Справа № 353/1304/23
Провадження № 2/353/412/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,5737 га, що розташована в урочищі «Гори біля Цилі» с. Колінці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що у зв'язку з тим, що Державний акт на право приватної власності на землю був виданий після смерті спадкодавця, в нотаріальному порядку йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що позбавляє його можливості оформити спадщину на спадкове майно.
15.11.2023 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву та роз'яснено право пред'явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою зобов'язано приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославську Н.В. надати належним чином посвідчену копію спадкової справи № 229/2023, у разі її відкриття, та витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи, зокрема щодо майна: ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було с. Колінці Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилась, однак до суду подала письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просила розгляд справи провести у її відсутності.
У зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ № 042547 від 04.03.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,5737 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території урочище «Гори біля Цилі» с. Колінці Колінцівської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області (а.с. 4).
Згідно копії свідоцтва про народження позивача його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (мати позивачки) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 11). Ще за життя ОСОБА_3 (мати) посвідчила на ім'я ОСОБА_5 (відповідачка) та ОСОБА_1 заповіт, яким заповіла ОСОБА_5 (відповідачка) все належне їй на день смерті майно, а ОСОБА_1 (позивач) земельний пай, що підтверджується копією заповіту від 30.01.2002 року (а.с. 10).
Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном та подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки вступив в управління спадковим майном, до дня смерті спадкодавця проживав разом з нею, вів з нею спільне господарство та проводив її похорон, що підтверджується довідкою Колінцівського старостинського округу № 5 Тлумацької міської радли Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 184 від 14.11.2023 року (а.с. 8). Згідно виписки з погосподарської книги № 3 Колінцівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 р. ОСОБА_3 (мати) проживала разом з чоловіком ОСОБА_4 (батько), який був головою колгоспного двору, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9). Відповідно до довідки Колінцівського старостинського округу № 5 Тлумацької міської радли Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 184 від 14.11.2023 року ОСОБА_4 (батько) помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 229/2023, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_3 (а.с. 36-52), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_5 (відповідачка) є єдиними спадкоємцями в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов'язкову частку у спадщині немає. При цьому ОСОБА_5 (відповідачка), яка 14.01.2001 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_7 », не заперечила щодо визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , про що свідчить подана нею письмова заява про визнання позову (а.с. 53-57).
Однак позивачу в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 (мати), а саме на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно був виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_3 (мати), що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. за № 400/02-31 від 01.09.2023 року (а.с. 13).
Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, в порядку спадкування за заповітом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.
Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Враховуючи те, що 04.03.2003 року ОСОБА_3 (мати) після її смерті було виділено у натурі (на місцевості) спірну земельну ділянку та видано державний акт на право власності на землю, а отже ОСОБА_1 (позивач), будучи належним спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкову земельну ділянку на своє ім'я в нотаріальному порядку.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі ст.ст. 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,5737 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території урочище «Гори біля Цилі» с. Колінці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 042547 від 04.03.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61, виданого на ім'я ОСОБА_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА