Справа № 296/9727/23
2/296/2889/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" листопада 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом в якому просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/9 від заробітку (доходу), щомісячно і довічно, починаючи з дня подачі позову до суду.
Позов обґрунтовано тим, що вона є пенсіонером за віком та її дохід складається лише з пенсії, розмір якої з березня 2023 року становить 3496,74 грн. Вона має ряд хронічних хвороб та потребує постійного медикаментозного лікування. Додатковий заробіток за станом здоров'я вона отримати не може. Відповідач є її сином, на даний час проходить військову службу та отримує стабільний дохід, проте, фінансово її не підтримує.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 12.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.30).
Відповідач у заяві від 16.11.2023 позовні вимоги визнав, просив розглянути справу в його відсутності (а.с.25).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13).
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено 07 вересня 1975 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Відповідно до довідки ПП "Керуюча компанія "Смарт Сервіс" №47 від 31.01.2023 року, яка видана ОСОБА_2 , вбачається що ОСОБА_2 дійсно проживає в АДРЕСА_1 , сім'я складається: мати ОСОБА_1 , 1955 року народження, сестра ОСОБА_4 , 1979 року народження (а.с.7).
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, сума її пенсії за період з 01.10.2022 по 31.08.2023 складає 36230 грн. 93 коп., що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с.4 зворотній бік) та довідкою про доходи №0223 2628 3694 9212 (а.с.6).
Відповідно до довідки Управління обслуговування громадян №0600-0210-8/87561 від 21.08.2023 року ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як отримувач субсидії не перебуває (а.с.5).
Згідно копій медичних документів, які долучені до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №7 (лікар ОСОБА_5 ) та їй було встановлено діагноз остеоартроз інш. та ІХС без стенокардії (а.с.9,10).
Згідно витягу з наказу "Про особовий склад" №639 о/с від 21.04.2023 року лейтенанта поліції ОСОБА_2 призначено інспектором відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції у м. Києві з посадовим окладом 2600 грн., установлено надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції (а.с.15).
Згідно із ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними особами, зокрема, є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами.
Аналогічні положення містить норма ч. 3 ст. 75 СК України, згідно якої непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
Згідно ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України). Згідно з ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
Виходячи із зазначених норм, обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних обставин.
З огляду на вищевикладене вбачається, що право на утримання від дочки, сина, мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
За положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що позивач є непрацездатною особою, яка досягла встановленого законом пенсійного віку, отримує пенсію за віком та не має інших джерел доходу, що стороною відповідача не спростовано, крім того має незадовільний стан здоров'я, суд дійшов висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги за рахунок стягнення аліментів із відповідача.
Підстав, які б унеможливлювали надання відповідачем матеріальної допомоги, передбаченої законодавством, у розмірі, визначеному позивачем, не встановлено та стороною відповідача суду надано не було.
При визначенні розміру аліментів судом враховується, що відповідач є працездатною особою та визнав позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе стягнути з нього аліменти на користь непрацездатної матері, яка потребує матеріальної допомоги, в розмірі 1/9 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду, тобто з 28.09.2023 і довічно.
Судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить вимогам закону і порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1073,60 грн., оскільки, при подачі даного позову позивач була звільнена від його сплати.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь та на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/9 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28.09.2023 та довічно.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення: 28.11.2023.