Справа № 567/178/22 Головуючий у 1 інстанції: Назарук В. А.
Провадження № 22-ц/802/1141/23 Доповідач: Матвійчук Л. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Карпук А. К., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,
представника позивача - Хмарук Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», про повернення земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 травня 2022 року та додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 01 серпня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він є власником земельної ділянки площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0034, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯА №030233, виданим 28 лютого 2005 року Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області.
Позивач зазначав, що у серпні 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про те, що за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Західна агровиробнича компанія» зареєстровано право оренди належної йому земельної ділянки. Підставою для державної реєстрації зазначено договір оренди землі від 04 квітня 2014 року, укладений між ним як орендодавцем та ТОВ «Захід Агро» як орендарем, а також - додаткова угода від 05 січня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди), за якою він є орендодавцем, а орендаря замінено з ТОВ «Захід Агро» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Однак, вказані правочини він не підписував, інших осіб на їх підписання не уповноважував, з ним як з власником земельної ділянки не узгоджувалися їх умови і він не отримував їх примірників, а відтак вони є неукладеними. Факт реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Захід Агро» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не може підтверджувати його волевиявлення на укладення цих правочинів. Відповідач користується належною йому земельною ділянкою без достатніх правових підстав, чим порушує його право на користування та розпорядження належним йому майном.
Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просив суд: зобов'язати відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути йому земельну ділянку площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0034, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області; скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Антонюк І. І., індексний номер 42825193 від 04 вересня 2018 року, про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право 6662334 (спеціальний розділ), з одночасним припиненням такого права, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 19 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0034, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області.
Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Антонюк І. І., індексний номер рішення: 42825193 від 04 вересня 2018 року, про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія», номер запису про інше речове право: 6662334, щодо земельної ділянки площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0034, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0034.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 01 серпня 2022 року стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та додатковим рішенням, відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подавав.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 січня 2023 року рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 травня 2022 року та додаткове рішення цього суду від 01 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що ТОВ «Захід Агро» не було залучено до участі у справі як співвідповідач.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року постанову Рівненського апеляційного суду від 26 січня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду касаційним судом скасована з тих підстав, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 з процесуальних мотивів, а саме у зв'язку з його пред'явленням не до всіх належних відповідачів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки земельної ділянки площею 1,62 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0034, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯА № 030233, виданим 28 лютого 2005 року Острозькою районною державною адміністрацією Рівненської області (а.с.9, том 1).
13 серпня 2014 року державним реєстратором Костопільського районного управління юстиції Рівненської області Прокопець Я. В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 15114727, щодо державної реєстрації за ТОВ «Захід Агро» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:08:001:0034, що розташована на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області. Підставою державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено договір оренди землі від 04 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Захід Агро» як орендарем, строком дії 5 років, з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с.10, 11, том 1).
В подальшому на підставі рішення державного реєстратора комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Антонюк І. І., індексний номер 42825193 від 04 вересня 2018 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано перехід права оренди вищевказаної земельної ділянки від ТОВ «Захід Агро» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою державної реєстрації зазначено договір оренди землі від 04 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Захід Агро», та додаткова угода від 05 січня 2018 року, укладена між ОСОБА_1 , ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії оренди вказано 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди, з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с.11 зворот, том 1).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не укладав та не підписував договір оренди землі від 04 квітня 2014 року та додаткову угоду від 05 січня 2018 року до нього, не уповноважував інших осіб на їх укладення та підписання, з ним як з власником земельної ділянки не узгоджувалися умови цих правочинів і він не отримував їх примірників, а відтак вказаний договір оренди землі та додаткова угода є неукладеними. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов, а тому не заперечував доводів позивача про неукладення ним договору оренди та додаткової угоди до нього. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не довело правомірності користування спірною земельною ділянкою та продовжує нею користуватися, чим порушує права ОСОБА_1 , тому суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повернути позивачу належну йому на праві власності земельну ділянку. Крім того, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право оренди земельної ділянки за відповідачем, який не ґрунтується на укладеному договорі оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом передання її в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частини 1, 2 та 4 ст. 202 ЦК України).
Також ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Отже, у випадку коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Разом з тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права. Яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Частиною 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).
Статтями 14 та 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1 та 2 ст. 207 ЦК України).
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).
Статтями 12 та 81 ЦПК України також встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено, що на виконання ухвали суду від 10 січня 2022 року Острозькою міською радою Рівненської області надана скан-копія реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна з кадастровим номером 5624281200:08:001:0034. В матеріалах справи містяться, зокрема, копії договору оренди землі від 04 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Захід Агро» як орендарем, а також додаткова угода від 05 січня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди), за якою ОСОБА_1 є орендодавцем, а орендаря замінено з ТОВ «Захід Агро» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (а.с.31-33, 40, том 1).
Копії зазначеного договору оренди та додаткової угоди до нього також були додані відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» до апеляційної скарги (а.с.215-221, том 1). На зазначених документах наявні підписи позивача ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не спростував, що підписи на договорах від його імені йому не належать, а суд першої інстанції вирішуючи спір обмежився лише поясненнями позивача про те, що він договору оренди та додаткової угоди до нього не підписував, а також тим, що відповідач не подав відзив та не заперечив позовних вимог. Однак, пояснення позивача щодо обставин непідписання вказаних правочинів не можуть бути беззаперечним доказом їх неукладення, оскільки такі обставини повинні підтверджуватися відповідними доказами, зокрема, висновком експерта. Під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет встановлення приналежності позивачу підписів на згаданих договорі оренди землі та додатковій угоді до нього не заявляли. Інших доказів на підтвердження факту непідписання договору оренди землі та додаткової угоди сторона позивача не надала.
Крім того, відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» до заяви про перегляд заочного рішення та до апеляційної скарги було додано відомості на виплату готівки № 00000005253 від 23 жовтня 2018 року, № 00000000266 від 28 лютого 2020 року та вставні аркуші до вказаних відомостей з яких вбачається, що ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 отримав від відповідача орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою (а.с.222, 223, 225, 226, том 1).
Оскільки орендна плата є однією із істотних умов договору оренди землі, тому отримання позивачем від відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою свідчить про те, що умови договору оренди землі та додаткової угоди виконувалися сторонами, що свідчить про обізнаність позивача про ці правочини, та спростовує його доводи про їх неукладеність.
Разом з тим, посилання позивача на неукладеність договору оренди з врахуванням отримання ним орендної плати за землю є недобросовісним, свідчить про зловживання цивільним правом і таким, що спрямоване на порушення прав орендаря.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, наведені положення норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, та скасування рішення державного реєстратора.
Оскільки позивач ОСОБА_1 відповідно до наведених норм процесуального права не довів та не надав відповідні докази на підтвердження тих обставин, на які він посилалася як на підставу своїх вимог, тому колегія суддів доходить висновку, що заявлений ним позов до задоволення не підлягає.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у позові, тому скасуванню підлягає і додаткове рішення суду, яким вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційним судом у цій справі ухвалюється нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому з нього на користь ТОВ «Західна агровиробнича компанія» підлягають стягненню понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 724 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» задовольнити.
Заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 травня 2022 року та додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 01 серпня 2022 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», про повернення земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: