ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8830/23 Справа № 179/417/22 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року в цивільній справі номер 179/417/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2022 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник В.В., ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з урахуванням уточнень, обґрунтовувала свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . Після смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Почино-софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
У встановлений законом шестимісячний строк позивачка не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки їй не було відомо, що він помер. Після розлучення з матір'ю більше тридцяти років тому, він не спілкувався з позивачкою. Про смерть батька її не повідомляли. У березня 2022 року позивачка дізналася від нотаріуса, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після нього відкрилася спадщина.
Позивачка просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 терміном три місяці.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна, ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволено.
ОСОБА_2 визначено додатковий строк три місяці після вступу рішення в законну силу для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Із вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є
незаконним необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм процесуального права
та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Абзацом 2 п. 24 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування спадщини» закріплено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
В розумінні ст. 1264 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та за її заявою зареєстровано спадкову справу 25.03.2022 року.
Рішенням районного суду від 26.06.2023 року у цивільній справі №179/338/23, яке не набрало законної сили (подано апеляційну скаргу), змінено черговість спадкування після смерті ОСОБА_5 та надано ОСОБА_1 право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги.
Позивачкою не вживалися заходи досудового врегулювання спору, нею не було ініційовано наміру про укладання письмової угоди спадкоємців, а тому апелянт вважає, що з її сторони відсутні порушення прав позивачки.
Позивачкою не подано суду докази направлення копій двох уточнених позовних заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, всупереч чому суд ухвалами від 13.07.2022 року та 07.09.2022 року прийняв їх до розгляду.
Такі неправомірні дії фактично позбавили ОСОБА_1 можливості, як сторону справи, в повній мірі скористатися своїми процесуальними правами відповідача.
Абзацом 2 резолютивної частини ухвали суду про прийняття уточненої позовної заяви від 13.07.2022 року залучено до участі у справі відповідачку ОСОБА_3 .
Позивачкою замість подання клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача (заяви з процедурних питань), як передбачено процесуальним законодавством, подано позовну заяву (заяву по суті справи), яка зовсім не містить доводів, що позивачці не було відомо до подання позову про наявність рідної сестри (народжені у однієї матері, від одного батька), яка в розумінні ст. 1261 ЦК України доводиться спадкоємицею першої черги як і позивачка.
На стадії загального позовного провадження цивільного процесу розгляд по суті прийнято уточнену позовну заяву та залучено третю особу, яка не являється суб'єктом правовідносин, що виникли.
Такі дії позивачки та особи, яка надає їй правничу допомогу, являється нічим іншим як недобросовісним користуванням та зловживанням процесуальними правами.
Позивачкою не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки наведені обставини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій.
Верховний Суд України не зараховує до поважних причин та об'єктивних непереборних труднощів: відсутність інформації про смерть спадкодавця (постанови Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №761/794/15-ц, від 26.09.2012 року у справі №6-85цс12, від 04.11.2015 року у справі №6-1486цс15); відсутність у позивачки свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спадкове майно, а також проживання спадкоємця в іншому населеному пункті (постанова Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі №310/2327/18).
Від позивачки ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
Щодо не направлення копій уточненого позову в порушення ст. 49 ЦПК України відповідачці ОСОБА_1 позивачка зазначає наступне.
При розгляді даної справи підстави та предмет позову не змінювалися, а лише відповідно до ст. 51, 53 ЦПК України до справи залучалися співвідповідач та третя особа. Тому позови з відповідним проханням направлялися безпосередньо до суду з додатками для залучених осіб для прийняття судом відповідного рішення про залучення або відмову в залученні заявлених учасників. За результатами розгляду цих заяв судом виносилися ухвали про залучення і співвідповідача, і третьої особи. Залучення учасників по справі відбулося згідно з вимогами ЦПК.
Крім того, відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'являлась, надавши до суду
заяву про розгляд справи без її участі. Також вона надала відзив, в якому звинувачувала
ОСОБА_2 в небажанні спілкуватися з батьком.
Вважає, що позивачкою доведено поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідачка ОСОБА_1 навмисно приховувала інформацію про смерть батька, вчиняючи таким чином перешкоди для прийняття та оформлення спадщини.
Просила звернути увагу, що остання судова практика Верховним Суду України визнає факт необізнаності про смерть спадкодавця, як підставу для поновлення строку прийняття спадщини (постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 16 серпня 2023 року у справі №638/16540/20).
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд має виходити з того, що відсутність обізнаності про законні підстави виникнення відповідного права та, як наслідок, початку строку його реалізації, передбаченого законом, за своєю суттю є умовою, яка виключає можливість реалізації цього права.
Не можна застосовувати відповідальність у вигляді позбавлення права отримати спадщину за невиконання умови закону (подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк) до особи, яка не знала про виникнення обставини, яка передбачає виникнення у неї такого права на отримання спадщини та обов'язку вчинити певні дії для цього.
Від третьої особи ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Проте, до відзиву ОСОБА_4 не додано доказів надсилання (надання) копій відзиву іншим учасникам справи, тому апеляційний суд не приймає до уваги такий відзив.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Третяк Л.А. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Пономаренко О.Л. з апеляційної скаргою не погодився, просив в її задоволенні відмовити, судове рішення залишити без змін.
Відповідачка ОСОБА_3 та треті особи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України (а.с. 54, 55, том 2).
Третя особа ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу заявила клопотання про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 46, том 2).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачки та третіх осіб.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або
заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що позивачка є донькою ОСОБА_5 (а.с. 12-13, том 1).
25 березня 2022 року до приватного нотаріуса Новомосковського РНО Солодовник В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_1 , як спадкоємець четвертої черги (а.с. 25, 29-31, том 1).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 25 березня 2022 року вбачається, що 29 липня 2021 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про інших осіб, які отримували свідоцтво про смерть ОСОБА_5 - відсутні (а.с. 32-33, том 1).
26 квітня 2022 року до приватного нотаріуса Новомосковського РНО Солодовник В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась його донька ОСОБА_2 , позивачка по справі (а.с. 50, том 1).
Постановою приватного нотаріуса Солодовник В.В. позивачці ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 92, том 1).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з існування об'єктивних та істотних труднощів для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, наявності правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 рокув межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,
поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,
суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття
спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .
Позивачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5
25 березня 2022 року до приватного нотаріуса Новомосковського РНО Солодовник В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_1 - відповідачка по справі, як спадкоємець четвертої черги.
26 квітня 2022 року до приватного нотаріуса Новомосковського РНО Солодовник В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась його донька ОСОБА_2 , позивачка по справі.
Постановою приватного нотаріуса Солодовник В.В. позивачці ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
У позові про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ОСОБА_2 зазначила, що строк на подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин, оскільки їй не було відомо про смерть батька. Заяву про прийняття спадщини нею було подано одразу, як нотаріус повідомив її про відкриття спадщини.
Позивачка правильно вважає, що не можна застосовувати відповідальність у вигляді позбавлення права отримати спадщину за невиконання умови закону (подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк) до особи, яка не знала про виникнення обставини, яка передбачає виникнення у неї такого права на отримання спадщини та обов'язку вчинити певні дії для цього.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачка ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, вказані причини були пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, не впливають на правильність ухвалених судових рішень, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Магдалинівськогорайонного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року.
Судді: