Справа № 161/21335/23
Провадження № 2/161/4979/23
УХВАЛА
про залишення без руху
08 грудня 2023 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради про визначення місця проживання дітей, -
ВСТАНОВИЛА:
05.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання їх спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком.
Однак, вищевказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте, позов ОСОБА_1 не містить жодних посилань на його соціальне та матеріальне становище, яким би останній обгрунтовував свою можливість в належний спосіб здійснювати покладені на нього обов'язки по утриманню та вихованню дітей, у випадку визнання судом їх місця проживання разом з останнім.
Частиною 5 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, ОСОБА_1 до свого позову не було долучено будь-яких доказів, які б свідчили про існування цивільного спору між ним та відповідачкою ОСОБА_2 з приводу визначення місця проживання їх спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком.
Крім того, позивач не долучає до свого позову докази де проживають та де зареєстровані їх спільні з відповідачкою діти; інформацію щодо навчання дітей, докази про відвудування ними навчального закладу.
Згідно ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», у разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вказане положення матеріального закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, відповідно до якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, суд може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, а відсутність такого порушення унеможливлює існування цивільного спору, що є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 не надаєдоказів того, чи звертався він з метою визначення місця проживання дітей до органу опіки та піклування.
Тобто, законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, проте відомості про такий позовна заява ОСОБА_1 не містить.
Таким чином, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Луцької міської ради про визначення місця проживання дітей - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук