Справа №293/1951/23
Провадження № 2-а/293/25/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирського районного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом за змістом якого просить скасувати постанову дільничного офіцера поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ст. лейтенанта поліції Ващенко М.І. серії ВАВ №920845 від 15.11. 2023 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали адміністративного позову, суд вважає за необхідне передати матеріали справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 в позові зазначає, що зареєстрованим місцем його проживання є АДРЕСА_1 , що також підтверджується відміткою у його паспорті громадянина України про зареєстроване місце проживання.
Місцезнаходження відповідача, згідно позову, зазначено за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що спір виник з приводу дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, позов пред'являється до місцевого загального суду як адміністративного суду за вибором позивача, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача та місцезнаходження відповідача знаходяться за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Черняхівського районного суду Житомирської області.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 5 ст. 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
З урахуванням того, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача знаходиться на території с.Потіївка Радомишльського району Житомирської області, справа не належить до виключної підсудності Черняхівського районного суду Житомирської області, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться зареєстроване місце проживання позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Керуючись статями 20, 29,30, 160, 161, 169 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирського районного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення передати за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Івана Франка, 4А).
Роз'яснити, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого з підстав, зазначених в ухвалі, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ