Справа № 761/44873/23
Провадження № 1-кс/761/29107/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100003585 від 01.09.2023 року,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12023100100003585 від 01.09.2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100100003585 від 01.09.2023, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також за фактом вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10.10.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
12.10.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 09.12.2023.
04.12.2023 постановою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100100003585 від 01.09.2023 продовжено до 3 місяців, а саме до 11.01.2024 включно.
Підозра у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: протоколом проведення обшуку у автомобілі марки «Kia» моделі «Cerato» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , що перебував на ділянці місцевості, яку розташовано за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Лагунової, 5, під час проведення якого працівниками поліції виявлено та вилучено зіп-пакет із кристалічною речовиною жовтого кольору, яка за зовнішніми ознаками схожа на психотропну; протоколом проведення обшуку від 10.10.2023, за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення якого працівниками поліції було виявлено та вилучено знаряддя та засоби для виготовлення, зберігання та фасування психотропної речовини та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у особливо великих розмірах; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який у якості понятого був залучений до проведення слідчих дій, а саме проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який у якості понятого був залучений до проведення слідчих дій, а саме проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який був залучений під час проведення слідчих дій за участі ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який був залучений під час проведення слідчих дій за участі ОСОБА_5 ; протоколом огляду предметів від 11.10.2023 вилучених в ході проведення обшуку речовин, що містять психотропну речовину в особливо великих розмірах; протоколом огляду мобільного телефону, що вилучений в ході проведення обшуку у ОСОБА_8 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 , який вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та надав показання з приводу процесу виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини - PVP; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , який надав викривальні покази відносно підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2023, проведеним зі свідком ОСОБА_15 , який вказав на підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , як на осіб, які орендували в нього будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; висновком експертизи речовин №СЕ-19/111-23/54526-НЗПРАП від 11.10.2023, яким підтверджено те, що вилучена речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP масою 6,226 г; висновком експертизи речовин №СЕ-19/111-23/54551-НЗПРАП від 11.10.2023, яким підтверджено те, що вилучена речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP масою 2,043 г.; іншими матеріалами кримінального провадження за сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_5 інкримінуються діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено виключно позбавлення волі строком від 9 до 12 років, з конфіскацією майна, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, а підозра пред'явлена ОСОБА_5 є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, відтак просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується жодним з долучених до матеріалів клопотання доказом, а ризики, на які посилається прокурор, також є не підтвердженими. Так, захисник зазначила, що ОСОБА_5 не має наміру переховуватися, є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується. Також зазначила, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді доказів, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовано до підозрюваного, а відтак просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням в умовах не свободи.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи захисника та також просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100003585 від 01.09.2023, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також за фактом вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10.10.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
12.10.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 09.12.2023.
04.12.2023 постановою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100100003585 від 01.09.2023 продовжено до 3 місяців, а саме до 11.01.2024 включно.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Таким чином, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано ризики переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване ОСОБА_5 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що інкримінований ОСОБА_5 злочин стосується незаконного виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, що вказує на антисоціальну спрямованість підозрюваного та дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_5 .
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що підозрюваний у зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працевлаштований, що вказує на відсутність стримуючих факторів щодо ненастання даного ризику та відсутність міцних соціальних зв'язків.
Надаючи оцінку можливості впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
Ґрунтується на матеріалах клопотання також і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 стороною обвинувачення підозрюється у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, тобто отриманні від незаконної діяльності прибутку.
Крім того, з огляду на те, що підозрюваний офіційного та стабільного джерела доходів не має, інкримінований злочин пов'язаний з придбанням та зберіганням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин з метою отримання прибутку, слідчий суддя вважає, що не виключений і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров'я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що постановою Керівника Шевченківської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100100003585 продовжено до трьох місяців, тобто до 11.01.2024, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).
Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, визначаючи розмір застави у даному випадку, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, зокрема, і його майновий стан, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено при розгляді клопотання, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн., що буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 січня 2024 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 грн. (вісімсот п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за підозрюваного.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків в межах даного кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом, але в межах строку досудового розслідування.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1