Справа № 354/1839/23
Провадження № 1-кп/354/174/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Лазещина, Рахівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , з базовою середньою освітою, особи з інвалідністю 3 групи, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 вчинив нанесення умисного легкого тілесного ушкодження при наступних обставинах:
Встановлено, що 20.11.2021 близько 11 год 40 хв на присадибній земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_3 ОСОБА_2 в порушення вимог ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив словесний конфлікт із своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_3 .
В ході конфлікту, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання умисно наніс один удар долонею правої руки в обличчя та стиснув долонею правої руки ліве плече ОСОБА_3 , внаслідок чого заподіяв їй тілесне ушкодження у вигляді синця та садна спинки носа, синця лівого плеча, які згідно висновку судово-медичного експерта №281 від 21.11.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями, які виразилися в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
До обвинувального акта при його направленні до суду додано заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , написану в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 про визнання винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Також до обвинувального акта додано заяву потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України регламентовано, що у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Як зазначено вище, із заяви обвинуваченого ОСОБА_2 випливає, що він не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння. Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано і матеріали кримінального провадження, у якому на підтвердження винуватості ОСОБА_2 наявні й інші докази, а саме:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_3 від 20.11.2023 року;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 23.11.2023 року;
- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 23.11.2023 року;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 06.12.2023 року;
- протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 від 06.12.2023 року;
- протокол проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_3 від 06.12.2023 року.
Суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Зі змісту ч.2 ст.84 КПК України випливає, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Крім того, ч.1 ст.85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Щодо правомірності проведення органом досудового розслідування процесуальних дій та встановлення фактичних обставин кримінального проступку, суд вважає за доцільне зауважити, що надана до обвинувального акта заява ОСОБА_2 , підписана у присутності його захисника, свідчить, що обвинувачений зазначені обставини (правомірність проведення процесуальних дій) не оспорює.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що правові підстави для визнання проведених у кримінальному провадженні процесуальних дій такими, що проведені з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону - відсутні.
Таким чином, аналізуючи надані матеріали, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 , які виразились в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_3 , охоплюються складом кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, його вік, стан здоров'я, майновий стан обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Шкода кримінальним проступком не завдана.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Процесуальні витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесять) гривень 00 копійок.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя: ОСОБА_1