Справа № 739/1773/23
Провадження № 2/739/324/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідачка) про звільнення від сплати аліментів на користь відповідачки на утримання їхньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звільнення від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 78 692 грн. 93 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є батьком ОСОБА_5 , на утримання якої з нього на користь відповідачки стягуються аліменти у розмірі частки від усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У рамках виконавчого провадження про стягнення зазначених аліментів виникла заборгованості у сумі 78 692 грн. 93 коп. Позивач вказує, що згідно статей 197, 273 Сімейного кодексу України, статті 273 ЦПК України суд може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам, а також змінити розмір, строк платежів чи звільнити від них. Згідно доводів позивача існують такі обставини, які дають йому право на звільнення від сплати аліментів, як його матеріальне становище, що не дозволяє йому погасити заборгованість. Також на утриманні позивача, окрім ОСОБА_4 , перебуває ще четверо дітей, які народилися з 2015 по 2023 роки. Відповідно через утримання зазначених дітей він не може утримувати свою найстаршу дитину ОСОБА_5 , тому просить звільнити його від сплати аліментів на утримання останньої та від виплати заборгованості, яка утворилася за аліментами.
Представником відповідачки подано відзив на позов з якого вбачається, що позовні вимоги відповідачка не визнає і у їх задоволенні просить відмовити повністю. Сама відповідачка та її спільна з позивачем дитина перебуває на її утриманні, вони є внутрішньо переміщеними особами, проживають м. Ужгороді, донька навчається у КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради, у зв'язку з чим потребує утримання.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, відповіді на відзив не подали.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, при цьому представником відповідачки було подано відзив на позов.
Заяви та клопотання учасників справи
14 листопада 2023 року представником відповідачки було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Учасники справи інших заяв та клопотань до суду не подавали.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року у справі відкрито провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, визначено відповідачці у справі строк для подання відзиву на позов. Також звільнено позивача від сплати судового збору за подання позову.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Як встановлено, з позивача на користь відповідачки на підставі рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2014 року здійснюється стягнення аліментів на утримання їхньої спільної доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 5).
Стягнення вказаних аліментів здійснюється у рамках виконавчого провадження №52645759, в якому станом на 22 серпня 2023 року виникла заборгованість за аліментами на суму 78 692 грн. 93 коп. (а.с. 6-7).
У період 2015 по 2023 рік у позивача та ОСОБА_6 , з якою вони проживають однією сім'єю (а.с. 12), народилося четверо дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13-16).
З довідки Новгород-Сіверської філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 08 серпня 2023 року вбачається, що на день видання даної довідки позивач перебуває на обліку у вказаному центрі як безробітний (а.с. 8).
Відомості про отримані позивачем доходи за період з 1 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року відсутні (а.с. 11).
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статті 3 Конвенції ООН «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно статей 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому частиною другою статті 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно частини першої статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених статтею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов'язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Викладене вище повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові №343/860/17 від 21 листопада 2018 року та №344/12158/16-ц від 01 серпня 2018 року.
З досліджених у судовому засідання доказів вбачається, що позивач був обізнаний про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання їхньої спільної доньки ОСОБА_4 .
Сама ОСОБА_4 на даний час є неповнолітньою, має статус внутрішньо переміщеної особи, навчається в КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради, у зв'язку з чим потребує утримання як з боку своєї матері, тобто відповідачки, так і з боку свого батька, тобто позивача.
При цьому з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості позивача за аліментами, складеного в рамках виконавчого провадження №52645759, вбачається, що дана заборгованість існує за понад 28 місяців (78 692 грн. 93 коп. / 2 745 грн. 00 коп.), водночас згідно відомостей Пенсійного фонду та ДПС України (а.с. 9-11) позивач після квітня 2017 року працював сукупно лише протягом семи місяців, відповідно останній фактично зусиль для заробітку коштів для утримання своїх дітей, зокрема й ОСОБА_4 , у період виникнення заборгованості за аліментами не докладав.
Будь-яких доказів того, що вищевказана заборгованість зі сплати аліментів виникла у зв'язку з тяжкою хворобою позивача або іншою обставиною, що має істотне значення, матеріали справи не містять і на такі обставини позивач не посилається.
Одруження позивача та народження у нього чотирьох дітей, які перебувають на його утриманні, стосуються матеріального та сімейного стану позивача, що прямо передбачено частиною першою статті 197 СК України, та може бути підставою відстрочки або розстрочки сплати ним заборгованості, однак не для звільнення від її сплати.
Також вказані обставини можуть бути підставою для вирішення питання про зменшення розміру аліментів, що стягуються, однак суд у рамках даної справи позбавлений можливості вирішувати це питання, оскільки відповідні вимоги не заявлялися і докази на обгрунтування обставин, які входять у предмет доказування в таких справах, суду сторонами не подавалися та не досліджувалися.
Суд зазначає, що звільнення позивача від сплати аліментів на утримання дитини, яка проживає окремо, у зв'язку з доглядом та утриманням інших дітей, призведе насамперед до порушення прав такої дитини. Таким чином, не може бути підставою для звільнення від сплати аліментів лише сам по собі факт народження у платника аліментів інших дітей та необхідність її утримання, оскільки збільшення обсягу прав та інтересів одних дітей за рахунок прав та інтересів інших є недопустимим.
Частиною першою статті 188 СК України передбачено можливість звільнення батьків від обов'язку утримувати свою дитину у випадку якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Матеріали справи, досліджені судом, не містять жодних відомостей про те, що неповнолітня ОСОБА_4 отримує хоча б якісь доходи, які б забезпечували її потреби і свідчили про можливість звільнення її батьків від сплати аліментів на її утримання.
Оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав як звільнення його від сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 , так і звільнення від сплати заборгованості по аліментам у розмірі 78 692 грн. 93 коп., що стягуються на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В.В. Чепурко
Повне рішення складено 04 грудня 2023 року.