Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/10562/23
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/985/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 08.12.2023 апеляційною скаргою ОСОБА_6 , поданою на підставі ч. 2 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді від 04.12.2023, постановлену згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК (а. с. 10-12, 16-17, 20).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді від 04.12.2023 ОСОБА_6 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора /далі - САП/ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/.
3. Таке рішення мотивоване тим, що розгляд скарги не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
4. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою зобов'язати службових осіб САП внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , поданою 23.11.2023, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України /далі - КК/.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) згідно з вимогами ст. 214 КПК повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених заявником, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор; (2) КПК не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР; (3) відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддею, зокрема, злочину, передбаченого ст. 369 КК; (4) у повідомленні про кримінальне правопорушення було зазначено, що до вчинення злочину, крім інших, причетна суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 .
4.2. ОСОБА_6 , будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за його особистої участі не звертався.
IV. Узагальнені позиції інших учасників судового провадження
5. Прокурор, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав клопотання про проведення розгляду апеляційної скарги без участі прокурора САП.
V. Межі перегляду оскаржуваного рішення
6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване, вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею в ній висновків і наведених на їх спростування доводів апеляційної скарги.
6.2. Із огляду на наведене, колегії суддів у ході апеляційного перегляду підлягає перевірці відповідність фактичним обставинам справи висновків слідчого судді стосовно непідсудності даної справи Вищому антикорупційному суду.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
8. Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що (1) ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, (2) заявником не конкретизовано, якими саме посадовими особами, вказаними у переліку п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, був вчинений зазначений злочин, що унеможливило встановити їх належність до суб'єктів вчинення кримінального правопорушення, підсудного Вищому антикорупційному суду, а також (3) відсутній розмір предмета кримінального правопорушення, який би відповідав визначеному у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.
8.1. ОСОБА_6 заперечив проти висновків слідчого судді, зазначивши в апеляційній скарзі, що у повідомленні про кримінальне правопорушення було вказано, щодо вчинення злочину, крім інших, причетна суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_7 .
8.2. За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо непідсудності Вищому антикорупційному суду провадження за скаргою ОСОБА_6 .
8.3. Так, колегія суддів робить відповідний висновок, ураховуючи, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч. 1 ст. 304 КПК).
8.3.1. Перелік підстав, за яких у слідчого судді існує обов'язок повернути особі подану нею скаргу на бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача чи прокурора, яка згідно з ч. 1 ст. 303 КПК може бути оскаржена, визначений ч. 2 ст. 304 КПК.
8.3.2. Так, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК). Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч. 4 ст. 304 КПК).
8.3.3. Тобто ч. ч. 2, 4 ст. 304 КПК визначаються критерії, на відповідність яким слідчий суддя має обов'язково перевірити будь-яку скаргу, подану на бездіяльність уповноважених осіб САП, перш ніж перейти до її розгляду по суті в порядку, визначеному ст. 306 КПК. Й у разі встановлення слідчим суддею на такій стадії наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК, він зобов'язаний повернути отриману скаргу особі, яка її подала.
8.3.4. У разі, якщо слідчий суддя в порядку ст. 306 КПК розгляне по суті скаргу, яка йому не підсудна, буде істотно порушено норми кримінального процесуального закону.
8.3.5. Тому, отримавши скаргу на бездіяльність детектива, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, слідчому судді, виходячи із вищенаведених загальних підходів, слід вирішити чи підлягає така скарга розгляду саме слідчим суддею відповідного суду.
8.3.6. Таким чином, п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК встановлює не право слідчого судді, а його обов'язок повернути скаргу особі, яка її подала, за умови, що така скарга не підсудна слідчому судді суду, до якого її було подано.
8.4. При цьому правила, які відносять справи до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, у т. ч. за скаргами на невнесення відомостей до ЄРДР, визначаються ст. 33-1 КПК із урахуванням п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.
8.5. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК).
8.6. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК).
8.7. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка ст. 45 КК).
8.8. Отже, до підсудності Вищого антикорупційного суду належить розгляд скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, якщо в ній одночасно наведені: (1) обставини вчинення хоча б одного з корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у статтях, наведених у примітці ст. 45 КК, чи передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК; (2) відомості, які можуть свідчити про існування хоча б однієї з умов, визначених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. За відсутності хоча б одного зі вказаних елементів розгляд скарги за правилами предметної підсудності не може здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
8.9. Зокрема, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК передбачає, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування, в тому числі і кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 КК, якщо таке кримінальне правопорушення вчинено, зокрема, суддею.
8.10. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності (п. 6 ч. 1 ст. 412 КПК).
8.11. Застосовуючи наведений підхід, колегія суддів входить із таких встановлених обставин, згідно з якими:
8.11.1. ОСОБА_6 звернувся до САП із заявою про можливе вчинення фізичними особами, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
8.11.2. в матеріалах справи відсутня відповідь прокурора САП заявнику ОСОБА_6 щодо розгляду його заяви, проте листом прокурора САП повідомлено суд апеляційної інстанції про те, що заява ОСОБА_6 від 23.11.2023 перебувала на розгляді в Департаменті нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.
8.11.3. 04.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб САП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 23.11.2023 (а. с. 1-9).
Зі змісту скарги видно, що ОСОБА_6 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, яке полягало, на думку заявника, в тому, що: (1) дружина заявника ОСОБА_8 звернулася до свого роботодавця ОСОБА_12 про допомогу в отриманні нею рішення про розлучення «заднім числом», (2) який надав їй номер телефону адвоката ОСОБА_11 , (3) котрий в свою чергу надав їй номер телефону своєї тещі - ОСОБА_13 , яка «раніше працювала суддею в Оболоні, потім вона вийшла на пенсію - вона працювала там в архіві Оболонського суду». На підтвердження наведеного, ОСОБА_6 процитовано нібито переписку та обмін голосовими повідомленнями між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при чому не наводячи джерела отримання такого спілкування.
8.12. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що, виходячи із змісту повідомлення про злочин та скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб САП, заявником не конкретизовано, якими саме посадовими чи службовими особами, визначеними п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, був вчинений зазначений вище злочин, щоб віднести його до підсудності Вищого антикорупційного суду. Крім того, колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що заявником не наведено розміру предмета можливого кримінального правопорушення.
8.13. Тому, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо непідсудності скарги Вищому антикорупційному суду та вважає правильним прийняття рішення щодо повернення скарги особі, яка її подала, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК.
(§3) Висновки
9. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
9.1. Зокрема, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
9.2. Таким чином, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 22, 23, 26, 33-1, 115, 117, 214, 216, 303, 304, 306, 395, 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532, п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2023 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4