Справа №295/16580/23
1-кс/295/6994/23
УХВАЛА
Іменем України
08.12.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 , та додані до неї матеріали, -
ВСТАНОВИВ:
04.12.2023 року адвокат звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 від 05.12.2023 року у справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 10:30 год 06.12.2023 року.
06.12.2023 року адвокатом ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5 .
06.12.2023 року матеріали справи передано згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями слідчому судді ОСОБА_1 , розгляд заяви про відвід призначено на 12:20 год 08.12.2023 року. В обґрунтування відводу слідчому судді ОСОБА_5 заявником зазначено, що про призначення дати та часу судового розгляду скарги на бездіяльність слідчого адвокату ОСОБА_3 , стало відомо 05.12.2023 року з телефонограми секретаря судового засідання о 08:58 год. Секретарем судових засідань було повідомлено адвоката, що розгляд скарги на бездіяльність слідчого призначено на 10:30 год 06.12.2023 року. Такі дії слідчого судді ОСОБА_5 , на переконання заявника, свідчать про недотримання суддею норм КПК України, що в свою чергу порушує право учасника кримінального провадження на участь у судовому розгляді скарги та підготовку до судового засідання.
07.12.2023 ОСОБА_6 звернувся з заявою про розгляд заяви про відвід у форматі відеоконференцзв"язку.
Ухвалою від 07.12.2023 року клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволено, судове засідання з розгляду заяви про відвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 постановлено проводити в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу «EASYCON», розміщеного за веб-посиланням vkz.court.gov.ua.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід судді підтримав та зазначив, що дії слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 є грубим порушенням норм ст. 135 КПК України, повістку заявнику не вручено за три дні до судового засідання, обмежено право приймати участь в режимі відеоконференції, що позбавило заявника права приймати участь у судовому засіданні з розгляду поданої скарги.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Стаття 75 КПК України визначає обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно частин 1-2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайна (Wettstein)).
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України відвід має бути вмотивованим.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд звертає увагу на те, що ключовим аспектом відводу, як цілісного інституту кримінального провадження, є упередженість судді при розгляді справи, яка перебуває у провадженні такого судді. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст. ст. 75, 76 КПК України, може виникнути у зв'язку з наявністю у судді родинних, професійних зв'язків, іншого процесуального статусу тощо.
Разом із цим, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до цінності 2 принципу «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Пунктами 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» передбачено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості суду є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Як вбачається зі змісту заяви скаржника, підставами для відводу слідчого судді ОСОБА_5 є не повідомлення заявника про розгляд скарги за три дні до судового засідання та не вручення в такий же строк відповідної судової повістки, а також твердження про невиконання таким слідчим суддею норм КПК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Враховуючи визначені нормами ст. 306 КПК України строки розгляду поданої 04.12.2023 року ОСОБА_3 скарги від 02.12.2023 на бездіяльність уповноважених осіб СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, суд позбавлений можливості направляти судові повістки з розгляду такої скарги на адреси їх заявників в строк за три дні до судового засідання, та з метою дотримання визначених КПК України строків розгляду таких матеріалів, повідомляє останніх шляхом телефонограми.
До заяви ОСОБА_3 про відвід слідчому суддді не долучено доказів, які б вказували на необ'єктивність чи упередженість слідчого судді щодо заявника, підстави для відводу ґрунтуються лише на припущеннях та особистих судженнях, не підкріплених доказами, визначених ст. 75 КПК України підстав для відводу скаржником не наведено.
Крім цього, матеріалами справи спростовується посилання заявника на обмеження його процесуальних прав, у вигляді відмови слідчим суддею ОСОБА_5 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні з розгляду скарги в режимі відеоконференції, оскільки жодних доказів про заявлення такого клопотання адвокатом не надано.
Таким чином, заявлений відвід зводиться до суб'єктивного ставлення адвоката ОСОБА_3 до слідчого судді ОСОБА_5 , інших підстав для відводу судді не вказано, доказів того, що існують об'єктивно обґрунтовані обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності слідчого судді ОСОБА_5 суду не надано, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 75, 80 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1