Справа № 276/2187/23
Провадження по справі№ 1-кп/276/154/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Хорошів кримінальне провадження №12023060460000269 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леонідівка, Дзержинського району Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, офіційно непрацюючого, одруженого, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, в силу ст.. 89 КК України - раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство щодо ОСОБА_4 , з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань останньої.
Так, ОСОБА_5 неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв щодо своєї тещі ОСОБА_4 , з якою останній перебуває у близьких відносинах, дії, виражені в словесних образах, погрозах, висловлюваннях на її адресу словами нецензурної лайки, тим самим викликав у ОСОБА_4 психологічні страждання та погіршення якості життя останньої.
Зокрема, 19.06.2023 близько 19 год. 40 хв. ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , вчиняв відносно своєї тещі ОСОБА_4 , з якою останній перебуває у близьких відносинах, домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою.
У зв'язку з вчиненням вказаного домашнього насильства, ОСОБА_4 викликала працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_5 та які склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вищезазначені дії ОСОБА_5 постановою Володарсько- Волинського районного суду Житомирської області від 20.07.2023 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повторно, 17.07.2023 близько 07 год 30 хв. ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , вчиняв відносно своєї тещі ОСОБА_4 , з якою останній перебуває у близьких відносинах, домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою.
У зв'язку з вчиненням вказаного домашнього насильства, ОСОБА_4 викликала працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_5 та які склали відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вищезазначені дії ОСОБА_5 постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13.09.2023 визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Надалі, 02.08.2023 близько 20 год 00 хв. в ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї тещі ОСОБА_4 , з якою останній перебуває у близьких відносинах, домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою, у зв'язку з чим потерпіла викликала працівників поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_5 .
У зв'язку із вчиненням ОСОБА_5 систематичного психологічного насильства щодо своєї тещі ОСОБА_4 , з якою останній перебуває у близьких відносинах, вказані дії призвели до психологічних страждань останньої, через що вона зверталась до Комунального некомерційного підприємства «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради із встановленим медичним діагнозом: нервово-стресовий розлад. Вегето-судинна дистонія.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, вказав, що дійсно вчиняв сварки зі своєю тещею, у зв'язку з чим остання кілька разів викликала поліцію та його притягали до відповідальності за вчинення домашнього насильства. У судовому засіданні щиро покаявся, засуджує свою поведінку, вибачився перед потерпілою. Запевнив суд, що став на шлях виправлення та просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини вчинення обвинуваченим відносно неї систематичного домашнього насильства, у зв'язку з чим вона викликала працівників поліції та ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності. На даний час вони примирились, обвинувачений попросив у неї пробачення, конфлікти припинились, останній дійсно став на шлях виправлення, вона не має до нього жодних претензій, а тому просила його не карати суворо.
Покази обвинуваченого та потерпілої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, зокрема обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, а тому суд вважав достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Таким чином, суд вважає винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною, і його дії кваліфікує за ст.126-1 КК України, як умисні дії, які виразились у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо ОСОБА_4 , з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя останньої.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення за ст.126-1 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Суд враховує особу обвинуваченого, який є несудимим, за місцем проживання характеризується посередньо, непрацюючий, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, критично ставиться до вчиненого ним діяння та надає йому об'єктивну оцінку.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Враховуючи наведені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора і потерпілої, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченому покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів - у виді громадських робіт в межах санкції ст.126-1 КК України.
Крім того, на підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України, суд, враховуючи інтереси потерпілої, застосувує до обвинуваченого, який вчинив домашнє насильство, обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні, підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
У ХВ А Л И В :
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді 180 (сто вісімдесят) годин громадських робіт.
На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк два місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1