Рішення від 11.12.2023 по справі 750/13001/23

Справа № 750/13001/23

Провадження № 2/750/1773/23

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Карапута Л.В.,

секретаря - Аушевої М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023 АТ «Акцент-Банк» звернулося до Деснянського районного суду

м. Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 01.04.2021 у розмірі 19217 грн 87 коп., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач відзив на позов не подав.

У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути справу без його участі, вказавши, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи по суті повідомлявся завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.04.2021 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку (а.с. 12). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом в анкеті-заяві (а.с.12).

Позивачем зазначено, що свої зобов'язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Із розрахунку заборгованості за договором, наданого позивачем, убачається, що заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 26.07.2023 становить 19217 грн 87 коп., до якої входить: 12514 грн 66 коп. - заборгованість за кредитом; 6703 грн 21 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 11).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 01.04.2021 процентна ставка не зазначена.

Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач посилається на розрахунок заборгованості, заяву позичальника, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку та Тарифи банку.

До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», які відповідачем не підписано (а.с. 16-22, 23-24).

Матеріали справи також містять паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», яка за змістом є аналогічною з витягом з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена». При цьому в графі підпис споживача вказано: «Підпис клієнта: ОСОБА_1 підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 01-04-2021 15:21 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг» (а.с. 13).

Таким чином, розмір відсотків за користування кредитом встановлено тільки Тарифами користування кредитною карткою «Зелена», Умовами та Правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, обізнаність відповідача про які не підтверджується матеріалами справи. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Тарифи банку та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Тарифи і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач підписав лише заяву позичальника від 01.04.2021, яка містить лише анкетні дані позичальника, підпис позичальника та відповідальної особи банку, яка перевіряє правильність та достовірність відомостей позичальника. Тому, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини четвертої статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, частина перша статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).

Названі вище вимоги законодавства до форми та змісту кредитного договору сторонами виконано неповністю, оскільки в наявних у справі матеріалах відсутня інформація, яку саме кредитну картку: «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена» отримав ОСОБА_2 , і надані позивачем Тарифи й витяг з Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» не можна вважати складовою укладеного сторонами кредитного договору, оскільки вони не підписані відповідачем.

З аналізу норм абз. 1, 2 ч. 2, п. 9 ч. 3, ч. ч. 10 і 12 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» випливає таке. Паспорт споживчого кредиту за своєю юридичною природою є інформацією за спеціальною письмовою формою, яка необхідна споживачеві для порівняння різних пропозицій кредитодавця для прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, що доводиться до відома споживача до укладення ним з кредитодавцем договору про споживчий кредит. Ненадання, неповне надання або надання з недостовірними відомостями споживачеві вказаної інформації тягне за собою лише виникнення у споживача права вимагати від кредитодавця приведення укладеного ними договору споживчого кредиту у відповідність з достовірною інформацією про більш сприятливі для споживача умови, а для кредитодавця - лише виникнення кореспондуючого зазначеному праву обов'язку.

Тобто підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту не є складовою укладеного нею з АТ «Акцент-Банк» кредитного договору без номера.

Також слід зазначити, що у самому паспорті споживчого кредиту є застереження про те, що наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними, а зазначена в ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021.

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих позивачем процентів.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку не повернув фактично отримані від позивача кредитні кошти, що свідчить про порушення прав останнього, суд вважає за можливе стягнути з відповідача тіло кредиту в сумі 12514 грн 66 коп., у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (65%).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ - 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.04.2021 у розмірі 12514 грн 66 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 1744 грн 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.В. Карапута

Попередній документ
115522196
Наступний документ
115522198
Інформація про рішення:
№ рішення: 115522197
№ справи: 750/13001/23
Дата рішення: 11.12.2023
Дата публікації: 12.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.12.2023)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 04.09.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
13.10.2023 10:00 Деснянський районний суд м.Чернігова
06.11.2023 08:15 Деснянський районний суд м.Чернігова
11.12.2023 08:30 Деснянський районний суд м.Чернігова