Справа № 159/7463/23
Провадження № 1-кс/159/2880/23
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2023 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023030550001684 від 08.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , старшого сержанта 128 ГШБ, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 23.12.2015 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна. 21.11.2016 ухвалою Апеляційного суду м. Києва остаточно призначено покарання до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 12.02.2019 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, до покарання 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у виді 2 роки 5 місяців позбавлення волі,
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2023 до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчої СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності.
Так, ОСОБА_5 08 грудня 2023 року, близько 05.00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в залі очікування залізничного вокзалу станції Ковель, за адресою: Волинська область м. Ковель, вул. Ветеранів, 1А, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 р. № 3429-IX, діючи повторно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дії, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії є непомітними для інших осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «ZTE Blade А 51 Lite», ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 вартістю 2785 гривень, що був у чохлі типу «книжечка» чорного кольору, що не становить майнової цінності, із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_4 , що не становить майнової цінності, на рахунку якої не було грошових коштів, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнової шкоди на загальну суму 2785 гривень.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
В клопотанні слідча зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідча зазначає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, неможливе. Зокрема, особисте зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені тяжкого умисного злочину проти власності, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, ним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано у зв'язку із тим, що останній не має місця постійного проживання.
Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого, просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання слідчої, вважала, що слідчою та прокурором не доведено, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, просила суд застосувати у відношенні підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Вислухавши думку прокурора, слідчої, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2023 за № 12023030550001684 і розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
08.12.2023 о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
09.12.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у крадіжці, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; даними протоколу огляду місця події від 08.12.2023; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; даними протоколу особистого обшуку затриманого; даними протоколів пред'явлення особи для впізнання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків, розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому загрожує, на даний час має статус обвинуваченого та підозрюваного по інших кримінальних провадженнях, які вчинені в різних населених пунктах України, а тому може вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо оцінки ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що наявні всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 продовжить вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки останній судимий за злочини проти власності, за які судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено .
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то слідчий суддя вважає даний ризик недоведеним та таким, що не підтверджується матеріалами долученими до клопотання.
Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, враховуючи, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, оцінивши обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов'язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України, належить до тяжких злочинів, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК
України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчої задовольнити.
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 4 ст. 185 КК України, строком на шістдесят днів з моменту його затримання, з подальшим його утриманням в ІТТ ГУНП у Волинській області, ДУ "Луцький слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 08.12.2023 з 13 год 40 хв.
Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою до 05 лютого 2024 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися без дозволу слідчого з місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , або місця проживання - АДРЕСА_1 ;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону.
В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1