Справа № 163/2589/23
Провадження № 3/163/1152/23
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
представника митниці Кунєвої З.Ю.,
захисника особи, що якої складено протокол, Кривошея А.М.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0410/20500/23 про притягнення до відповідальності за ст.484 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Інспектор Волинської митниці 27 жовтня 2023 року склав протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил, яке мало місце і виявлене за таких обставин.
04 вересня 2023 року до Волинської митниці від старшого дізнавача СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області надійшов лист №2070/53/03-23 від 01.09.2023 з копіями матеріалів кримінального провадження №12022035530000209 від 06.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, для ознайомлення та прийняття рішення щодо долі речового доказу - автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_2 , 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 .
Із цих матеріалів встановлено, що близько 18 години 05 жовтня 2020 року на блокпості №БП-В1/2/30 в смт.Любешів Камінь-Каширського району Волинської області працівниками поліції під час перевірки у водія вищевказаного автомобіля ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 було виявлено ознаки його підроблення та невідповідність номерного знаку автомобіля згідно бази НПУ.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області кримінальне провадження №12022035530000209 закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.31 ч.1 ст.284 КПК України.
ОСОБА_1 пояснив, що цей автомобіль він придбав у 2017 році в місті Луцьку в громадянина ОСОБА_2 .
Відповідно до електронних баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», номер кузова НОМЕР_3 , на митну територію України не ввозився та його митне оформлення не проводилось.
З огляду на вказані обставини дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.484 МК України як придбання, зберігання та використання автомобіля «Mitsubishi Pajero», кузов № НОМЕР_3 , який був ввезений на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з'явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокату Кривошею А.М.
Адвокат Кривошей А.М. в судовому засіданні висловив позицію про направлення матеріалів справи на додаткову перевірку для з'ясування питанням ввезення автомобіля на митну територію України та встановлення причетних до цього осіб. Зазначив, що ОСОБА_1 придбав автомобіль на території України у громадянина ОСОБА_2 , який фактично підтвердив цю обставину, та був впевнений у реєстрації автомобіля на території України у встановленому порядку, а про його незаконне походження навіть не підозрював. Вважає, що направлені митницею матеріали у доказовій базі не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.484 МК України, стягнути судовий збір.
Дослідженням доказів по справі установлено таке.
05 жовтня 2020 року близько 18:00 години на блокпості №БП-В1/2/30 в смт.Любешів Камінь-Каширського району Волинської області працівниками поліції під час перевірки у водія автомобіля «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 було виявлено ознаки підроблення цього офіційного документа та невідповідність номерного знаку автомобіля згідно бази НПУ.
По даному факту 06 жовтня 2020 року у Єдиний реєстр досудового розслідування внесено відомості за ознаками ч.4 ст.358 МК України.
Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 вбачається, що воно видане на ім'я ОСОБА_2 , що проживає по АДРЕСА_2 .
Невідповідність цього свідоцтва тому, що перебуває в офіційному обігу на території України, стверджено висновком експерта Волинського НДЕКЦ від 14.10.2022 № СЕ-19/103-22/8936-ДД.
За даними територіального сервісного центру МВС № 0743 свідоцтво серії НОМЕР_4 видавалось на автомобіль «КРАЗ 65055», номерний знак НОМЕР_5 ; номерні знаки НОМЕР_2 видавались на автомобіль «Шевроле Авео»; інформація про транспортний засіб із номером кузова НОМЕР_3 в ЄДР МВС відсутня.
В рамках кримінального провадження автомобіль «Mitsubishi Pajero», кузов № НОМЕР_3 , як речовий доказ переданий на зберігання ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 05.10.2022 вказав, що автомобіль «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_2 , придбав у 2017 році в жителя м.Луцьк ОСОБА_2 та до цього часу постійно ним користувався. Автомобіль на своє ім'я не перереєстровував, оскільки у цьому не мав потреби. До підробки документа жодного відношення не має.
Син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 29.10.2022 надав аналогічні пояснення. Зокрема вказав, що вищевказаний автомобіль на українській реєстрації (д.н.з. НОМЕР_2 ) у 2017 році батько знайшов в оголошенні у мережі Інтернет. Після цього поїхав у м.Луцьк та придбав його у ОСОБА_2 , від якого одночасно отримав техпаспорт серії НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію Республіки Польща серії НОМЕР_6 на цей автомобіль разом із номерними знаками НОМЕР_7 . ОСОБА_2 при продажі автомобіля повідомив, що зареєстрував його на своє ім'я приблизно у 2012 році у ТСУ м.Луцьк, де отримав техпаспорт, та увесь цей час ним користувався, при цьому у нього залишився польський техпаспорт і номерні знаки. Отримавши від останнього техпаспорт, батько не міг знати про його підробку.
ОСОБА_4 у письмових поясненнях від 19.12.2022 підтвердив, що автомобіль продав у 2017 році особі з колишнього Любешівського району без перереєстрації. Також повідомив, що сам цей автомобіль придбав у 2012 році в особи з Рівненської області. При купівлі автомобіль ще був на іноземній реєстрації, продавець сам на нього його зареєстрував та передав йому техпаспорт.
Витягом з електронних баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС стверджено, що автомобіль «Mitsubishi Pajero», кузов № НОМЕР_3 , на митну територію України не ввозився та у митному відношенні не оформлявся.
Кримінальне провадження №12022035530000209 закрите ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 22 серпня 2023 року на підставі п.31 ч.1 ст.284 КПК України.
У частині 1 статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Стаття 489 МК України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 484 МК України передбачена адміністративна відповідальність за зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
За змістом ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, в оцінці доказів щодо винуватості особи і наявності в її діях складу порушення митних правил належить виходити із стандарту доказування "поза розумним сумнівом".
Враховуючи суб'єктивну сторону, передбаченого ст.484 МК України порушення митних правил, яка характеризується виключно прямим умислом, з точки зору митниці ОСОБА_1 був достовірно обізнаний із ввезенням автомобіля «Mitsubishi Pajero», кузов № НОМЕР_3 , на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, однак, незважаючи на це, свідомо його придбав, зберігав та використовував на території України.
Проте ОСОБА_1 категорично заперечує таку позицію митниці, стверджуючи, що вважав придбання автомобіля законним та жодних підозр у можливій підробці свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не мав.
Із матеріалів справи вбачається, що при складанні протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 митний орган обмежився лише наданими старшим дізнавачем СД Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області копій матеріалів кримінального провадження №12022035530000209 та власне вчиненим митницею витягом з електронних баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС.
Ці докази дійсно констатують те, що автомобіль «Mitsubishi Pajero», кузов № НОМЕР_3 , можливо ввезений на територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у встановленому порядку в Україні не реєструвався, на нього виготовлене підроблене свідоцтво про реєстрацію та ним з 2017 року користується ОСОБА_1 .
Однак зазначені докази самі по собі аж ніяк не підтверджують факту причетності ОСОБА_1 до ввезення автомобіля на митну територію України незаконним шляхом, підробки свідоцтва на цей автомобіль або ж його обізнаності із цими обставинами.
Належить зазначити, що саме на митний орган у справах про порушення митних правил покладається обов'язок не тільки встановити і підтвердити певні факти, а й спростувати заперечення винуватості особи, що притягується до відповідальності.
В цій справі такі заперечення ОСОБА_1 не спростовані, при цьому слід відмітити, що його позиція про власну необізнаність із незаконністю ввезення автомобіля на територію України і його використання на підставі підробленого документа (свідоцтва) є незмінною і послідовною з моменту виявлення цих фактів ще у 2020 році.
Такі його пояснення об'єктивно підтверджуються поясненнями його сина ОСОБА_3 та самого ОСОБА_2 , який фактично підтвердив продажу йому цього автомобіля.
Під час здійснення митницею провадження у справі захисник ОСОБА_1 адвокат Кривошей А.М. надав копії польських документів на цей автомобіль, які видані на ім'я ОСОБА_5 , та про які у своїх письмових поясненнях зазначав син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Серед цих документів договір купівлі-продажу від 04.12.2007, згідно якого автомобіль «Mitsubishi Pajero», кузов № НОМЕР_3 , польський номерний знак НОМЕР_7 , ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_7 за 1500 євро, та виписані на ім'я ОСОБА_8 польським торгівельно-сервісним підприємством «Електронет» і свідоцтво та доручення на право використання цим автомобілем на території України в службових цілях.
Проте цим документам посадова особа митниці не надала жодної юридичної оцінки стосовно особи ОСОБА_1 та у жодний законний спосіб їх не підтвердила і не спростувала, вчинивши лише 10 листопада 2023 року запит польським митним органам в порядку міжнародної адміністративної допомоги щодо реєстрації автомобіля на території РП та його вивезення за межі країни, однак, направивши матеріали справи в суд для розгляду, відповіді на цей запит до матеріалів не приєднала.
Крім цього посадовою особою митниці не враховано того, що у кримінальному провадженні №12022035530000209, розпочатого по факту виявлення ознак підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 за ознаками ч.4 ст.358 КК України (використання завідомо підробленого документа), підозри ОСОБА_1 не оголошено, а відтак не доведено його умисної незаконності у використанні підробленого документа (свідоцтва).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Жодного беззаперечного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, які за своїм характером вказували б на наявність у нього складу правопорушення, передбаченого ст.484 МК України, митним органом не здобуто і на розгляд справи не надано.
Такі висновки зроблено з урахуванням вищенаведених конституційних положень, за змістом яких тягар доведеності обґрунтованості висновків, викладених у протоколі про порушення митних правил, покладається на митні органи, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з цим, підстав для повернення матеріалів справи митному органу для проведення додаткової перевірки, про що в судовому засіданні клопотав захисник Левковича В.І., не вбачається, оскільки аналогічне за змістом клопотання із переліком обставин, які сторона захисту вважала необхідним встановити, було подане адвокатом Кривошеєм А.М. безпосередньо Волинській митниці 27 жовтня 2023 року. Тобто, митний орган ще на стадії провадження в справі та здійснення перевірочних заходів була обізнана із таким клопотанням і як свідчать матеріали справи, заходи які вважала необхідними і можливими, вчинила, зокрема зробила запит в порядку адміністративної міжнародної допомоги польським митним органам.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_9 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0410/20500/23 щодо ОСОБА_1 за ознаками ст.484 МК України закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області О.С. Павлусь