іпотекодержателя ТОВ «ФК «Есаймент».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації. реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
За умовами договору іпотеки його предметом було домоволодіння АДРЕСА_1 , яке є власністю іпотекодавця ОСОБА_2 та було надане у забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором № 53371 від 01 серпня 2005 року, укладеним між АКБ "Новий" та ОСОБА_4 .
Відповідно до умов договору іпотеки, зокрема пунктів 3.8, 4.3, передача предмета іпотеки у наступну іпотеку не допускається. Іпотекодавець має право володіти і користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення. Іпотекодавець не має права розпоряджуватися переданим у іпотеку об'єктом нерухомості (здійснювати його продаж, міну, дарування, здачу в оренду, найом, передачу як внесок (частку) у майно юридичної особи і т.п.) без згоди Іпотекодержателя наданої в письмовій формі. Іпотекодавець не має права видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, та не має права реєструвати право проживання інших осіб на житловій площі предмету іпотеки без згоди Іпотекодежателя наданої у письмовій формі.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.8 постанови від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 зазначила, що у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно потрібно врахувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. Тому у справі належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбала таке майно.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги у частині добросовісності набувача спірного будинку та звертає увагу на те, що станом на дату укладання договору купівлі- продажу вже існувало рішення суду про недійсність договору іпотеки, і хоча таке рішення ще не набрало законної сили, яке згодом було скасовано. Проте, сам факт його наявності та можливості обізнаності покупця з ним, ставить під сумнів розумність та добросовісність дій з придбання такої нерухомості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц (провадження № 14-32цс20) зазначено, що «відповідно до вимог статті 23 Закону № 898-ІV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечене нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дослідивши обставини справи, дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах АКБ "Новий" у 2008 році реалізувало один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме за рішенням суду, що не позбавляє його правонаступника ТОВ «ФК «Есаймент» можливості задовольнити свої вимоги в примусовому порядку, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо заявлених вимог про зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження, колегія суддів звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) вказано, що «якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек. Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Тому ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек».
Судом встановлено, що позивач не звертався до державного реєстратора з такими вимогами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «ФК «Есаймент» обрано не належний спосіб захисту свого права, звернувшись до суду з такими вимогами.
Щодо визнання права за кредитним договором, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Есаймент» не ставило питання про стягнення заборгованості, враховуючи те, що останнє вже набуло автоматично статусу кредитора, вимоги про визнання права за кредитним договором задоволенню не підлягають.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
При цьому варто зазначити, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не було взято до уваги ані наведені норми законодавства, ані практика Верховного Суду в аналогічних правовідносинах та судових спорах.
Колегія суддів звертає увагу, що завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині визнання за ТОВ «ФК «Есаймент» права вимоги за кредитним договором, зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження з виключенням відомостей з державного реєстру іпотек на нерухоме майно, та дозволу звернути стягнення на предмет іпотеки та судових витрат, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 слід стягнути судові витрати на користь ТОВ «ФК«Есаймент» у розмірі 1513,33 грн. з кожного, а з ТОВ «ФК «Есаймент» слід стягнути судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 5296,67 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2022 року в частині визнання за Товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» права вимоги за кредитним договором, зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження за реєстраційним номером 8878594 накладеним на підставі договору іпотеки № 4212 від 14 липня 2009 року та виключення відомості з державного реєстру іпотек за № 8878475 на нерухоме майно, а саме домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2008 року та судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1513,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1513,33 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5296,67 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна