УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №274/5336/21 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.
Категорія 82 Доповідач Талько О. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 274/5336/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуменюк Олександр Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" про визнання незаконної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуменюка Олександра Володимировича, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Корбута В.В., -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому зазначив, що 21 квітня 2008 року між ним та ЗАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № СМ/SMEJO2/018/2008, валютою якого визначено долари США. В забезпечення виконання договору 21 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ПП «ВКІФ «Експертінвест проект» укладено договір іпотеки № PM/SMEJO2/018/2008, предметом якого стало нежитлове приміщення, літ. А-5, загальною площею 168,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 5 березня 2010 року, договору відступлення права вимоги від 6 квітня 2010 року АТ «ОТП Банк», правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» відступлено, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № СМ/SMEJO2/018/2008 від 21 квітня 2008 року та за договором іпотеки № PM/SMEJO2/018/2008 (майнова порука) від 21 квітня 2008 року. Згодом листом ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» від 2 січня 2021 року повідомило його про те, що на підставі договору факторингу № 12/20-Б від 23 грудня 2020 року права вимоги за даним кредитним договором та договором іпотеки відступлені на користь Товариства.
Вказав, що 23 квітня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», яким визначено підстави для обов'язкової реструктуризації заборгованості валютних кредитів. Так, відповідно до п.2 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом: обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаній сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагає повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку із простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до проведення реструктуризації.
Враховуючи вищевикладене, зазначив, що звернувся до нового кредитора із нотаріально посвідченою заявою від 27 травня 2021 року про проведення обов'язкової реструктуризації за кредитним договором. Даний лист отриманий ТОВ Фінансова компанія «Укрфінанс груп» 10 червня 2021 року, проте залишений без реагування.
Таким чином, просив суд визнати незаконною бездіяльність ТОВ Фінансова компанія «Укрфінанс груп» у непроведенні реструктуризації зобов'язань за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року, укладеним між ним там ЗАТ «ОТП Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ Фінансова компанія «Укрфінанс груп», а також зобов'язати ТОВ Фінансова компанія «Укрфінанс груп» провести реструктуризацію зобов'язань за вказаним кредитним договором відповідно до підпункту 10 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гуменюк О.В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Зокрема, посилається на рішення Господарського суду Житомирської області від 4 січня 2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2019 року по справі № 906/764/18 у спорі про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором, якими кредитору було відмовлено через ненадання ним на вимогу суду первинних документів обліку кредитної заборгованості. Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року провадження у справі закрито через непідсудність спору господарському суду. Окрім того, рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 липня 2020 року по справі № 274/7833/19, залишеним в силі постановою Житомирського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року, у задоволенні позову кредитора також було відмовлено через відсутність у нього первинних документів обліку кредитної заборгованості.
Зазначає, що згідно з п.п.10 п. 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що якщо станом на день проведення реструктуризації у договорі, зобов'язання за яким підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту, здійснено заміну кредитора внаслідок відступлення права вимоги, то передбачені п.п. 9 цього пункту обчислення не здійснюються.
Вказує, що, беручи за основу за аналогією закону «принцип мовчазної згоди», зважаючи на той факт, що боржником дотримано всі вимоги п.п.3 п.7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», враховуючи відсутність у кредитора альтернативи у прийнятті або неприйнятті позитивного рішення за зверненням боржника, фінансова установа зобов'язана провести обов'язкову реструктуризацію валютного зобов'язання за умовами вказаних приписів. Дана обставина визначає, що грошові зобов'язання позичальника перед таким поточним кредитором зменшуються на суму такого перевищення, тобто саме зобов'язання має відповідати сумі виплаченої ТОВ Фінансова компанія «Укрфінанс груп» за договором факторингу № 12/20-Б від 23 грудня 2020 року, укладеним між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ Фінансова компанія «Укрфінанс груп».
Вважає помилковим висновок суду про те, що зобов'язання позивача за кредитним договором не підлягають реструктуризації на підставі п. 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», оскільки виконання зобов'язань за цим договором було забезпечено предметом іпотеки у вигляді майна, віднесеного до об'єктів нежитлового фонду.
Натомість, до матеріалів справи долучено висновок науково-правової експертизи з питань тлумачення окремих положень Закону України «Про споживче кредитування», складений 18 серпня 2021 року доцентом, доктором філософії права, доцентом кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді ОСОБА_2 . Згідно з вказаним висновком умови для проведення реструктуризації споживчого кредиту, вираженому в іноземній валюті, зазначені в п. 7 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII, є альтернативними, а не обов'язковими, а отже право на реструктуризацію споживчого кредиту в іноземній валюті мають усі позичальники валютних кредитів, незалежно від того, чи забезпечено воно іпотекою чи в інший спосіб. Навіть не приймаючи до уваги даний висновок, суд мав застосувати положення ст. 8 та ст. 24 Конституції України як норми прямої дії в частині тлумачення вищевказаних положень як таких, що умови для проведення реструктуризації споживчого кредиту в іноземній валюті є альтернативними, а не обов'язковими, оскільки в іншому випадку буде мати місце дискримінація позичальників кредитів, виражених в іноземній валюті, які забезпечені іпотекою, перед тими, хто нею не забезпечений.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, зазначає, що норми Закону України «Про споживче кредитування», якими визначено підстави для обов'язкової реструктуризації заборгованості валютних кредитів, не розповсюджуються на правовідносини, які виникли між сторонами, у зв'язку з тим, що предметом іпотеки є нежитлове приміщення. Окрім того, вважає, що науково-правовий експертний висновок виходить за межі кола питань, передбачених ч.1 ст. 114 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 200000 доларів США на споживчі цілі, дата остаточного повернення кредиту - 20 квітня 2023 р. (Т1, а. а. с. 5 - 9).
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року між банком та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна інвестиційна фірма "Експертінвестпроект" укладено договір іпотеки № PM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року, предметом якого є нежитлове приміщення, літ. А-5, за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1, а. а. с. 96 - 98).
Вказані обставини встановлені також рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 липня 2020 року у цивільній справі № 274/7833/19, яке було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року.
Цими ж судовими рішеннями встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 5 березня 2010 року та договору про відступлення права вимоги від 6 квітня 2010 року отримало право вимоги за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року та договором іпотеки № PM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року.
Право вимоги за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року та договором іпотеки № PM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року перейшло від Товариства "ОТП Факторинг Україна" до Товариства "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" на підставі укладених між ними договору факторингу № 12/20-Б від 23 грудня 2020 року та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 29 грудня 2020 року (Т.1, а. а. с. 99 - 103, 108, 109, 104 - 107).
29 травня 2021 року позивач звернувся до Товариства "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" з нотаріально посвідченою заявою від 27 травня 2021 року з додатками, у якій просив, зокрема, здійснити обов'язкову реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року, укладеним між ним та Банком, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп", та надіслати йому поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов'язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів) (Т1, а. а. с. 10 - 11, 12, 13, 14).
Ця заява була отримана ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" 10 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Т.1, а. с. 13).
Листом від 17 червня 2021 року № 17-УВГ ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" відмовило позивачу у проведенні реструктуризації зобов'язань за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року, оскільки норми Закону України "Про споживче кредитування" не розповсюджуються на правовідносини, які виниклі між ними, так як зобов'язання за цим договором забезпечено предметом іпотеки у вигляді майна, яке є нежитловим приміщенням (Т.1, а. с. 110).
Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року та договором іпотеки від 21 квітня 2008 року перейшло до ТОВ "Цикл Фінанс" на підставі договору факторингу № 29/07/22-ОТП від 29 липня 2022 року та договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 29 липня 2022 року, що підтверджується листом (повідомленням) від 5 серпня 2022 року ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" (Т.1, а. с. 174), та фактично визнається ОСОБА_1 , що підтверджується заявою його представника від 20 жовтня 2022 року про заміну відповідача у справі - Товариства "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (Т.1, а. а. с. 172 - 173), яка ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 жовтня 2022 року була задоволена.
23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-ІХ, яким доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" № 1734- III від 15 листопада 2016 року пунктом 7.
Цим пунктом встановлено, що зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:
1) обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника;
відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
2) виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
З вищевказаних норм вбачається, що, зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, підлягають обов'язковій реструктуризації за наявності всіх умов, встановлених цим пунктом, однією з таких умов є умова про те, що виконання зобов'язань за таким договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Водночас, виконання зобов'язань за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року забезпечено предметом іпотеки,- нежитловим приміщенням, літ. А-5, за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду про те, що зобов'язання позивача за кредитним договором № CM-SMEJ02/08/2008 від 21 квітня 2008 року не підлягають реструктуризації на підставі пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", оскільки виконання зобов'язань за цим договором не було забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а було забезпечено предметом іпотеки у вигляді майна, віднесеного до об'єктів нежитлового фонду.
Колегія суддів відхиляє посилання представника позивача на висновок науково-правової експертизи з питань тлумачення окремих положень Закону України «Про споживче кредитування», складений 18 серпня 2021 року, з таких підстав.
Так, за правилами статті 114 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.
Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (частина перша, друга статті 114 ЦПК України).
Наданий висновок не стосується аналогії права (закону) та змісту норм іноземного права, відтак не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору.
Таким чином, відсутні підстави для скасування рішення суду.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновок суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуменюка Олександра Володимировича, залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: