Справа № 373/1699/23
Номер провадження 2/373/639/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Керекези Я.І.,
за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 373/1699/23 за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Переяславської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із позовом та просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить стягувати із відповідача на користь фізичних чи юридичних осіб, на утриманні яких перебуватиме дитина, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Посилається на те, що відповідач є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2015 року родина ОСОБА_2 перебуває на обліку Центру соціальних служб Переяславської міської ради, як родина, яка перебуває в складних життєвих обставинах. Відповідач ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями. У травні 2017 року добровільно проходила курс лікування від алкогольної залежності. З травня 2017 року малолітній ОСОБА_4 перебуває на обліку у Службі у справах дітей та сім'ї Переяславської міської ради, як дитина, яка знаходиться в складних життєвих обставинах в зв'язку з неналежним виконанням свої обов'язків матір'ю. З 20 грудня 2021 року ОСОБА_4 перебуває у Київському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» за заявою матері. За період із 20 грудня 2021 року по 25 лютого 2022 року відповідач жодного разу сина не відвідувала. В даний час всі вихованці даного навчального закладу перебувають у Федеративній Республіці Німеччини. Відповідач зв'язок з дитиною не підтримує, про неї не цікавиться, за винятком декількох випадків, коли телефонувала директору Центру в стані алкогольного сп'яніння. Відповідач не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків, за місцем проживання характеризується негативно. Притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП. ОСОБА_2 не піклується про стан здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не приймає участі в його утриманні та вихованні. Орган опіки та піклування Переяславської міської ради надав висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 07 вересня 2023 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження (а.с.46).
Ухвалою від 13 листопада 2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Коляденка І.В. про продовження строку для подачі відзиву на позов (а.с.76).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача адвокат Коляденко І.В. позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення. Зазначив, що підстав позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав немає. Позивач повинен довести, що відповідач умисно та винно не виконує своїх материнських обов'язків. Таких доказів немає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. У підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Зазначала, що намагається виправити ситуацію.
Представник третьої особи Лой К.І. вважає, що є всі підстави позбавити відповідача батьківських прав.
Судом встановлено наступне.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області, відповідач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Із позовної заяви вбачається, що відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Переяслав-Хмельницький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області звертався до Комісії з питань захисту дитини із клопотанням № 18-01-09-53 від 16 березня 2016 року про неналежне виконання ОСОБА_2 своїх материнських обов'язків відносно двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18).
Відповідно до довідки Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» № 302 від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу залежності від алкоголю з 15 травня 2017 року, орієнтовна дата виписки - 15 вересня 2017 року (а.с.17).
27 квітня 2017 року мешканці під'їзду за місцем проживання відповідача зверталися до Відділу поліції з приводу неналежної її поведінки (а.с.16).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області № 175-08 від 11 травня 2017 року було вирішено клопотати перед КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м.Боярка» про влаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до даного закладу(а.с.15).
Відповідно до повідомлення № 37-04-09/318/6 від 25 травня 2021 року в.о. директор ЗДО № 10 «Любавонька» звернулася до начальника Служби у справах дітей та сім'ї Переяславської міської ради з приводу неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).
Згідно наказу начальника Служби у справах дітей та сім'ї Переяславської міської ради № 65 від 26 травня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був поставлений на облік, як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.13).
20 грудня 2021 року неповнолітній ОСОБА_4 був направлений до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» (а.с.14).
Із інформації Центру соціальних служб Переяславської міської ради № 01-21-73 від 18 травня 2023 року (а.с.19) вбачається, що родина ОСОБА_2 із 10 лютого 2022 року по 09 березня 2023 року перебувала під соціальним супроводом Центру, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Соціальний супровід був завершений із негативним результатом.
Перебування родини ОСОБА_2 під соціальним супроводом Центру соціальних служб Переяславської міської ради із 10 лютого 2022 року по 09 березня 2023 року підтверджується і копіями наказів № 13-з від 10 лютого 2023 року та № 77-з від 07 березня 2023 року (а.с.22-23).
В період із 01 вересня 2021 року по 23 грудня 2021 року неповнолітній ОСОБА_4 навчався у Переяславській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 Переяславської міської ради (а.с.32).
Згідно інформації Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха № 200 від 01 червня 2023 року (а.с.33) ОСОБА_2 активної участі у вихованні сина ОСОБА_1 не приймала, часто не приходила вчасно його забирати зі школи, сніданками не забезпечувала, інколи дитину забирала бабуся або сестра. Дитина була одягнена охайно, шкільним приладдям була забезпечена завдяки бабусі.
Факт неналежного догляду відповідача за малолітнім сином ОСОБА_3 підтверджується і інформаційною довідкою Закладу дошкільної освіти комбінованого типу № 10 «Любавонька» № 14-04-09/318-б від 06 травня 2023 року (а.с.30).
Із інформації Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» № 90 від 17 травня 2023 року (а.с.20) вбачається, що неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був влаштований до Центру із 23 грудня 2021 року. 28 лютого 2022 року був евакуйований разом із іншими вихованцями до ФРН. ОСОБА_2 до евакуації дитини її не відвідувала., після евакуації- із сином в телефонному режимі не спілкується, не підтримує його, подарунки не передає. Декілька разів в телефонному режимі хотіла дізнатися інформацію про сина, разом з тим, перебуваючи під час розмови у стані алкогольного сп'яніння. Психологічний та емоційний стан дитини викликає занепокоєння в зв'язку із різкою зміною настрою та поведінки.
Згідно довідки Циблівського ліцею Циблівської сільської ради № 24 від 27 травня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на дистанційній формі навчання у 2 класі даного закладу із 24 лютого 2022 року (а.с.21).
Орган Опіки та піклування Переяславської міської ради надав висновок, затверджений рішенням № 229-Н від 20 червня 2023 року, про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24-25).
Відповідно до акту № 41 від 28 липня 2023 року, складеного депутатом Переяславської міської ради, в квартирі АДРЕСА_1 відсутні належні умови для проживання та розвитку малолітньої дитини (а.с.26).
Згідно характеристики № 42 від 28 липня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негативно характеризується за місцем проживання (а.с.27).
Задовільно характеризується ОСОБА_2 за колишнім місцем роботи (а.с.31).
Відповідно до листа Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області № 997/109/1201/2501-23 від 13 квітня 2023 року ОСОБА_2 притягувалася 07 квітня 2016 року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП, 18 січня 2017 року - за ч.2 ст.184 КУпАП (а.с.34).
Відповідно до копій довідок КНП «Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (а.с.41) станом на 13 квітня 2023 року ОСОБА_2 не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Згідно довідки Переяславського управління Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості № 102/1302-02/01-33 від 13 квітня 2023 року ОСОБА_2 на обліку, як безробітна, не перебуває (а.с.35).
Відповідно до актів обстеження умов проживання від 26 травня 2021 року, від 09 грудня 2021 року, від 27 жовтня 2022 року, від 23 січня 2023 року (а.с.36-39) за місцем проживання відповідача відсутні належні умови для догляду, утримання та виховання неповнолітнього ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не переймається подальшою долею сина, будь-яких дій щодо покращення побутових умов не здійснює, своєї поведінки не змінює, не бажає поліпшити санітарні та житлово-побутові умови для повернення неповнолітнього сина в сім'ю.
Свідок ОСОБА_7 показала, що із 2017 року по 2021 рок ОСОБА_4 відвідував очолюваний нею дошкільний навчальний заклад «Любавонька». Відповідач приводила сина завжди в охайному вигляді, тільки одяг був із запахом тютюнового диму. Мама зловживала спиртними напоями. Інколи дитина сама приходила до садочка, інколи телефонували продавці із супермаркету «Еко-маркет», що ОСОБА_3 здійснив крадіжку. Вихователі забирали його. Із листопада 2019 року по серпень 2020 року відповідач працювала в садочку прибиральницею. Спочатку - нормально, потім - почала вживати алкогольні напої. Звільнили її з роботи не за статтею, до дисциплінарної відповідальності не притягували.
Свідок ОСОБА_8 показала, що працює в Центрі соціальних служб Переяславської міської ради. Відповідачку знає з 2014 року, її родина перебувала на обліку в Центрі, як родина, яка перебуває в складних життєвих обставинах, ще із старшою донькою. Перебувала під супроводом, коли народився і син ОСОБА_3 . Помешкання, в якому проживала ОСОБА_2 із сином, потребувало ремонту, санітарно-гігієнічні норми дотримані не були, вода і світло в ньому були відключені із-за значної заборгованості за надання цих послуг. В квартирі часто збиралися сумнівні компанії, проживали квартиранти, останній з яких зловживав наркотичними речовинами. Відповідач за сином догляд не здійснювала, що призводило до вчинення ним крадіжок. ОСОБА_2 - контактна, але будь-яких дій щодо зміни ситуації, яка склалася, не здійснює.
Свідок ОСОБА_9 показала, що працює директором Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав». Із 23 грудня 2021 року до центру прибув неповнолітній ОСОБА_4 , 2015 року народження. 28 лютого 2022 року всі вихованці закладу були евакуйовані до Німеччини. За весь час перебування дитини у закладі мама жодного разу не відвідувала її. Тричі телефонувала до неї, два рази з яких перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Вона повідомила відповідачці про можливість перегляду фото із дітьми та сторінці навчального закладу в соціальній мережі. У дитини поганий зір, але мамі про це відомо не було.
Суд приймає до уваги подані докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Сімейного кодексу України стосовно виконання батьками обов'язку щодо виховання, утримання та піклування про своїх неповнолітніх дітей, підстав позбавлення батьківських прав, Закону України «Про охорону дитинства», тому суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 151 цього Кодексу, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц зазначено, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків (стаття 166 СК України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року по справі № 753/2025/19.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа «Мамчур проти України», заява № 10383/09, § 100, рішення від 16 липня 2015 року).
У справі «Савіни проти України (заява 39948/06, рішення від 18 грудня 2008 року) ЄСПЛ вказав на те, що той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати винятково посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04, рішення від 07 грудня 2006 року) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.
Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2019 року по справі № 300/908/17 зазначено, що права батьків щодо дитини є похідними від прав дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, перш за все повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору, а тільки потім - права батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Разом з тим, саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Певні факти свідчать про те, що ОСОБА_2 не в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки щодо сина ОСОБА_3 . Однак факт заперечення ОСОБА_2 проти позову про позбавлення батьківських прав, на думку суду, свідчить про інтерес матері до дитини, про її бажання виконувати свої батьківські обов'язки та відновити зв'язки із неповнолітнім сином.
Як вбачається із матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28 лютого 2022 року разом із іншими вихованцями КОЦСПРД «Переяслав» був евакуйований до Федеративної Республіки Німеччини. Перебування тривалий час дитини на території іншої держави, на думку суду, утруднює можливість спілкування матері з нею.
В даному випадку суд вважає, що саме в інтересах дитини є необхідність на даний час відмовити у задоволенні вимог щодо позбавлення батьківських прав відповідача, з метою надання можливості матері змінити свою поведінку та виконувати свої батьківські обов'язки повною мірою.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не забезпечуватиме інтересів самої дитини.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 в даний час відсутні, тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 19, 150, 151, 153, 164 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволенні позову Органу опіки та піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Переяславської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поклавши на Службу в справах дітей Переяславської міської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Переяславської міської ради, місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького 27/25, м. Переяслав, Бориспільський район Київська область, код ЄДРПОУ 33201806;
відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
третя особа: Служба у справах дітей Переяславської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 22-А, м. Переяслав, Бориспільський район Київська область
Виготовлення рішення в повному обсязі вчинено 06 грудня 2023 року.
Суддя: Я. І. Керекеза