Київський районний суд м. Полтави
Справа № 644/2884/21
Провадження №2/552/2434/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2023 Київський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Лебедєва Х.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Слинько Яна Юріївна,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
В своїй позовній заяві посилався на те, що він зі своєю родиною, дружиною, малолітньою дитиною та батьками проживає у квартирі АДРЕСА_1 .
Співвласниками вказаної квартири є позивач ОСОБА_1 , його мати ОСОБА_4 та батько - ОСОБА_5 .
18 серпня 2020 року відбулося затоплення квартири АДРЕСА_1 .
При виявленні факту затоплення позивач піднявся до квартири АДРЕСА_2 , де проживає родина відповідача, і побачив, що з труби в місці розташування відсікаючого крану з великою швидкістю виливається вода. Оскільки господарі квартири АДРЕСА_2 не встигали зупинити великий потік води, вода проливалася в квартиру, розташовану поверхом нижче - належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .
Працівники ДП «Жилкомсервіс» дільниці №48 перекрили воду, щоб припинити затоплення квартир та провели ремонт труби й відсікаючого крану в квартирі АДРЕСА_3 .
Після усунення причин затоплення працівниками ДП «Жилкомсервіс» дільниці №48 складений акт від 20 серпня 2020 року про наслідки та причини залиття - дефект відсікаючого крану на системі холодного водопостачання вище розташованої квартири.
Внаслідок залиття позивачу було завдано значної матеріальної шкоди.
Позивачем ОСОБА_1 був підрахований примірний розмір завданої матеріальної шкоди, яка на його думку складає 15240 грн.
Також позивачу завдано значної моральної шкоди.
Тому позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 15240 грн. на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, 3000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , справу вирішено розглядати в загальному позовному провадженні (а.с.72).
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ окремих судів Донецької, Запорізької та Харківської областей.
Відповідно до даного Розпорядження справи, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, підсудні Київському районному суду м. Полтави.
Справа № 644/2884/21 також передана на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.
Ухвалою від 04 травня 2023 року справу прийнято до провадження Київського районного суду м.Полтави (а.с. 169).
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Слинько Я.Ю. про призначення судової будівельно-технічної експертизи (а.с.193).
Відповідач надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив (а.с. 90-93).
У відзиві посилався на те, що акт АТ «Жилкомсервіс» від 30.11.2020 та від 20.08.2020 року про залиття квартири складено без участі заінтересованих, уповноважених та компетентних сторін, без огляду квартири АДРЕСА_3 , з якої нібито відбулось залиття квартири позивача. Тому вказані акти не є допустимими доказами у справі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивач не зазначив, чим підтверджується факт моральних та фізичних страждань, не зазначив з чого він виходів при визначенні суми моральної шкоди.
Відповідач вважає, що позивачем не доведено факту залиття квартири АДРЕСА_1 з вини відповідача ОСОБА_2 , оскільки жодних доказів, які б підтверджували цей факт суду не додано та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру матеріальної, моральної шкоди та судових витрат.
Тому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному розмірі (а.с. 90-93).
Інші заяви по суті справи та клопотання сторони суду не подавали.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 не з'явились. При цьому представник позивача звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності. Також просила позов задовольнити в повному обсязі (а.с. 190-191).
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. У відзиві на позов та в окремій заяві представника відповідача на адресу суду просили справу розглядати за їх відсутності. В задоволенні позову просили відмовити (а.с. 102,90-93).
Враховуючи відсутність передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Крім нього співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 -Ц2 від 26 липня 2019 року та витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 серпня 2019 року (а.с. 21-24).
Звертаючись до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , позивач зазначив, що відповідач є господарем вище розташованої квартири АДРЕСА_3 .
Але сторонами до матеріалів справи не додано доказів чи є відповідач ОСОБА_2 власником чи співвласником вказаної квартири, а відповідно чи несе від матеріальну відповідальність за шкоду, завдану внаслідок неналежного утримання свого майна.
Дослідженими судом доказами підтверджується той факт, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .
Як підтверджується актом від 20 серпня 2020 року, складеним комісією дільниці №48 КП «Жилкомсервіс» по зверненню мешканця квартири АДРЕСА_1 , при обстеженні було виявлено: у квартирі АДРЕСА_4 встановлена підвісна стеля. У маленькій кімнаті є сліди залиття на стелі й стінах площею 6,0 кв.м. У залі є сліди залиття на стелі з переходом на стіну на площі 8,0 кв.м., у коридорі сліди залиття на стелі з переходом на стіну на площі 3,0кв.м. у сан вузлі сліди залиття на стелі з переходом на стіну 1,5 кв.м. Залиття відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок дефекту відсікаючого крану на системі холодного водопостачання. На момент обстеження електроенергія у квартирі АДРЕСА_4 відключена з метою безпеки.
Висновки комісії: робітниками КП «Харківводоканал» 18.08.2020 були проведені роботи з заміни відсікаючого крану на системі холодного водопостачання. На момент огляду холодна вода подається в штатному режимі (а.с. 27).
На адвокатський запит адвоката Слинько Я.Ю. від 13.09.2020 щодо надання інформації про причинно-наслідковий зв'язок залиття квартири АДРЕСА_1 з діями мешканців квартири АДРЕСА_2 КП «Жикомсервіс» надало інформацію від 05.10.2020 р. №24632/2/07-05, у якій зазначило, що відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затвердженні наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.
01.09.2020 відповідальними особами комунального підприємства «Жилкомсервіс» був складений акт. Відповідно до зазначеного акту (далі по тексту): «залиття відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок дефекту відсікаю чого крану на системі холодного водопостачання». При цьому, на момент здійснення обстеження встановити причини виникнення дефекту не вбачалось можливим (а.с. 32).
Згідно акту від 30 листопада 2020 року, складеного КП «Жилкомсервіс» по зверненню мешканця квартири АДРЕСА_3 з питання залиття квартири АДРЕСА_4 , при обстеженні було встановлено: у квартирі АДРЕСА_4 встановлена підвісна стеля. У маленькій кімнаті є сухі сліди залиття на стелі і стінах пл.6 кв.м. У залі є сухі сліди залиття на стелі з переходом на стіну на пл.8 кв.м., у коридорі є сухі сліди залиття на стелі з переходом на стіну на пл.3 кв.м., у санвузлі є сухі сліди залиття на стелі з переходом на стіну пл.1,5 кв.м. 18.08.20 р. відбулося залиття квартири АДРЕСА_4 зі слів мешканця з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок згнившего різьблення на врізці системі холодного водопостачання перед відсікаючим краном.
Висновки комісії: 18.08.20 р. робітниками КП «Харьківводоканал» були проведені зварювальні роботи по відновленню різьблення перед відсікаючим краном на системі холодного водопостачання. На момент огляду холодна вода подається в штатному режимі (а.с. 97).
Факт затоплення квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою з вище розташованої квартири підтверджується також долученими до справи відеозаписами та фотознімками (а.с. 58-68).
Частиною 4 ст.319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України також передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Таким чином, маючи обов'язок утримувати своє майно, власник квартири АДРЕСА_3 мав належним чином слідкувати за технічним станом належної йому квартири.
Як підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, залиття квартири, співвласником якої є позивач, відбулося внаслідок дефекту відсікаючого крану на системі холодного водопостачання вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .
Відповідачем вказана обставина не спростована.
Внаслідок залиття було пошкоджено квартиру АДРЕСА_4 , співвласником якої є позивач.
Як підтверджено вказаними вище актами у маленькій кімнаті є сліди залиття на стелі й стінах площею 6,0 кв.м. У залі є сліди залиття на стелі з переходом на стіну на площі 8,0 кв.м., у коридорі сліди залиття на стелі з переходом на стіну на площі 3,0 кв.м. у санвузлі сліди залиття на стелі з переходом на стіну 1,5 кв.м.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України завдана майнова шкода підлягає відшкодуванню винною особою в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Але позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження розміру завданої йому матеріальної шкоди суду не надано.
Так, ним до справи долучено копію його звернення, у якому надано орієнтовний розрахунок вартості ремонтних робіт та матеріалів, необхідних для ліквідації наслідків залиття (а.с. 34-37).
Крім того, позивачем залучено роздруківку з сайту «Домашній майстер» щодо цін на ремонт квартир, а також роздруківку щодо вартості будівельних матеріалів (а.с. 40-57).
Але будь-якого звіту про оцінку вартості матеріального збитку, експертного висновку чи доказів понесених витрат на проведення ремонтних робіт з ліквідації насідків залиття позивач до матеріалів справи не надав.
Тобто розмір завданої йому шкоди позивач не довів належними та допустимими доказами.
Судом також встановлено, що пошкодженням належного позивачу майна йому також завдано моральної шкоди.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Невиконання власником квартири АДРЕСА_3 обов'язку з належного утримання свого майна, що призвело до затоплення належної позивачу квартири, є неправомірною бездіяльністю, яка згідно ст.1167 ЦК України тягне за собою обов'язок відшкодувати завдану шкоду.
Докази того, що залиття належної позивачу квартири відбулося не з вини власника вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України с уд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують розмір завданої йому матеріальної шкоди, а також доказів того, що саме відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , а відповідно, що саме він має відшкодовувати завдану позивачу шкоду, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем витрати
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, - відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
відповідач - ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено.
Повне судове рішення виготовлено 17 листопада 2023 року.
Головуючий (підпис) О.А.Самсонова