Справа № 361/1421/23
Провадження № 2/361/2191/23
08.12.2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Радзівіл А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
24 лютого 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом у якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість в сумі 23 000,00 гривень, інфляційні втрати - 3841,00 гривню, 3 % річних - 1725,95 гривень, а всього 28566,95 гривень та судові витрати.
Свій позов обґрунтовував тим, що 09 листопада 2018 року відповідач взяв у позивача в борг 23000,00 гривень, які зобов'язувався повернути не пізніше 30 червня 2019 року, про що власноруч ним була складена розписка.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України кредитор має право, а не зобов'язаний вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, тому вважає за доцільне та справедливе в даній ситуації нарахувати інфляційні втрати за період з 01 липня 2019 року по 01 лютого 2022 року включно на суму заборгованості, що існувала станом на 01.07.2019 року - 23 000,00 гривень.
Розрахунок ціни позову: індекс інфляції з 01.07.2019 р. по 01.02.2022 р. склав 16,7 %, інфляційні втрати становлять: 23 000,00 х 16,7 % = 3841,00 гривня, 3 % річних з 01.07.2019 р. по 01.02.2022 р. (913 днів): 23000,00 х 3 % : 365 х 913 = 1725,95 гривень
Всього сума заборгованості дорівнює: 23 000,00 + 3841,00 + 1725,95 = 28566,95 гривень.
03 березя 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши письмові докази в справі, встановивши обставини в справі та відповідні правовідносини, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09 листопада 2018 року відповідач ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 в борг 23 000,00 гривень, які зобов'язувався повернути не пізніше 30 червня 2019 року, про що власноруч ним була складена розписка.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу на ту обставину, що позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 01 липня 2019 року по 01 лютого 2022 року включно на суму заборгованості, що існувала станом на 01.07.2019 року - 23000,00 гривень, при цьому надав розрахунок, який суд вважає достовірним, а тому задовольняє вимоги в цій частині.
Розрахунок ціни позову: індекс інфляції з 01.07.2019 р. по 01.02.2022 р. склав 16,7 %, інфляційні втрати становлять: 23 000,00 х 16,7 % = 3841,00 гривня, 3 % річних з 01.07.2019 р. по 01.02.2022 р. (913 днів): 23000,00 х 3 % : 365 х 913 = 1725,95 гривень
Всього сума заборгованості склала: 23000,00 + 3841,00 + 1725,95 = 28566,95 гривень та підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
У ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268, 280, 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 28566,95 грн., з яких: 23000,00 грн. - основний борг; 3841,00 грн. - інфляційні втрати; 1725,95 грн. - 3% річних.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.