Справа № 404/9444/23
Номер провадження 3/404/3463/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Кіровського районного суду міста Кіровограда від УПП в Кіровоградській області ДПП надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 846180 від 27.10.2023 року: 27.10.2023 року о 22-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо ОСОБА_2 , особи, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, домашнє насильство психологічного характеру, а саме словесно ображав, залякував, внаслідок чого завдав психологічних страждань.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративні правопорушення та про розгляд її справи Кіровським районним судом м. Кіровограда, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу свідчить про умисне небажання ОСОБА_1 отримувати судові повістки та з'являтися до суду, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud7676/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Під час складання протоколу у справі про адміністративні правопорушення, із якими ознайомився ОСОБА_1 , вказано його місце проживання, а також повідомлено його про місце розгляду справи. Таким чином останній безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за місцем проживання ОСОБА_1 , яке вказано у протоколі про адміністративне правопорушення;
2) інформація про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення було завчасно оприлюднена на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда;
3) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, не подано.
Таким чином, ОСОБА_1 відомо про розгляд у суді його справи, а також про те, що судові повістки йому направлялися за адресою, вказаною у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує про його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи за вказаною ним же адресою, був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім'ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім'ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Так, зміст наданого до суду протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 846180 від 27.10.2023 року зводиться до того, що 27.10.2023 року о 22-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо ОСОБА_2 , особи, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, домашнє насильство психологічного характеру, а саме словесно ображав, залякував, внаслідок чого завдав психологічних страждань.
На підтвердження фактів зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення до суду надано:
- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- довідку про результати проведеної перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_3 ;
- письмові заяву та пояснення потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до яких вона просить притягнути до відповідальності її зятя ОСОБА_1 , з яким 27.10.2023 року о 22-00 год. у неї виник конфлікт, так як він прийшов до них увечері та почав будити свою дитину. Коли вона зробила йому зауваження, останній не відреагував, кричав на неї, ображав та психологічно тиснув;
- письмові пояснення самого ОСОБА_1 , який вказав, що 27.10.2023 року о 23-00 год. у нього виникло питання до сина чи вимикався цього дня холодильник, тому що він на даний момент на гарантії після ремонту. Після чого його теща підняла галас з приводу того, що він почав всіх будити в стані оп'яніння. Проте він себе контролював і не збирався сваритися, хотів тільки проконтролювати стан холодильника, так як він не працює, а гарантія на нього присутня.
Відтак, з матеріалів справи встановлено, що доказів того, що саме ОСОБА_1 своїми одноособовими діями впливав на психіку заявниці та, що від цих дій була завдана чи могла бути завдана шкода її фізичному чи психічному здоров'ю матеріали справи не містять. Письмові докази, а саме пояснення надані до суду суперечать один одному. Суперечності між фактами викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_2 та письмових поясненнях самого ОСОБА_1 не усунуті, за таких обставин, суд позбавлений можливості з'ясувати, за яких підстав відбувся конфлікт.
Як вбачається з матеріалів справи, в сім'ї виник конфлікт, але завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілому чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено, відтак у розумінні до вимог п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» матеріали справи не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю.
Інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до суду не надано, до матеріалів справи не долучено.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КуПАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган