Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13826/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
особи, в інтересах якої подано скаргу ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 03.07.2023, -
ВСТАНОВИВ:
Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою, у якій просить скасувати повідомлення про підозру від 03.07.2023 у кримінальному провадженні №42022102070000458 від 06.12.2022.
В обґрунтування скарги захисник вказує на те, що підозра є безпідставною та необґрунтованою, оскільки вона фактично побудована на суперечливих допитах свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а наявні докази, які свідчать про непричетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому злочинів, стороною обвинувачення не взято до уваги. Зокрема, відповідаючи на запит адвоката ОСОБА_3 , КП УЗН Подільського району м. Києва надало заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , згідно яких встановлено, що зазначені особи були працевлаштовані ще задовго до працевлаштування ОСОБА_4 , а саме: ОСОБА_12 з 02.07.2020; ОСОБА_10 - з 02.08.2021; ОСОБА_11 - з 13.04.2020. Зазначена обставина, на думку сторони захисту, ставить під сумнів твердження органу досудового розслідування про умисел ОСОБА_4 на вчинення розтрати, оскільки останній згідно наказу прийнятий на роботу тільки 03.05.2022, що унеможливлює вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, з врахуванням показів свідків, які повідомили, що приблизно до серпня 2022 року такими працівниками (Дільницею №4) займалась ОСОБА_13 , яка готувала табелі обліку робочого часу, рапорти на преміювання та надавала їх на підпис ОСОБА_4 . З урахуванням наведеного, а також вказуючи на існування інших доказів, які свідчать про непричетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, захист ставить перед слідчим суддею питання перевірки висунутої підозри з врахуванням наданих захистом доказів непричетності ОСОБА_4 до злочинів, описаних в повідомленні про підозру.
У судовому засіданні захисник скаргу підтримав, просив задовольнити її із наведених у ній підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Прокурор щодо задоволення скарги заперечив, вказуючи на її безпідставність на необґрунтованість.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали за скаргою та надані органом досудового розслідування матеріали кримінального провадження №42022102070000458 від 06.12.2022, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру - ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно зі ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється, відповідно до норми статті 276 КПК України, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею в ході розгляду скарги, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000458, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
03.07.2023 у кримінальному провадженні старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 складено письмове повідомлення про підозру, яке було погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_15 , згідно з яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей;
- ч.4 ст. 191 КК України, а саме та у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану.
В обґрунтування скарги захисник вказує на те, що підозра ОСОБА_4 є безпідставною, необґрунтованою та складена за відсутності достатніх доказів для підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України, оскільки вона фактично побудована на суперечливих показаннях свідків, а інші наявні докази, які свідчать про непричетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення не взято до уваги.
Надаючи оцінку таким доводам захисника, слідчий суддя виходить із того, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagoz v. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як становлено слідчим суддею, наявні на даний час в органу досудового розслідування докази пов'язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями та є достатніми для виправдання подальшого розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
При цьому слідчим суддею також враховується, що стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення або про очевидну необґрунтованість повідомленої йому підозри.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 є вочевидь необґрунтованою.
Крім того, як встановлено слідчим суддею,за своїм змістом повідомлена ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_4 був причетним до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що наведені у скарзі доводи є необґрунтованими та безпідставними, при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_4 органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст.ст. 276-278 КПК України, а тому правові підстави для задоволення скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 276-278, 303, 306, 307 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 03.07.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №42022102070000458, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2022, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_16