Справа № 761/8080/22
Провадження № 2/761/583/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
23 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькова О.Л.
секретаря судового засідання Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просило стягнути: основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_1 у розмірі 25 456,60 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 449, 23грн., 3 % річних у розмірі 818,12 грн., та основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_2 , у розмірі 25 366,40 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 440, 55грн., 3 % річних у розмірі 815,22 грн., та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з надання житлово-комунальних послуг. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 та є споживачем цих послуг. Разом з тим, відповідач своєчасно не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2022 року квартири АДРЕСА_1 становить 25 456,60 грн. та квартири АДРЕСА_2 , становить 25 366,40 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, чим завдає збитки Товариству через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
16.01.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відповідно до ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку із тим, що з моменту звернення до суду заборгованість за надані житлово-комунальні послуги збільшились, станом на 02 травня 2022 року по квартирі АДРЕСА_1 становить 33 364,74 грн. та по квартирі АДРЕСА_2 , становить 33 246,51 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, поважність причин неявки не повідомив, відзив на позов подано не було.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за згоди представника позивачів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Встановлено, що відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 47 від 05.12.2012 року), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».
ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі.
Власником квартир АДРЕСА_4 і АДРЕСА_2 згідно Договору купівлі- продажу квартири Серія НАМ 902431, виданого 18.03.2015 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №254707511 від 28.04.2021 р. на праві приватної власності є ОСОБА_1 які містяться в матеріалах справи.
Згідно п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в повному обсязі та у строки, встановлені договором або законом.
Розмір плати за житлово-комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
Статтею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).
Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з початку користування цими послугами.
Виходячи з положень ст. ст. 319, 320, 322, 382 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII на власників квартир та нежитлових приміщень житлових будинків, як на співвласників багатоквартирних будинків законом покладено низку обов'язків, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан, технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм тощо.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, та ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несуче-огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташованій прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Власність зобов'язує. Тому власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном та здійснювати стосовно останнього будь-які дії, що не суперечать закону та публічному інтересу, але й мусить виконувати певні обов'язки, передбачені законом. Одним, з таких обов'язків власника є його обов'язок утримувати майно, що йому належить.
Квартира відповідача АДРЕСА_4 та №59 за адресою АДРЕСА_3 є упорядкованим житловим приміщенням, забезпеченим всередині технічною можливістю споживання всіх комунальних послуг. Щомісяця позивач, виконував по будинку, в якому розташована квартира відповідача, комплекс житлово-комунальних послуг.
Відповідач отримує від позивача (виконавця) послуги, являється споживачем і знаходиться у договірних відносинах із позивачем.
Обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме, виконавець зобов'язаний надавати споживачеві якісні житлово-комунальні послуги, а споживач зобов'язаний сплачувати за отримані послуги.
Підтвердженням того, що позивачем надавались житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії Договору № 47 від 01.10.2012 р. на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів; Договору №107-О від 15.11.2012 р. на технічне обслуговування пожежних систем; Договору №2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ); Договору підряду №16-08-2013 від 01.08.2013 р.
Згідно розрахунку заборгованості б/н від 16.02.2022 р. по особовому рахунку НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 відкритого для здійснення запису операцій, у період 01.01.2020 по 16.02.2022 р. існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 25 456,60 грн. та розрахунку заборгованості б/н від 16.02.2022 р. по особовому рахунку НОМЕР_2 квартири АДРЕСА_2 відкритого для здійснення запису операцій, у період 01.01.2020 по 16.02.2022 р. існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 25 366,40 грн.
Згідно розрахунку заборгованості б/н від 05.09.2022 р. по особовому рахунку НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 відкритого для здійснення запису операцій, у період 01.01.2020 по 05.09.2022 р. існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 33 364,74 грн. та розрахунку заборгованості б/н від 05.09.2022 р. по особовому рахунку НОМЕР_2 квартири АДРЕСА_2 відкритого для здійснення запису операцій, у період 01.01.2020 по 05.09.2022 р. існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 33 246,51 грн.
Доказів на спростування наявності заборгованості та її розміру відповідачем не надано.
За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 .
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання. на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
На даний час заборгованість не сплачена, та завдає збитків Товариству, у зв'язку з чим відповідачу здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 2 327,65 грн. та 3 % річних у розмірі 818,12 грн. на розмір заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 та інфляційних втрат у розмірі 2 319,40 грн., 3 % річних у розмірі 815,22 грн. по квартирі АДРЕСА_2 .
Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено.
За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс №1004, ЄДРПОУ: 36844047) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_1 у розмірі 33 36 грн. 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс №1004, ЄДРПОУ: 36844047) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги квартири АДРЕСА_2 у розмірі 33 246 грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс №1004, ЄДРПОУ: 36844047) судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: