Справа № 286/5023/23
УХВАЛА
08.12.2023 м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, -
ВСТАНОВИВ:
06.12.2023 ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Аатомагістраль», що розташоване за адресою: вул. Київська, 68 с. Синяк Бучанського району Київської області, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 43 097,52 грн. заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку; 131 195,10 грн. середньомісячного заробітку за несвоєчасний розрахунок з 24.09.2022 по 06.12.2023 (по день подання позовної заяви).
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддею встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Так, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч вказаним вимогам, позивачем не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, згідно ч.1 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сплачується судовий збір, оскільки сама по собі така компенсація не є оплатою праці.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпаний перелік осіб які звільнені від сплати судового збору, позивач до переліку вказаних осіб не входить.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як слідує із змісту позовної заяви, наведених позивачем мотивів та додатків до позову, останнім оспорюється заборгованість із заробітної плати, отримання компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, оскільки в позові ще є вимога щодо стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а не поновлення на роботі, тому його доводи щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеними у позовній заяві вимогами, судом до уваги не беруться.
Таким чином, при відсутності у матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 ч. 1 ст. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (середній заробіток за несвоєчасний розрахунок) в розмірі 1% ціни позову виходячи із заявленої суми - 131195,10 грн., яка становить 1311,95грн. та надати суду оригінал документу про сплату судового збору.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автомагістраль» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог закону заява вважатиметься неподаною й буде повернута.
Ухвала в частині визначення судового збору може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Суддя Я. В. Кулініч