Справа № 357/15069/23
3/357/6937/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Головного Уравління Національної поліції в Київській області Білоцерківського районного управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, зареєстрованої та проживача за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
у вчиненні адмімінстративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №935410 від 17.10.2023, 26.09.2023 близько 20год.00 хв. перебуваючи по АДРЕСА_2 в дворі будинку а саме: на дитячому майданчику ОСОБА_1 вчинила сварку з малолітньою ОСОБА_2 (10 років), що супроводжувалось криками лайливими словами, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопоршення передбачене ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 зазначила наступне. Відомості які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, є неправдивим, дане правопорушення вона не вчиняла, ОСОБА_2 вона не штовхала. 26.09.2023 близько 20:00 побачила з вікна свого будинку у дворі дівчинку ОСОБА_2 , яка хотіла вдарити сірого кота, вийшовши із будинку зробила зауваження останній, після чого пішла до сусідки і взяла їжу щоб покормить котів та розповіла останній ( сусідці) про дану полію, потім побачила біля гаража знов цю дівчинку ОСОБА_2 з палицею , яка хотіла знов бити кота, забравши палицю вона ( ОСОБА_3 ) хотіла пройти, проте малолітня дівчинка не пропускала її, на що вона ( ОСОБА_3 ) відсунула її і пішла до сусідки, потім побачила, що приїхали працівники поліції. Зазначила, що її ( ОСОБА_3 ) допитували вже пізніше у відділку поліції. Зазначила, що нікого не била, а лише зробили зауваження, щоб захистити тварину. При цьому ОСОБА_4 зазначила, що подібні випадки траплялись і раніше, вона постійно робила ОСОБА_2 зауваження з приводу її жорстокого поводження з тваринами, але її поведінка не змінилася, матір також ігнорувала дану ситуацію. Просила провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно неї ( ОСОБА_1 ) за ч.1 ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коннова Н.І. підтримала позицію своєї підзахисної також просила протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, про що надала письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи. Також представник ОСОБА_1 адвокат Коннова Н.І. просила з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, в якості свідків допитати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зазначила, що вказані особи можуть повідомити, що конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стався через те, що остання жорстоко поводилась з тваринами, в зв'язку з чим ОСОБА_3 зробила їй зауваження з метою захистити тварину, але при цьому громадський порядок та спокій громадян не порушила, адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173 КУпАП не вчиняла.
Свідок ОСОБА_5 зазначила, що була свідком події яка відбулась 26.09.2023, вона вигулювала собачку, і бачила як дівчинка ОСОБА_2 щось штурхала палицею, ОСОБА_4 зробила зауваження дівчинці, яка хотіла палкою бити кота, і викинула палицю та відсторонила дівчинку та пройшла. Раніше свідок зазначила, що бачила цю дівчинку і бачила, як вона ображала котів. Зазначила, що ОСОБА_1 громадський порядок та спокій громадян не порушила.
Свідок ОСОБА_6 зазначив, що був свідком події яка відбулась 26.09.2023 він вигулював собак, в нього їх 4, він бачив, як ОСОБА_1 зі своєї квартири зробила зауваження дівчинці, а саме доньку начальника ОСБББ ОСОБА_7 , яка палицею хотіла вдарити кота, на що дівчинка нецензурно висловилась вбік ОСОБА_1 і проігнорувала прохання останньої. Зазначив, що ОСОБА_1 громадський порядок та спокій громадян не порушила.
Дослідивши матеріали, які надіслані до суду, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , позицію адвоката Коннової Н.І., допитавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суддя приходить до наступного.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, не зазначено якими саме діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства, наслідком якого є відповідальність за ст.173 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_8 , вбачається, що 26.09.2023 її донька ОСОБА_2 прийшлиа додому і в сльозах і повідомила, що громадянка ОСОБА_1 звинуватила її у загибелі дворового кота і погрожувала та застосовувала фізичну силу, а саме штовхала при свідках, а саме дітях та батьках, які перебували на дитячому майданчику. Дана подія була неодноразова за деякий проміжок часу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, зазначив, що громадський порядок та спокій громадян не порушувала, суперечка виникла з приводу кота якого палицею хотіла вдарити малолітня
ОСОБА_2 ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.
Вказані факти свідчать про безпідставність та неправомірність складеного протоколу.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення її до відповідальності за ч.1 ст.173 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО.Л. ГАВЕНКО