Справа № 750/14502/23
Провадження № 3/750/4207/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Григор'єв Р.Г., з участю прокурора Оліфір А.В., захисників - адвокатів Владимирова В.В., Корчового В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали керівника Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агенства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, з повною вищою освітою, працюючого начальником Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративні правопорушення № 39-02\32 від 01 вересня 2023 року, складеного головним спеціалістом відділу виявлення та документування правопорушень Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (далі -Північне міжрегіональне управління), у зв'язку із здійсненням діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави, отримав від філії «Городнянське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі -Філія) подарунок у вигляді безкоштовного користування легковим автомобілем марки Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 (VIN- код НОМЕР_2 ), чим порушив вимоги, визначені в абз.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції) (далі -Закон).
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Північного міжрегіонального управління, всупереч вимогам п.п. 2,3 ч.1 ст. 28 Закону 20.01.2023, 09.03.2023, 06.02.2023 не повідомив про реальний конфлікт інтересів та в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії, а саме видав спеціальні дозволи на спеціальне використання лісових ресурсів-лісорубні квитки для Філії.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП повністю не визнав та підтвердив, що він дійсно обіймає посаду начальника Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. На період інкримінованих йому правопорушень, на балансі управління були відсутні транспортні засоби для використання їх у службовій діяльності. Тому він декілька разів використовував автомобілі відповідних філій в робочих цілях для поїздки до м. Києва або ж до відповідних філій лісового господарства. Жодного разу вказані транспортні засоби ним не використовувалися в особистих цілях. А видання спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів -лісорубні квитки для Городнянської філії є обов'язком начальника Управління, якщо вони видані відповідно до вимог чинного законодавства.
Свідок ОСОБА_2 , який працює на посаді начальника транспортного цеху філії «Городнянське лісове господарство», в судовому засіданні пояснив, що на обліку в Городнянському ЛГ перебував автомобіль марки Skoda Superb, р.н.з. НОМЕР_1 та який закріплений за ним. Вказаний транспортний засіб використовувався Городнянським ЛГ в м. Чернігові та в м. Києві для вирішення службових питань. Десь в кінці липня 2023 року головний механік Північного міжрегіонального управління зателефонував йому і сказав, щоб він забрав автомобіль марки Skoda Superb, р.н.з. НОМЕР_1 з території Управління. Автомобіль опинився на території Управління, бо був на СТО в м. Чернігові, а потім був відігнаний до Управління. Коли він прибув, щоб забрати автомобіль, то до нього підійшов незнайомий раніше чоловік, який представився співробітником СБУ, який забрав ключі і повів його в один з порожніх службових кабінетів в лісовому відділі на першому поверсі. Потім до нього приєднався інший співробітник СБУ. Останні спитали у нього, чи має він броню від лісового господарства, він сказав, що має. Тоді йому наказали писати пояснення під їх диктовку, якщо він не хоче бути позбавленим броні. Він змушений був написати письмові пояснення проти ОСОБА_1 , бо співробітники СБУ погрожували йому відібрати броню. Та які також наказали написати під диктовку, що заходів психічного та фізичного впливу до нього не застосовувалося. Насправді вказані письмові пояснення в частині того, що йому відомо, що 2-2,5 роки автомобіль перебуває в Північному міжрегіональному управлінні і ним користується ОСОБА_1 та його водій ОСОБА_3 не відповідають дійсності і викликані психічним примусом.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 він особисто незнайомий. З кола своїх знайомих, яких назвати відмовився, йому стало відомо, що ОСОБА_1 використовує у власних цілях автомобіль марки Skoda Superb, р.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому в м. Чернігові він випадково сфотографував ОСОБА_1 . Ще декілька разів він бачив ОСОБА_1 в цьому автомобілі. ОСОБА_1 був в якості пасажира та з ним був водій. Як виглядає ОСОБА_1 він побачив на сайті. Він, як фізична особа, а не представник громадської організації, написав заяву за вказаним фактом до СБУ. Як кваліфікувати дії ОСОБА_1 , йому порадили ті ж знайомі, яких назвати він відмовляється.
Свідок ОСОБА_5 , який працює водієм автотранспортних засобів філії Корюківського лісового господарства, в судовому засіданні пояснив, що за Корюківським ЛГ був закріплений автомобіль-пікап марки JAC. Одного разу, коли йому необхідно було відвезти службові папери до м. Києва, то по дорозі автомобіль обламався. В м. Чернігові на території Управління він взяв автомобіль марки Skoda Superb та на ньому рушив до м. Києва. Попутно з ним до автомобіля в якості пасажира сів ОСОБА_1 . З міста Києва до м. Чернігова вони також поверталися вдвох. Він в якості водія, а ОСОБА_1 в якості пасажира. Письмові пояснення надавав під психічним тиском збоку працівників СБУ, які погрожували відібрати бронь, якщо він не дасть пояснення проти ОСОБА_1 . Всі пояснення він писав під диктовку працівників СБУ і вони не відповідають дійсності.
Заслухавши доводи прокурора та захисників, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-5 КУпАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків), ч.1 ст. 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів), ч.2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів), з наступних підстав.
1.Процесуальний аспект. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (перше речення абзацу першого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп2010).
Одним із складових елементів принципу верховенства права є застосування належної правової процедури. Зокрема, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підкреслюючи важливість дотримання належної правової процедури, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 22.02.2021 (справа № 754/7061/15; провадження № 51-4584 кмо 18) зазначила, що застосування належної процедури «fair procedure» ( у європейській системі), «dut procуes» (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Обов'язок дотримання принципів належної правової процедури та законності відображений у статті 7 КУпАП, відповідно до якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Дотримання принципів належної правової процедури та законності є обов'язком не лише органу (посадової особи) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, але й також обов'язком органу (посадової особи) під час збирання відповідних доказів та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2023 керівник ГО «Перспектива Чернігівщини) ОСОБА_6 звернувся до УСБУ в Чернігівській області із заявою з приводу використання в особистих цілях начальником Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 автомобіля марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить філії ДП «Ліси України» і кваліфікував його дії за ст. 172-7 КУпАП.
В подальшому 21.06.2023 співробітник УСБУ в Чернігівській області опитав заявника ОСОБА_4 та останній долучив до свого пояснення роздруківки фотографій, на яких зображений ОСОБА_1 поруч з автомобілем Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 . Після цього, за запитом першого заступника начальника УСБУ в Чернігівській області від 21.06.2023 з посиланням на п.2 ч.1 ст. 25 Закону України «Про СБУ» та ст. 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» була витребувана інформація щодо можливих фактів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР з участю транспортного засобу марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 . Та цього ж числа скерований запит першого заступника начальника УСБУ в Чернігівській області на адресу начальника РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області про отримання інформації щодо реєстрації, перереєстрації права власності на автомобіль марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 . 26.06.2023 УСБУ в Чернігівській області отримані дві відповіді на запити, згідно яких 31.03.2023 водія автомобіля марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а також те, що вказаний транспортний засіб зареєстрований за ДП «Городнянський лісгосп», а також долучений компакт -диск з камер «Безпечне місто Чернігів» про пересування транспортних засобів в період з 01.01.2023 по 19.07.2023. 30.06.2023 на запит начальника УСБУ в Чернігівській області була надана відповідь генеральним директором КНП «ЧМЛ № 2» про перебування на лікуванні ОСОБА_7 .
Відповідно до статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналізуючи зміст положень статті 255 КУпАП, слід зазначити, що СБУ не є суб'єктом, який уповноважений законом складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією взагалі і за ст.ст. 172-5, 172-7 КУпАП зокрема. Не передбачено це право і відомчим Законом України «Про Службу безпеки України», а тим більше і Законом України «Про контррозвідувальну діяльність». Оскільки СБУ не наділена правом складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, то її окремі службові особи не наділені правом збирати докази у цих справах, виходячи з приписів ст. 251 КУпАП.
Разом з тим КУпАП як кодифікований нормативно-правовий акт не містить приписів, яким чином має діяти суддя вразі встановлення факту отримання доказів з порушенням вимог закону. У цьому зв'язку слід виходити з наступного. Відповідно до пунктів 3.4, 3.6 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп2011, КСУ, аналізуючи положення міжнародних актів, не вбачає різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». Відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460\03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 51 рішення ЄСПЛ у справі «Михайлової проти Російської Федерації» від 19 листопада 2015 року (заява № 46998\08) вказано, що «кримінальний злочин»- це автономне поняття і що воно повинно тлумачитися у відповідності з трьома критеріями, а саме з правовою кваліфікацією правопорушення з точки зору національного законодавства, самою природою правопорушення і тяжкістю потенціального покарання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, які відносяться до правопорушень, пов'язаних з корупцією, які єдині в КУпАП передбачають обов'язкову участь прокурора під час їх розгляду в суді (ст. 250), в разі доведеності вини передбачають стягнення у виді штрафу, розмір якого за найбільш тяжке правопорушення у 400 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів, і можливість відповідно до ст. 30 КУпАП призначити додаткове стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Сукупність наведених обставин, дозволяє віднести інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення до кримінальних звинувачень і при оцінці доказів на предмет їх допустимості користуватися положеннями КПК України.
Так, положеннями статті 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно п.2 ч.3 ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Отже, докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
Зважаючи на те, що частина доказів у даній справі (письмові пояснення ОСОБА_4 від 21.06.2023 з роздруківкою фотокарток, дві відповіді від РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області від 26.06.2023 з оптичним диском з відеозаписами з мережі «Безпечне місто Чернігів», відповідь генерального директора КНП «ЧМЛ № 2» про перебування на лікуванні ОСОБА_1 письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ) зібрані неуповноваженою законом особою - співробітником СБУ, тобто шляхом реалізації повноважень, не передбачених як КУпАП, так і відомчим Законом України «Про СБУ», тому вказані докази є недопустимими.
Вирішуючи, яким доказам слід надати пріоритет: письмовим поясненням свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 чи безпосереднім поясненням вказаних свідків в суді, слід керуватися положеннями частин першої та другої статті 23 КПК України, відповідно до яких суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За наведених обставин, суд приймає до уваги пояснення свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в суді, оскільки присутність вказаних свідків в суді в повній мірі забезпечує принцип змагальності сторін та право сторони захисту на перехресний допит цих свідків. З пояснень вказаних свідків вбачається, що безпосередньо їх опитував не співробітник НАЗК, а співробітник СБУ, при цьому, застосовуючи до них психічне насильство, вимагав від них писати під його диктовку, погрожуючи їм забрати бронь. Підсилює вказаний висновок суду про те, що опитування вказаних осіб проводила неуповноважена особа і той факт, що пояснення виконані не на бланку пояснень НАЗК, на відміну від пояснень свідка ОСОБА_8 , а також відсутністю безпосередньо у самому поясненні вказівки на відповідну службову особу правоохоронного органу, яка відібрала вказані пояснення. Самі ж пояснення цих свідків в суді вказують на те, що ОСОБА_1 жодного разу не використовував транспортний засіб - автомобіль марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 в особистих цілях. В свою чергу до пояснень свідка ОСОБА_4 в суді слід відноситися критично, оскільки, по-перше, останній не розкрив джерело поінформованості від якого йому стало відомо, що ОСОБА_1 начебто використовує автомобіль марки Skoda Superb, р.н.з. НОМЕР_1 у власних цілях і яке підказало йому, як необхідно написати заяву до СБУ і як кваліфікувати діяння; по -друге, з пояснень та заяви свідка ОСОБА_4 вбачається, що останній цілеспрямовано, а не випадково, вистежував ОСОБА_1 і фільмував його дії на фотоапарат. З приводу цього слід зазначити, що проведення негласних слідчих (розшукових) дій регламентовано главою 21 КПК України, якою передбачено процедуру звернення з клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД, конкретних суб'єктів звернення до слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД, підстави звернення та задоволення клопотань про дозвіл на проведення НСРД.
У цьому зв'язку, слід послатися на рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп2011 (справа № 1-31\2011), який зазначив, що обвинувачення у вчиненні злочину не може грунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно -розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, неуповноваженою на здійснення такої діяльності. Отже, додатковою підставою для визнання роздруківки фотознімків недопустимими доказами є те, що останні отримані внаслідок цілеспрямованої діяльності неуповноваженої особи ОСОБА_4 із застосуванням оперативно -розшукових заходів.
Судом вживалися, передбачені КУпАП заходи щодо виклику в судове засідання свідка ОСОБА_3 , зокрема, неодноразово надсилалися повістки за вказаною ним у своєму поясненні від 15.08.2023 адресою та здійснювалися телефонні дзвінки на номер вказаний ним у цьому ж поясненні. Свідок ОСОБА_3 жодної повістки не отримав, а також жодного разу не відповів на телефонні дзвінки. Відповідно до ч.3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Стороною обвинувачення в особі прокурора не забезпечена явка в судове засідання свідка ОСОБА_3 . Яких -небудь розумних пояснень щодо не забезпечення явка свідка ОСОБА_3 в суд стороною обвинувачення не надано. У своєму рішенні у справі «Олег Колесник проти України» від 19 листопада 2009 року (заява № 17551\02), у п.41 ЄСПЛ зазначив, що якщо обвинувальний вирок виключно або вирішальною мірою грунтується на показаннях особи, яку обвинувачений (підсудний) не мав можливості допитати особисто чи домогтися її допиту під час розслідування справи або судового розгляду, права сторони захисту виявляються порушеними. Щодо показань свідків, допитати яких у присутності підсудного або його захисника виявилося неможливим, Європейський Суд зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвеції, вимагає від Договірних Сторін ужити конкретних заходів для того, щоб підсудний мав можливість допитати відповідних свідків, відсутність цієї можливості як така не означає необхідності припинення кримінального переслідування. Водночас слід з надзвичайною обережністю ставитися до доказів, отриманих від свідка за обставин, що не давали змоги забезпечити право сторони на захист цією мірою, якою Конвенція завжди вимагає забезпечувати його. Обвинувальний вирок не може грунтуватися виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не мала можливості спростувати. На думку, суду не можливість опитати свідка ОСОБА_9 в суді стороною захисту порушує принцип змагальності сторін та забезпечення права на перехресний допит. Але стороною захисту 11.09.2023 вдалося опитати вказаного свідка, згідно його пояснень первісне його опитування проводили співробітники СБУ, який він надав необ'єктивні пояснення, оскільки перебував в нервовому стані. А з поданої 17.08.2023 заяви ОСОБА_3 на адресу начальника УСБУ в Чернігівській області вбачається, що первісні пояснення цей свідок надавав під психічним примусом та диктовкою співробітників СБУ, у зв'язку з цим він звернувся до УСБУ з метою надання оцінки діям цих співробітників. Отже, і пояснення свідка ОСОБА_3 , дані ним співробітникам СБУ, не можуть рахуватися належними та допустимими доказами. В процесуальному аспекті, резюмуючи викладене слід зазначити, що у долучених до протоколу про адміністративні правопорушення матеріалах відсутня сукупність допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
2. Матеріальний аспект.
Як вбачається з матеріалів справи, начальнику Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Диспозицією частини першої статті 172-5 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.
За своєю юридичною конструкцією склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП є бланкетним, тобто таким, який відсилає для встановлення змісту ознак відповідних діянь до інших нормативно - правових актів.
Безсумнівно таким нормативно - правовим актом є Закон України «Про запобігання корупції». Так, відповідно до частини першої статті 3 названого Закону подарунком є грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надаютьодержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Пунктами першим та другим частини першої статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особам, зазначеним у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування або якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Аналізуючи належні та допустимі докази надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП, слід зазначити, що письмові пояснення ОСОБА_8 по своїй суті є нейтральними, оскільки йому невідомо чи використовував ОСОБА_1 автомобіль марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 в особистих цілях. Відеофіксація співробітником НАЗК знаходження на території Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства автомобіля марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 (акт про виявлення автомобіля від 26.07.2023 з відеозаписом) знову таки не доводить факту того, що ОСОБА_1 використовував вказаний транспортний засіб в особистих цілях, оскільки як вбачається з пояснень ОСОБА_2 в суді вказаний автомобіль був відігнаний з СТО на територію Управління. Відеозаписи з камер відеоспостереження «Безпечно місто Київ» дозволяють лише підтвердити факт перебування в різні дні автомобіля марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 в м. Києві, але не дозволяють ідентифікувати водія та пасажирів цього транспортного засобу та мету його використання. Навіть відповідь першого заступника начальника Департаменту патрульної поліції від 21.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП на вказаному транспортному засобі не вказує на те, що автомобіль марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 використовувався ОСОБА_1 в особистих цілях, а не, наприклад, в службових цілях. Отже, в матеріалах справи відсутня сукупність належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом дозволяли зробити висновок, що ОСОБА_1 отримав в якості подарунка для себе автомобіль марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 .
Диспозицією частин першої та другої статті 172 -7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч.1); вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч.2).
Відповідно до статті першої Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. У цій же нормі розкрите поняття приватного інтересу, під яким розуміється будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
За змістом пунктів першого, другого та третього частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
З дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративні правопорушення № 39-02\32 від 01 вересня 2023 року вбачається, що адміністративні делікти, передбачені ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172 -7 КУпАП є похідними від адміністративного делікту, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП, оскільки складові приватного інтересу ОСОБА_1 у видачі 20.01.2023, 09.03.2023, 06.02.2023 лісорубних квитків філії «Городнянське лісове господарство» автор протоколу вбачає у прагненні віддячити Філії за надання подарунка у вигляді безкоштовного користування автомобілем марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 . В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 подарунку для себе в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» у вигляді безкоштовного користування автомобілем марки Skoda Superb, д.р.н. НОМЕР_1 не отримував, оскільки належних та допустимих доказів використання ОСОБА_1 у особистих цілях вказаного транспортного засобу не надано. Отже, при видачі Філії лісорубних квитків збоку ОСОБА_1 був відсутній приватний інтерес, а відтак і реальний конфлікт інтересів, який зобов'язував його повідомляти вище керівництво або НАЗК про даний факт та не підписувати лісорубні квитки. Натомість з листів начальника Управління лісового господарства та відтворення лісів від 21.11.2023 лісорубні квитки ДП «Городнянське лісове господарство» видавалися за наявності всіх, передбачених законодавством документів та підстав для відмови у видачі цих документів не було.
Зважаючи на викладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП необхідно закрити через відсутність в його діях складів даних адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.283, п. 3 ст. 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-5, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП - закрити через відсутність в його діях складів даних адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя Руслан ГРИГОР'ЄВ