Справа № 369/4784/23
Провадження №2/369/3709/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/4784/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться вище зазначена справа.
11.10.2023 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Слівенко Вадим Роландович через канцелярію суду зареєстрував клопотання про скасування застосованого заходу забезпечення.
Клопотання обґрунтоване тим, що Києво-Святошинським районним судом Київської області розглядається судова справа № 369/4784/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 .
Крім того, представник відповідача зазначив, що у цій справі представником позивача, разом із заявою про забезпечення позову був поданий до суду завідомо неправдивий (штучно створений) витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно відповідача.
Згідно з яким ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2023 року у судовій справі № 369/4784/23 було накладено арешт на гараж, літ. «Б» у дворі житлового будинку, загальною площею 33,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19608146, яка також належить ОСОБА_3 , але за іншим ніж у відповідача ідентифікаційним кодом.
На підставі вище наведеного, представник відповідача просив суд, у відповідності до ст. 158 ЦПК України скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2023 року у судовій справі № 369/10365/23, якою були вжиті заходи забезпечення шляхом накладення арешту на гараж, літ. «Б» у дворі житлового будинку, загальною площею 33,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19608146, оскільки зазначений об'єкт нерухомості не належить позивачу та ухвала була ухвалена на підставі штучно створеного та завідомо неправдивого доказу (витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно) поданого до суду представником позивача, адвокатом Андрєєвим М.А., у відповідності до ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу про наявність у діях представника позивача, адвоката Андрєєва М.А., ознак службового підроблення, введення в оману суд, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги та посягання на заволодіння майном фізичних осіб з прізвищем, ім'ям та по-батькові ОСОБА_3 , з іншим ніж у відповідача ідентифікаційним кодом, а також постановити та надіслати зазначену у п. 2 ухвалу до офісу Генерального прокурора для визначення підслідності стосовно особи, до якої відповідно п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України здійснюється порядок кримінального провадження.
17.10.2023 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Андрєєв Микита Андрійович через канцелярію суду зареєстрував клопотання про заміну заходів забезпечення позову.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2023 року у судовій справі № 369/4784/23 було накладено арешт на гараж, літ. «Б» у дворі житлового будинку, загальною площею 33,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19608146. Проте виникла підстава для заміни заходів забезпечення позову в порядку ст. 156 ЦПК України з огляду на наступне.
Господарським судом Вінницької області розглядається справа № 902/1014/23 за заявою відповідача ОСОБА_3 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою від 26.09.2023 року у відкритті провадження відмовлено. Зі змісту вказаної ухвали вбачається наступне: «На запитання суду щодо наявності на праві власності у заявника майна, яке зазначене в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та не відображено заявником в описі майна та декларації при поданні до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в тому рахунку нерухоме майно у м. Харкові (квартира та гараж) та м. Київ (1/7 частина квартири), представник заявника зазначив, що таке майно заявнику не належить на праві власності, зазначення такого майна в реєстрі є помилковою, а заявник в м. Харкові не був. Заявник зазначив, що ніколи не проживав у м. Харкові, ніколи в житті там не був, можливо відомості про таке майно зазначенні за однофамільцем».
Таким чином, залишення арешту на вказаний об'єкт не відповідатиме меті інституту забезпечення позову, яка полягає у забезпеченні реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Крім того, представник позивача зазначив, що згідно ст. 156 ЦПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
ОСОБА_1 як на підставу здійснення заміни заходів забезпечення позову вказував, що 16.09.2020 року між Позивачем та Відповідачем через його довірену особу було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири. Попередній договір засвідчено нотаріусом Квінікадзе О.Б. та зареєстровано в реєстрі під номером 1201 (нотаріальний бланк НОР849442). 20.08.2021 року до цього договору були внесені зміни і доповнення, які також були засвідчені тим самим нотаріусом.
Згідно пункту 1 Попереднього договору (зі змінами), Продавець у строк до 20.12.2022 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівліпродажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 20,1 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Проте багатоквартирний житловий будинок, в якому має знаходитися вказана квартира, не побудований. На підтвердження додається фото недобудови. При цьому 28.09.2023 року земельна ділянка, на якій Відповідач мав збудувати багатоквартирний житловий будинок, була відчужена на користь ТОВ "Завод готових сніданків "Аеро-Зет", це підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.10.2023.
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 265361 гривень (еквівалентно 9443 доларів США).
Згідно пункту 5 Попереднього договору, Сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений Попереднім договором, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього суму авансу в розмірі 265361 гривень протягом одного місяця. Всупереч умовам Попереднього договору, Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 20.12.2022 року, так і станом на день подання цієї заяви. Крім того, всупереч умовам Попереднього договору Продавцем не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви. Таким чином, сума боргу за Попереднім договором складає 265361 гривень.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, три проценти річних від простроченої суми станом на день подання цієї заяви, за період з 1 січня до 31 березня 2023 року складає 265361*0,03*(3 місяці/12)=1990,21 гривень.
Встановлений індекс інфляції за січень-лютий 2023 року - 1,5%, тобто 265361*0,015=3980,42 гривень.
Отже, загальна ціна позову дорівнює 265361+1990,21+3980,42+10000=281331,63 гривень.
Як обгрунтовано вище, ціна позову, яку слід забезпечити, складає 281331,63 гривень.
Згідно п. 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться у відповідача.
Як вбачається з листа приватного виконавця Валявського О. А. № 70985340 від 21.09.2023 року, у нього на примусовому виконанні перебувало зведене виконавче провадження № 70985340 щодо стягнення боргу за судовими рішеннями з боржника ОСОБА_3 на користь фізичних осіб.
Згідно Листа, після реалізації майна боржника на прилюдних торгах, приватним виконавцем було отримано грошові кошти у розмірі 3 201 924,58 гривень. Вказане підтверджується також даними офіційного веб-сайту ДП "Сетам" за посиланянм https://setam.net.ua/auction/529562. При цьому, після розподілу коштів між стягувачами по зведеному виконавчому провадженні, у його розпорядженні знаходилася залишкова сума коштів у розмірі 1 077 231,69 гривень (без врахування витрат виконавчого провадження). У Листі приватний виконавець зазначає, що вказані кошти відповідно до п. 6 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" повинні бути перераховані боржнику. Згідно розпорядження приватного виконавця Валявського О. А. № 70982148 від 13.10.2023 року, на рахунок Відповідача вирішено повернути грошові кошти у сумі 513721,03 гривень. Як свідчить платіжна інструкція № 28990 від 13.10.2023 року, у цей же день приватним виконавцем Валявським О. А. на банківський рахунок Відповідача в АТ КБ "Приватбанк" за реквізитами НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти у сумі 513721,03 грн. Таким чином, достоменно відомо, що наразі на банківському рахунку Відповідача у цій справі знаходяться грошові кошти у сумі 513721,03 гривень.
Сам факт того, що ОСОБА_3 добровільно не виконував інші судові рішення, що стало причиною примусового виконання шляхом реалізації його майна на торгах, свідчить про те, що забезпечення позову є єдиним інструментом, яке зможе гарантувати виконання судового рішення у цій справі. Слід звернути увагу Суду також на те, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває щонайменше 9 інших судових справ, у яких ОСОБА_3 є відповідачем, а предметом позову є стягнення грошових коштів. Вказане підтверджується випискою з офіційного веб-сайту Суду.
Таким чином, на переконання представника позивача, існує реальна небезпека унеможливлення виконання рішення суду. Тому у випадку незабезпечення позову, ОСОБА_3 може згадані грошові кошти перевести у готівку, приховати, передати третім особам або витратити на придбання будь-яких товарів чи послуг. При цьому наявність у особи готівки згідно чинного законодавства жодним чином не обліковується, не відслідковується і не декларується. Співмірність такого заходу забезпечення позову ціні позову буде дотримана, оскільки арешт пропонується накласти лише на грошові кошти у межах ціни позову, а саме 281331,63 гривень, Такий захід забезпечення позову не порушить права інших осіб, натомість гарантує позивачу ефективне виконання судового рішення. При цьому арешт коштів не матиме наслідком вилучення цих грошей у відповідача і передачу їх позивачеві, натомість буде накладено обмеження щодо користування ними до набрання законної сили рішенням у цій справі.
На підставі вище наведеного, представник позивача просив суд допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим: скасувати накладений ухвалою у цій справі від 10.04.2023 року арешт гаражу літ. «Б» у дворі житлового будинку, загальною площею 33,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19608146; накласти арешт на грошові кошти в межах суми 281331,63 гривень, які знаходяться на банківському рахунку відповідача у цій справі, ОСОБА_3 , НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" до набрання законної сили рішенням у цій справі.
17.10.2023 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Андрєєв Микита Андрійович через канцелярію суду зареєстрував клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.04.2023 року відкрито провадження у справі. За цей час жодного засідання не проведено. Строк, передбачений ЦПК України для розгляду справ, давно сплив. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 року справу перерозподілено на суддю Янченка А. В.
Згідно частини другої статті 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа. Враховуючи, що ціна позову у цій справі є незначною, а саме 281331,63 гривень; справа є нескладною з процесуальної точки зору, оскільки містить єдиний ключовий доказ (попередній договір купівлі-проваджу), а також з огляду на тривалий строк розгляду справи і велике значення строків розгляду для позивача, є підстави для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі вище наведеного, представник позивача просив суд, розгляд справи 369/4784/23 проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначити в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду.
21.11.2023 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Андрєєв Микита Андрійович через канцелярію суду зареєстрував заяву про відмову від позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди, в якій вказав, що сторона позивача відмовляється від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 тисяч гривень.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Отже, суд вважає, що доводи представника позивача не можуть бути підставою для переходу із загального позовного провадження до спрощеного позовного провадження, а підстав які б перешкоджали розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження і обумовили б необхідність переходу до спрощеного позовного провадження немає.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Приписами частини 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про відмову від частини позовних вимог та про необхідність закриття провадження в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Тлумачення положень ч. 1 ст. 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому скасування вжитих заходів до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з'ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2019 року у справі 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Тобто, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 156 ЦПК України, пов'язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.
Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. ст. 76-78 ЦПК України, обов'язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов'язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що арешт помилково було накладено на майно особи, яка не є стороною по справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про заміну обраних заходів забезпечення позову, оскільки проведення такої заміни є необхідною через здатність саме такого заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, з урахуванням того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась.
При цьому, суд вважає, що заміна заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, при цьому судом враховується збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; такий захід як забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; також враховується імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд зауважує, що арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Суд вважає, що вид забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти в межах суми 271331 (двісті сімдесят одна тисяча триста тридцять одна) грн 63 коп, які знаходяться на банківському рахунку відповідача у цій справі, ОСОБА_3 , НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" до набрання законної сили рішенням у цій справі є співмірним із заявленими позивачем вимогами, в частині накладення арешту на 10000,00 грн моральної шкоди, яку позивач в первинній позовній заяві включав до ціни позову, суд вважає неспів мірним заходом забезпеченням позову, так як позивач відмовився від цієї частини позовних вимог і така відмова прийнята судом.
Крім того, враховуючи, що клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про заміну заходів забезпечення позову задоволене судом, чим усунуто порушення прав особи, яка не є стороною у справі та на майно якої було накладено арешт ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2023 року, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Слівенка Вадима Роландовича про скасування застосованого заходу забезпечення та винесення окремої ухвали суду слід відмовити.
Відповідно до ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, уточнення позовних вимог та складу учасників судового процесу, з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вирішення відводів, визначення порядку розгляду справи, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому судовому засіданні додаткових клопотань про витребування доказів, в порядку встановленому чинним ЦПК України, заявлено не було, сторони не подали суду відповідні заяви, не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду на підставі наявних у справі доказів.
В порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи, з'ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з'ясуванню під час судового розгляду, з'ясовано обсяг доказів, якими сторони будуть доводити обґрунтованість заявлених вимог та поданих заперечень та порядок їх дослідження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає підготовче провадження у справі закінченим, а тому приходить до висновку про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
Справа підлягає розгляду суддею одноособово.
Керуючись ст. ст. 156, 158, 189, 197, 198, 200, 255, 259, 260, 261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Слівенка Вадима Роландовича про скасування застосованого заходу забезпечення та винесення окремої ухвали суду - відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - відмовити.
Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про відмову від позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Закрити провадження у справі № 369/4784/23 в частині позовної вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди.
Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про заміну заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Допустити заміну заходу забезпечення позову вжитого ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/4784/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 10.04.2023 року, а саме шляхом накладення арешту на гараж, літ. «Б» у дворі житлового будинку, загальною площею 33,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19608146 на інший захід забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 271331 (двісті сімдесят одна тисяча триста тридцять одна) грн 63 коп, які знаходяться на банківському рахунку відповідача у цій справі, ОСОБА_3 , НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" до набрання законної сили рішенням у цій справі.
У задоволенні решти клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про заміну заходів забезпечення позову - відмовити.
Закрити підготовче провадження у цивільній справі № 369/4784/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
Призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15.01.2024 року о 17 год. 00 хв.
Справу розглядати суддею одноособово.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Ухвала про заміну забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Стягувач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Боржник - ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повний текст ухвали складено 08.12.2023 року.
Суддя А.В. Янченко